Рішення № 94127107, 24.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2020 року м. Рівне №460/4520/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Боймиструк М.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мисковець О.Ю.,

відповідача: представник Дем`янюк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТЛЮКС» (надалі по тексту – ТОВ «ВІТЛЮКС») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване рішення є протиправним «ВІТЛЮКС» подано до Поліської митниці митну декларацію від 28.05.2020 №UA204120/2020/039638 (а.с.74) щодо митного оформлення товару рукавиць захисних для всіх професій, трикотажних, мають часткове покриття у вигляді крапок на основі полівінілхлориду в асортименті на загальну суму 19688,76 доларів США та надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контакту. Проте, митним органом декларанта зобов`язано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, з таких причин: наявність оформлень аналогічних товарів в базі ЄАІС Держмитслужби згідно іншої МД за більшим рівнем митної вартості, а також розбіжності у долучених для митного оформлення документах. Надалі відповідачем винесене Рішення про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA204000/2020/000201/2. Позивач вказує, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підстав для витребування додаткових документів не існувало. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за митною декларацією від 28.05.2020 №UA204120/2020/00039638 до митного оформлення заявлено товар: рукавиць захисних для всіх професій, трикотажних, мають часткове покриття у вигляді крапок на основі полівінілхлориду в асортименті на загальну суму 19688,76 доларів США. При проведенні у порядку статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено неточності у документах: в графі 44 МД за кодом документа «0380» зазначений документ від 02.03.2020 №03/03/20. Разом з цим декларантом до митного оформлення надано інвойс від 17.01.2020 №TSW19-V03; специфікація від 17.01.2020 №б/н до контракту від 02.03.2020 №03/03/20 не підписана покупцем; специфікація від 17.01.2020 №б/н до контракту від 02.03.2020 №03/03/20 складена раніше аніж підписаний зовнішньоекономічний контракт від 02.03.2020 №03/03/20; наданий інвойс від 17.01.2020 містить посилання на укладений пізніше контракт 02.03.2020 №03/03/20; згідно коносаменту від 21.01.2020 №YMLUM240150839 товар відправлено раніше аніж підписаний зовнішньоекономічний контракт від 02.03.2020 №03/03/20; сторінка зовнішньоекономічного контракту від 02.03.2020 №03/03/20 не містить печатки та підпису продавця; відповідно до пп.5.3 пункту 5 зовнішньоекономічного контракту від 02.03.2020 №03/03/20 оплата за товар здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу 17.01.2020. Декларантом до митного оформлення не надано банківський платіжний документ, що стосується заявленого до митного оформлення товарів. Також митниця володіє інформацією щодо оформлень аналогічних товарів за більшим рівнем митної вартості ніж заявлений позивачем. Повідомив, що декларантом позивача не надані витребувані документи, відтак відповідачем обґрунтовано скоригована митна вартість імпортованого товару. З тих підстав просив відмовити у задоволенні позову (а.с.67-79).

Позивач подав відповідь на відзив та додаткові пояснення в яких більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача (а.с.81-92, 118-130).

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач спростовує доводи позивача, наведені у відповіді на відзив (а.с.102-108).

Ухвалою суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 27.08.2020 розгляд справи відкладено до 10.09.2020 до 11:00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 10.09.2020, оголошено перерву до 22.09.2020 до 12:30год.

22.09.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 06.10.2020 розгляд справи відкладено до 22.10.2020 до 11:30 год.

22.10.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 02.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи до 19.11.2020 до 12:00год.

19.11.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 24.11.2020 розгляд справи відкладено до 08.12.2020 до 12:00год.

08.12.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 09.12.2020 розгляд справи відкладено до 18.12.2020 до 10:30год.

У судове засідання, призначене на 18.12.2020 прибули, представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою суду, постановленою 18.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 22.12.20 на 15.00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 22.12.2020, оголошено перерву до 24.12.20 до 14:45 год.

У судовому засіданні, призначеному на 24.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЛЮКС» подано до Поліської митниці митну декларацію від 28.05.2020 №UA204120/2020/039638 (а.с.74) щодо митного оформлення товару рукавиць захисних для всіх професій, трикотажних просочених покритих гумою в асортименті на загальну суму 19688,76 доларів США.

До митної декларації надані наступні документи: пакувальний лист від 20.03.2020; інвойс від 20.03.2020, коносамент 142050062222; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №5824 від 27.05.2020; сертифікат про походження 20.03.01.2020, специфікація від №2019ТR972-2 від 20.03.2020, зовнішньоекономічний контракт №04/04/20 від 02.03.2020, рахунок ціни калькуляція від 12.03.2020.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; копію декларації країни відправлення; заявку покупця стосовно кількості товару відповідно до п.3.1 контракту.

Відповідно до положень ст.ст. 21, 52, 57 Митного кодексу України, декларанта інформовано, що згідно ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості» вартість імпортованого товару 0,161 USD/ пара (2,7 дол/кг). (митна декларація від 26.05.2020 №UA500050/2020/205836).

На електронне повідомлення митниці, декларантом надано додаткові документи:

експортну декларацію країни відправлення №223120200000771213;

висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.06.2020 №9962;

заява від 04.06.2020 №7 з проханням прийняти рішення без урахування термінів, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом винесене рішення про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA204120/2020/000201/2 (далі Рішення № UA204120/2020/000201/2), яким скориговано митну вартість товарів:

рукавиці захисні для всіх професій, трикотажні, мають часткове покриття у вигляді крапок на основі полівінілхлориду, в асортименті: 21гр різнокольорові з брендом ВІТЛЮКС, розміром 22,5см, 1080 пар/мішок (чорні 360 пар, голубі 240 пар, червоні 240 пар, сірі 240 пар) – 857 мішків, 825560 пар 21 гр різнокольорові рукавиці без бренду ВІТЛЮКС, розміром 22,5см, 1200 пар/мішок (чорні 360 пар, голубі 240 пар, червоні 240 пар, сірі – 240 пар) – 0 мішків, 12 000 пар (виробник HUAIAN TONGRUN INTERNATIONAL TRADING CO., LTD, CN, торгівельна марка VITLUX) на рівні 0,1610 USD/одиниця

У графі 33 Рішення № UA204120/2020/000201/2 зазначені такі підстави для коригування митної вартості товару:

митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та не подання декларантом додаткових документів, витребовуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій ст. 53 Митного кодексу України.

Також, до виникнення сумнівів у заявленій митній вартості призвело, те що документи подані декларантом містять розбіжності, зокрема:

відповідно до п.3.1 контракту від 12.03.2020 №04/04/20 кількість товару визначається відповідно до письмової заявки покупця, яка відсутня в поданих документах;

цінова калькуляція продукту не відображає числового розрахунку ціни товару;

наданий прайс-лист на контракт не стосується широкого кола осіб;

згідно специфікації від 20.03.2020 №2019TR972-2 до контракту та інвойсу від 20.03.2020 №2019TR972-2 доставка товару здійснюється на комерційних умовах FOB – Шанхай. Разом з цим до митного оформлення декларантом заявлені умови поставки FOB – Одеса.

виходячи з умови поставки відповідно до специфікації від 20.03.2020 №2019TR972-2 до контракту, декларантом не включено до митної вартості товару усіх складових (витрати на транспортування);

відповідно до п.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 12.03.2020 №04/04/20 продавцем повинна надаватись експортна декларація;

інвойс №2019TR972-2 від 20.03.2020 підписаний однією стороною контракту.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статті 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість товару визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей по зазначеним вище МД.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки та найменшу із альтернативних вартість, що заявлена до Митниці Держмитслужби.

Числове значення митної вартості товару становить 150947,16 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті становить 4075603,51 грн.

Відповідачем також сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.05.2020 №UA204120/2020/00719 (далі Картка відмови №UA204120/2020/00719) (а.с.77), відповідно до якої повідомлено про відмову у митному оформленні товарів з таких причин:

митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та у зв`язку із неподанням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA204120/2020/000201/2.

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA204120/2020/000201/2 (а.с.77).

Надалі позивач подав до митного органу додаткові документи:

Експортну декларацію країни відправлення №223120200000771213;

Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.06.2020 №9962;

Заяву від 04.06.2020 вих.№7 з проханням прийняти рішення без урахування термінів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Також позивачем подана до митного органу митна декларація (форма МД-2) від 05.06.2020 №UA204120/2020/042085 (а.с.10) щодо імпортованого товару - «рукавиці захисні для всіх професій, трикотажні, мають часткове покриття у вигляді крапок на основі полівінілхлориду, в асортименті: 21гр різнокольорові з брендом ВІТЛЮКС, розміром 22,5см, 1080 пар/мішок (чорні 360 пар, голубі 240 пар, червоні 240 пар, сірі 240 пар) – 857 мішків, 825560 пар 21 гр різнокольорові рукавиці без бренду ВІТЛЮКС, розміром 22,5см, 1200 пар/мішок (чорні 360 пар, голубі 240 пар, червоні 240 пар, сірі – 240 пар) – 0 мішків, 12 000 пар на загальну вартість 19688,76 доларів США. До неї були додана низка документів, які також долучались до МД від 28.05.2020 №UA204120/2020/039638.

Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (Рівненське відділення) за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.06.2020 №9962 (а.с.19-24) дійсна (ринкова) вартість рукавиць захисних для всіх професій, трикотажних поліестрові з нанесеними крапками з гуми, підтверджується зовнішньоекономічним контрактом від 02.03.2020 №04/04/20, praice list to contracte №04/04/20 від 12.03.2020, №2019TR972-2 та invoice to contacte №04/04/20 від 12.03.2020 №2019TR972-2 від 20.03.2020, калькуляцією виробника на товар від 12.03.2020 та наданими зразками згаданого вище товару і становить 504504,79 грн.

Також експерт ОСОБА_1 у судовому засіданні додатково пояснив, що ціни подібних товарів можуть суттєво різнитися в залежності від обсягів їх партій. Так за велику за обсягом партію рукавиць, яка закуплена позивачем ціна вартості одиниці товару обумовлюється індивідуально і, зазвичай, нижча цін запропонованих виробниками на сайтах, оскільки діють суттєві знижки за придбання товару гуртом.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням відповідача щодо коригування митної вартості позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню (пункт 2 частини другої статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частина друга статті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості органом доходів і зборів лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64цього Кодексу.

а приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У ході розгляду справи на підставі долучених сторонами доказів судом встановлено, що між ТОВ «Вітлюкс» (Покупець) та «HUAIAN TONGRUN INTERNATIONAL TRADING CO., LTD», СN (Постачальник) укладений Контракт від 12.03.2020 №04/04/20 на поставку товару рукавиці захисні для всіх професій, трикотажні просочені і покриті гумою в асортименті.

Так, відповідно до прайс-листу виробника до контракту від 20.03.2020 загальна вартість рукавиць, які постачались позивачу становить 19 688,76 USD, у тому числі:

21 г різнокольорові рукавиці з брендом ВІТЛЮКС, розміром 22,5см, 1080 пар/упаковка (чорні 360 пар, голубі 240 пар, червоні 240 пар, сірі 240 пар) – 925560 пар по 0,0210 $ = 19 436,76 $$

21 г різнокольорові рукавиці не бренду ВІТЛЮКС, розміром 22,5см, 1200 пар/упаковка (чорні 360 пар, голубі 240 пар, червоні 240 пар, сірі – 240 пар) –12 000 пар по 0,0210 $ = 252 $.

Зазначена вартість партії товару у сумі 19 688,76 USD (531600,46 грн по курсу НБУ на дату оформлення) також підтверджується інвойсом від 20.03.2020 №2019TR972-2 до вказаного вище контракту та специфікацією №2019TR972-2 від 20.03.2020.

Разом з тим, вартість поставленого товару повністю відповідає цінам зазначеним у прайс листі продавця та інвойсі та специфікації.

При поданні до митного органу митної декларації від 28.05.2020 №UA204120/2020/039638, декларантом заявлено митну вартість товарів згідно ціни поставки по прайс листу виробника і обраний метод її визначення основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (пункт 1 частини першої статті 57 МК України).

Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (Рівненське відділення) за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.06.2020 №9962 (а.с. 19-24) дійсна (ринкова) вартість рукавиць захисних для всіх професій в асортименті підтверджується зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.2020 №04/04/20, praice list to contracte №04/04/20 від 12.03.2020, №2019TR972-2 та invoice to contacte №04/04/20 від 12.03.2020 №2019TR972-2 від 20.03.2020, калькуляцією виробника на товар від 12.03.2020 та наданими зразками згаданого вище товару і становить 504504,79 грн.

Цей висновок хоча й не надався митному органу під час митного оформлення по митній декларації, оскільки був отриманий позивачем пізніше, однак, на переконання суду, додатково свідчить про помилковість висновків відповідача щодо заниження позивачем митної вартості вказаних товарів.

