Рішення № 94127230, 22.12.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Справа №589/3194/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника відповідача - Литвиненка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 589/3194/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській обл.), в якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області, яка полягає у затримці заробітної плати, належної для виплати ОСОБА_1 при звільненні;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити суму середнього заробітку за період затримки при розрахунку належної заробітної плати ОСОБА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що після її звільнення з Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Суміській області 08.08.2019, остаточний розрахунок відповідачем здійснений лише 23.06.2020, а відтак, позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.09.2020 справу ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії направлено за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №589/3194/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 17.12.2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, ухвалою суду від 23.11.2020, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у зв`язку з чим на 10.12.2020 о 11 год. 00 хв. призначено судове засідання.

Головне управління Національної поліції в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.40-45) зазначило, що відповідно до Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Сумській області від 28.06.2018 №845, навіть з причин невірного автоматичного розрахунку у програмному забезпеченні "МІА" в період з 01.09.2018 по 31.07.2019, грошове забезпечення позивачу виплачувалось у тих же розмірах, що і іншим поліцейським Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області, які проходили службу на посадах слідчих, за рахунок встановлення більшого відсотку премії.

Враховуючи наведені обставини, ГУНП в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 10.12.2020, занесеною до протоколу, оголошено перерву у судовому засіданні для надання додаткових доказів представником відповідача на 10 год. 00 хв. 22.12.2020.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.68) в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 22.06.2018 по 08.08.2019 проходила службу на посаді слідчого слідчого відділення Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 08.08.2019 №290 о/с "Про особовий склад" лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області звільнено зі служби в поліції відповідно до п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання проходження служби особами рядового начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов`язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію».

Приписами статті 77 вказаного Закону врегульовано питання звільнення зі служби в поліції.

Грошове забезпечення поліцейських Національної поліції врегульовано ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Проте зазначеними нормативними актами не визначено порядку проведення розрахунку при звільненні зі служби в поліції.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тобто відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Таким чином, у разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. Вирішуючи питання щодо розміру суми компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні суд зазначає наступне. Механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця. Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16; висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, щодо відступлення від частини висновків Верховного Суду України, наведених у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16). Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати наступне:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; - період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; - ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; - інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц). Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Так, застосовуючи у даній справі критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, суд враховує наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем та представником відповідача, нарахування та виплата грошового забезпечення (усіх складових) поліцейських ГУНП в Сумській області проводиться в межах рекомендованих НПУ граничних розмірів грошового забезпечення у розрізі категорій та відповідних посад.

За результатами планового внутрішнього аудиту у Головному управління Національної поліції в Сумській області за період з 01 квітня 2017 по 31 березня 2020 було виявлено недоплату грошового забезпечення лейтенанту поліції ОСОБА_1 слідчого Шосткинського ВП, звільненій наказом від 08.08.2019 №290 о/с, а саме: у вересні 2018 року у вищевказаного працівника змінилась вислуга років, однак перерахунку премії за період з вересня 2018 року по липень 2019 зроблено не було.

При цьому, суд зазначає, відповідно до Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Сумській області від 28.06.2018 №845, навіть з причин невірного автоматичного розрахунку у програмному забезпеченні "МІА" в період з 01.09.2018 по 31.07.2019, грошове забезпечення позивачу виплачувалось у тих же розмірах, що і іншим поліцейським Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області, які проходили службу на посадах слідчих, за рахунок встановлення більшого відсотку премії.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідачем самостійно здійснено донарахування та виплата премії ОСОБА_1 за період з 01.09.2018 по 31.07.2019.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні позивача та стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки в розмірі середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного в довідці про доходи від 01.10.2020 №29/1718 в сумі 11 537, 06 грн.

Визначений судом розмір середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні позивача повністю відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності суми відшкодування, оскільки саме позивач не вживав дій протягом тривалого строку щодо нарахування та стягнення належних йому сум.

Таким чином, беручи до уваги позицію Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.04.2016 по справі №6-113цс16, вважає за справедливе застосувати принцип співмірності та зменшити за таких обставин розмір відшкодування працівникові заробітку за час затримки розрахунку.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач, як суб`єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не довів суду правомірність своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки в сумі 11 537, 06 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 06 коп.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик