Ухвала суду № 94134009, 05.01.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5587/20

Провадження № 1-кп/204/258/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Білик І.А.,

за участю секретаря: Марченко Н.С.,

за участю прокурора: Степанова М.Л.,

за участю захисника: Чорнати Д.Г.,

потерпілого : ОСОБА_1 ,

обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту по кримінальному провадженню №12020040680001162 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12020040680001162 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу, не змінилися, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, прокурор надав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначивши, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник підтримали клопотання прокурора і просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, зазначивши, що обвинувачений не становить загрози для потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив застосувати інший більш м`який вид запобіжного заходу, оскільки на його утриманні знаходиться стара мати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу-тримання під вартою, а також не заперечував проти зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на домашній арешт у нічний час.

Заслухавши учасників судового провадження, ознайомившись із клопотаннями прокурора, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2020 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.10.2020 року. Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року продовжено запобіжний захід - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком до 21 листопада 2021 року. Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком до 17 січня 2021 року. До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_2 тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, враховуючи особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, при цьому суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються дійсними, а саме, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч.1. ст. 178 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, про що просить обвинувачений ОСОБА_2 , а саме у виді особистого зобов`язання, застави,домашнього арешту, суд, враховуючи вище наведене, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 , не зможить запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, а крім того вказані кримінальні правопорушення вчинений із застосуванням насильства.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

Також, вирішуючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, суд вважає, що клопотання прокурора необґрунтовано, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

При цьому, суд вважає, що слід продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за наступних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2020 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.09.2020 року. Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року продовжено запобіжний захід-тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком до 21 листопада 2021 року. Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком до 17 січня 2021 року. До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.

При цьому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_3 нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, враховуючи особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, при цьому суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються дійсними, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч.1. ст. 178 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою у виді домашнього арешту у нічний час, про що просить прокурор у своєму клопотанні, та яке підтримали обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, та проти якого не заперечував потерпілий, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможить запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, а крім того вказане кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

В задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.186 КК України, до 05 березня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, до 05 березня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала підлягає оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 р.

Суддя: І.А. Білик