Рішення № 94131645, 21.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2618/20

Провадження № 2/369/2659/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2020 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

в с т а н о в и в :

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з названим позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 12.02.2018 року ОСОБА_1 надав згоду на приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах визначених публічним договором. Відповідно до специфікацій позивач передав, а відповідач прийняв у платне володіння та користування автомобіль Toyota Camry, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 125 000 грн. У зв`язку з невиконанням умов договору 10 червня 2019 року позивач вилучив у ОСОБА_1 предмет лізингу - вищевказаний автомобіль, при якому встановив не задовільний стан автомобіля. Вказав, що у зв`язку з незадовільним станом автомобіля позивачем було проведено експертне дослідження для встановлення вартості понесених збитків.

На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» вартість понесених збитків у розмірі 169 114, 46 грн. та судові витрати.

У судове засідання представник позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

У судове засідання відповідач не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин та за письмовою згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 12.02.2018 року ОСОБА_1 надав згоду на приєднання до публічного договору № АРКІ000000000015236 про надання фінансового лізингу на умовах, визначених публічним договором про надання фінансового лізингу .

Як вбачається, з специфікації та акту приймання - передачі від 13.02.2018 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Автокредит плюс» автомобіль марки Toyota Camry, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 125000 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Автокредит плюс».

Відповідно до п. 14.1.4. Заяви про приєднання до публічного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, сплачувати щомісячні платежі за користуванням предметом лізингу, згідно графіку (додаток 2 графік лізингових платежів) в період з 10 по 15 число кожного місяця.

У зв`язку з невиконанням умов договору 10.06.2019 року позивач на підставі акту приймання-передачі предмету лізингу на підставі події «Дефолт» вилучив автомобіль марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до акту при візуальному огляді автомобіля було виявлено певні пошкодження.

З поданого звіту про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженнями транспортного засобу №19/06 - ТЗ від 26.06.2019 року матеріальний збиток завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 169 114,46 грн.

Статтею 806 ЦК України, а також ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 року № 723/97 (далі - Закон) передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до вимог передбачених ст.6 Закону, істотними умовами договору є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б один із сторін має бути досягнуто згоди, а ст.16 Закону встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону встановлено обов`язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст.. 209 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вартість матеріального збитку власнику автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 169 114,46 грн.

Відповідно до частин першої-третьої ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах), задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яких доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення ЄСПЛ від 10 січня 2010 року у справі «Дубовик проти України», рішення ЄСПЛ від 18 лютого 2010 року у справі «Гуриненко проти України»).

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 27 червня 2018 р. у справі № 826/1216/16, відповідно до якого склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати понесені на правову допомогу у розмірі 4 500 грн. Однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач перераховував дані кошти адвокату, а тому суд відмовляє в задоволенні даних позовних вимог.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 280-282ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» вартість понесених збитків в розмірі 169114,46 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч сто чотирнадцять грн. 46 коп.), судовий збір в розмірі 2536,72 грн. (дві тисячі п`ятсот тридцять шість грн. 72 коп.).

У задоволенні інших вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (код ЄДРПОУ 34410930; 49126, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2020 року.

Суддя