Ухвала суду № 94130751, 10.12.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2207/15-ц

2-п/296/29/20

У Х В А Л А

"10" грудня 2020 р.м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

секретаря судового засідання Гонгало Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 22.06.2015 року у справі за позовом ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2015 року у справі №296/2207/15-ц позов ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ “УкрСиббанк” заборгованість по кредитному договору у сумі 22 266,07 доларів США та пеню у сумі 2 080,57 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ “УкрСиббанк” по 1 676,93 грн. витрат по сплаті судового збору та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ “УкрСиббанк” 420,00 грн. витрат, пов`язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик.

13.02.2020 відповідач ОСОБА_1 звернулася з заявою про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2015 та в обгрунтування заяви зазначає, що їй не було відомо про наявність заочного рішення, оскільки судових повісток по справі та рішення суду не отримувала. Докази повідомлення про дату, час та місце розгляду справи або про ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні. Про наявність заочного рішення стало відомо лише 10.02.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи. Підставою цьому був виклик до Корольовського ВДВС у м. Житомирі на 28.01.2020, де було повідомлено про наявність відкритого виконавчого провадження по примусовому виконанню заочного рішення.

Зазначає, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а з 10.12.2015 там зареєстрована.

Попередньою адресою реєстрації був гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 , в якому відсутні поштові скриньки і поштове обслуговування практично відсутнє. Проте саме цю адресу зазначив банк в позові як місце проживання відповідача, знаючи, що відповідач там не проживає.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про належне повідомлення відповідача, підстав для ухвалення заочного рішення не існувало, тому вважає, що існують підстави для скасування заочного рішення та перегляду справи по суті.

Крім того, зазначає, що судом при вирішенні справи сформовано помилковий висновок про стягнення заборгованості по кредитному договору №11176347000 від 26.06.2007 в сумі 22 266,07 дол. США.

Факт видачі кредиту в доларах США категорично відповідачем заперечується, оскільки в банку отримувався в гривнях.

Ухвалою суду від 21.02.2020 заяву про перегляд заочного рішення призначено до розгляду (а.с.104).

28.07.2020 представник позивача подав письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення (а.с.132-135) та зазначає, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.288 ЦПК України, а саме обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення її судом не підтверджено доказами та відсутні посилання на докази, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Вказує, що відповідач у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 і тому належним чином не була повідомлена про рішення суду, оскільки процесуальні документи направлялися за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача звертає увагу, що при подачі позовної заяви до суду у позовній заяві було зазначено адресу проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , оскільки саме ця адреса була вказана як адреса для листування в укладених договорах іпотеки та кредитному договорі.

АТ “УкрСиббанк” не було відомо про зміну місця проживання ОСОБА_1 , оскільки остання не повідомила Банк про зміну адреси місця проживання/ реєстрації.

Представник АТ “УкрСиббанк” також зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Всі обставини, викладені заявником у заяві про перегляд заочного рішення не грунтуються на нормах матеріального чи процесуального права.

Отже, дії відповідача мають характер зловживання процесуальними правами і направлені на те, щоб домогтися повторного розгляду справи зі спливом значного проміжку часу, що є неприпустимим і нівелює принцип юридичної визначеності у цивільних правовідносинах.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги заяви підтримала та просила задовольнити з викладених у заяві підстав.

У судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви за безпідставністю, враховуючи письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох умов.

Відповідно до ст.74 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців. - за адресом їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до копії договору № 11176347000 про надання споживчого кредиту від 26.06.2007 року місцем проживання відповідача ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_2 (а.с.5-8).

З фотокопії паспорту ОСОБА_1 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_2 з 17.10.1997 року (а.с.37-38).

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України від 12.03.2015 відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 04.10.1997 року (а.с.53).

На адресу саме зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача ОСОБА_1 судом неодноразово направлялися судові повістки про виклик до суду, які поверталися до суду за закінченням терміну зберігання (а.с.56, 60, 67, 76).

Таким чином, судом були виконані вимоги ст.74 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а, отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином. Доказів про поважність причин неявки у судові засідання 06.04.2015, 18.05.2015, 08.06.2015, 22.06.2015 відповідачем не надано як під час розгляду справи, так і під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

При цьому, відповідач зобов`язувалася повідомляти банк про зміну свого місця реєстрації або фактичного перебування та про зміну телефонів, що передбачено умовами договору про надання споживчого кредиту №11176347000 від 26.06.2007 року (розділ 4, п.п.4.4.) Однак, відповідачем цей обов`язок виконаний не був.

Крім того, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Однак відповідач жодних належних і допустимих доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суду не надав.

Отже визначені ч.1 ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2015 року відсутні, тому заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.286-288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2015 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Анциборенко