Ухвала суду № 94138967, 14.01.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22121/20

провадження № 1-кп/753/898/21

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"14" січня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретар судового засідання Калітінський М.Ю.,

учасники судового провадження:

прокурор Мельник А.С.,

захисник Трофімов С.С.,

обвинувачений ОСОБА_1

провівши підготовче судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12020100020005000, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований

за адресою:

АДРЕСА_1 , та який

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, надійшов до Дарницького районного суду м. Києва.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, які також не просили суд про додатковий час для підготовки до судового розгляду, дотримуючись розумних строків розгляду кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов до наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено у відповідності до положень статей 291, 292 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.

У судове засідання необхідно викликати прокурора Київської місцевої прокуратури № 2, обвинуваченого та його захисника.

Щодо запобіжного заходу, то суд дійшов таких висновків.

Прокурором під час підготовчого судового засідання заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявні, тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу підстав немає.

Захисником Трофімовим С.С. у підготовчому судовому засіданні заявлено про відсутність у сторони захисту документів на підтвердження необхідності зміни існуючого запобіжного заходу.

Процесуальний закон забороняє суду у підготовчому судовому засіданні продовжувати запобіжні заходи, обрані під час досудового розслідування, тому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності винуватості обвинуваченого, враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за формою вини є умисним, при доведенні вини за який обвинуваченому загрожує покарання до 5 років позбавлення волі.

Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, сімейний стан, характеристики, відсутність офіційного працевлаштування, попередні судимості та наявність відомостей про розпочаті досудові розслідування у інших кримінальних провадженнях, відносно ОСОБА_1 .

При розв`язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 є тяжкість злочину, який інкримінуються обвинувачену та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, а також форма вини і обєкт посягання - приватна власність, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, а також вчинення інших злочинів.

Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.

Окрім цього, враховуючи попередні нерогашені судимості ОСОБА_1 на наявність інформації про розпочаті досудові розслідування відносно нього, його характеристики та схильність до вчинення корисливих злочинів, а також відсутність постійного заробітку, а відповідно і джерел для існування, останній може продовжити злочинну діяльність.

Разом із тим, під час проведення підготовчого судового засідання, судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв`язки обвинуваченого, які би переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто до 02 лютого 2021 року.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 , неодноразово судимий, у тому числі за корисливі злочини, має непогашену судимість за вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

Також стосовно ОСОБА_1 ухвалено вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Крім того, стосовно ОСОБА_1 до судів скеровано дев`ять обвинувальних актів за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185, 186, 309 КК України.

За таких обставин, суд не вбачає можливості для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу та вважає необхідним застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Крім того, суд зобов`язаний обрати альтернативний запобіжний захід у разі обрання тримання під вартою.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків передбаченим КПК України у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 22 700 грн.

З огляду на викладене та керуючись статтями 177, 182, 183, 314-316 КПК України, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, на 14 годину 40 хвилин 14 січня 2021 року.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження: прокурора Київської місцевої прокуратури № 2, обвинуваченого та його захисника.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 13 березня 2021 року.

Визначити розмір застави, достатній для виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 22 700 грн.

У разі внесення застави звільнити ОСОБА_1 з-під варти та зобов`язати його з`являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із міста Києва без дозволу суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 та заставодавцям, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає, окрім як в частині обрання запобіжного заходу до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя М. С. Бондаренко