Вирок № 9413140, 27.04.2010, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 1-78/2010

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2010 року. Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Цюмрака М.Д.

при секретарі Опока Г.І.

з участю прокурора Сірачинського Р.М.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жидачеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця

АДРЕСА_1, україн

ця, гр.-на України, з середньою освітою, неодруженого, не

працюючого, в порядку ст.89 КК України раніше не судже -

ного, -

за ст.186 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 12 лютого 2010 року близько 20.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, на вулиці АДРЕСА_1 , неподалік автодороги сполученням Львів-Ходорів, що проходить через дане село, підбіз ззаді до потерпілого ОСОБА_3, завдаши удар рукою в потилицю, повалив останнього на землю та вчинив відкрите викрадення окулярів вартістю 25 грн., які знаходилися в кишені верхнього одягу, а також обшукав кишені з метою відкритого викрадення грошей та мобільного телефону марки «Sonу Еrісsson» Z 300 І вартістю150 грн. із сім картою оператора стільникового зв»язку «Djuсе» вартістю 25 грн., припустивши, що згадане майно може знаходитися при потерпілому, однак не виявивши згаданих речей, з місця злочину втік.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав, крім викрадення окулярів потерпілого і суду пояснив, що 12 лютого 2010 року на протязі дня в магазині у АДРЕСА_1 він вживав спиртні напої, де взагальному випив 200 грамів горілки. Близько 20.00 год. він повернувся додому, де побачив потерпілого, який саме виходив з будинку і з яким підсудний привітався. Зайшовши у будинок, підсудний побачив там ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5. Пробувши у будинку близько 3-х хвилин, у нього виникла думка наздогнати ОСОБА_6 і вчинити викрадення його майна. Вийшовши з будинку, підсудний направився вслід за ОСОБА_6, який саме доходив до асфальтової дороги сполученням Львів-Ходорів. Підбігщи ззаді до потерпілого, підсудний правою рукою штовхнув його в потилицю, від чого потерпілий впав на землю, а підсудний розстебнув замок його куртки та почав обшукувати кишені його одягу з метою крадіжки мобільного телефону, грошей чи інших матеріальних цінностей. Обшукавши кишені, підсудний нічого не виявив, а тому запитав потерпілого де його мобільний телефон, на що останній відповів, що телефон залишив вдома. Після цього підсудний покинув потерпілого, а сам пішов додому.

Підсудний пояснив, що окулярів у потерпілого не викрадав, а також не мав на обличчі ніякої маски. Обличчя він прикрив светром, щоб ОСОБА_6 його не впізнав

У вчиненому підсудний розкаявся і просить його суворо не карати.

В зв"язку з тим, що підсудний вину у вчиненому визнав і в суду нема підстав вважати, що він себе обмовив, об"єм дослідження доказів по справі суд, із згоди учасників процесу, обмежив допитом підсудного у відповідності зі ст. 299 КПК України, при цьому роз"яснивши йому наслідки застосування даної статті.

Крім визнання вини самим підсудним, його вина в судовому засіданні доведена письмовими доказами, а саме:

Протоколом явки з повинною (а.с.11) згідно якого підсудний чистосердечно зізнався у вчиненні даного злочину;

Протоколом вилучення та огляду мобільного телефона марки «Sonу Еrісsson» Z 300 І, який належить потерпілому і який під час вчинення відкритого викрадення майна потерпілого підсудним, даний мобільний телефон був захований у взуття потерпілого (а.с.35);

Дослідивши всі зібрані в ході досудового слідства і перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України, оскільки він 12.02.2010 року близько 20.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, вчинив відкрите викрадення чудого майна, поєднане з насильством.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, думку потерпілого, який просить не суворо карати підсудного, оскільки він йому простив вчинене тому вважає, що підсудному слід обрати покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та іспитовим стороком.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю1 рік.

На підставі ст.76 КК України зобов»язати засудженого ОСОБА_2 періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ мобільний телефон марки «Sonу Еrісsson» Z 300 І, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6, залишити у його власності.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 300 грн.48 коп./триста гривень 48 коп./ за проведення судово-товарознавчої експертизи, перерахувавши вказану суму одержувачу платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області;

Банк одержувача: ГУДК у Львівській області; рахунок: 3159272210042;-4-

МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150;

Призначення платежу: «За експертизу» № 9/114 від 23.03.2010 р.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів з часу його оголошення шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.

Головуючий суддя підпис.

Суддя Жидачівського районного суду М.Д.Цюмрак.

ПРИМІТКА: Оригінал вироку знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-178/10