Відповідач, обґрунтовуючи позицію щодо наявності у митного органу сумнівів у заявленій митній вартості товару, вказує, на такі розбіжності у поданих декларантом документах: відповідно до п.3.1 контракту від 12.03.2020 №04/04/20 кількість товару визначається відповідно до письмової заявки покупця, яка відсутня в поданих документах; цінова калькуляція продукту не відображає числового розрахунку ціни товару; наданий прайс-лист на контракт не стосується широкого кола осіб; згідно специфікації від 20.03.2020 №2019TR972-2 до контракту та інвойсу від 20.03.2020 №2019TR972-2 доставка товару здійснюється на комерційних умовах FOB – Шанхай. Разом з цим до митного оформлення декларантом заявлені умови поставки FOB – Одеса. виходячи з умови поставки відповідно до специфікації від 20.03.2020 №2019TR972-2 до контракту, декларантом не включено до митної вартості товару усіх складових (витрати на транспортування); відповідно до п.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 12.03.2020 №04/04/20 продавцем повинна надаватись експортна декларація; інвойс №2019TR972-2 від 20.03.2020 підписаний однією стороною контракту.

Перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України є виключним (вичерпним): у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; у разі якщо документи містять ознаки підробки; у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд підкреслює, що для витребування у позивача додаткових документів такі розбіжності мають бути саме щодо числових значень митної вартості чи її складових або впливати на її обчислення, а не інші розбіжності, які з цим не пов`язані.

У даному випадку всі недоліки зазначені митним органом зводяться до формальних помилок, а також відсутності певних реквізитів у поданих документах, які не стосуються цінових та числових характеристик товару. Проте, ці розбіжності жодним чином не спростовують числові значення, які використовуються при обрахунку складових митної вартості товарів заявлених до оформлення.

Разом з тим, з аналізу змісту таких документів в яких зазначена неправильна дата вбачається, що вони складалися саме постачальником товару, а не покупцем, тому позивач не міг впливати на належне оформлення цих документів і самостійно усунути наявні неточності.

Крім того, будь-яких неточностей і помилок у прайс-листі, інвойсі, специфікації та калькуляції постачальника, які містять відомості щодо ціни товару судом не встановлено.

Крім цього позивачем подана до митного органу митна декларація (форма МД-2) від 05.06.2020 №UA204120/2020/042085 щодо імпортованого товару і до неї була додана низка документів, які також долучались до МД від 28.05.2020 №UA204120/2020/039638.

Відтак, суд вважає, що такі розбіжності у поданих декларантом документах не є беззаперечною підставою для витребування у нього додаткових документів.

При цьому суд зауважує, що визначення ціни товару між Постачальником та Покупцем згідно з Контрактом від 12.03.2020 №04/04/20 є виключно питанням господарських відносин учасників правочину.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів по товару згідно МД від 26.05.2020 №UA500050/2020/205836 за рівнем митної вартості 0,16 USD/пара (2,7 дол/кг) не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару, оскільки визначення ціни на кожну окрему партію товару визначається сторонами контракту на власний розсуд, зважаючи на обсяги постачання, котирування цін на сировину, технічних характеристик товару тощо.

До того ж експерт ОСОБА_1 у судовому засіданні на обґрунтування свого висновку пояснив, що ціна подібних товарів може суттєво різнитися в залежності від обсягів їх партій. Так, за велику партію рукавиць у кількості 937560 пар, яка закуплена позивачем ціна вартості одиниці товару обумовлюється індивідуально і, зазвичай, нижча цін запропонованих виробниками на сайтах у мережі «Інтернет», оскільки діють суттєві знижки за придбання товару гуртом.

Як стверджує відповідач, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначеною за ціною договору, оскільки декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів та митниця володіє інформацією про зазначену вище вартість товарів заявлених позивачем до митного оформлення.

Втім, на переконання суду, при зверненні до митного органу щодо оформлення партії товару декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів щодо повноти і достовірності заявлених числових показників митної вартості.

Крім цього позивачем надано усі належні документи щодо транспортування товару, а саме: коносамент від 12.03.2020 №20C32C8A0026/00012, що підтверджує перевезення товару морським транспортом, а також міжнародну автомобільну накладну (CMR) №5824 від 27.05.2020, що свідчить про його доставку з порту до покупця та не заперечується митним органом.

Щодо доводів відповідача, що декларантом – позивачем не включено до митної вартості вартість перевезення, то суд звертає увагу, що згідно п.2.4 контракту №04/04/20 від 12.03.2020 передбачено, що усі витрати, які повинні оплачуватись в країні продавця, сплачуються Продавцем, відповідно витрати в країні Покупця сплачує Покупець, включаючи мито, митні збори, податки. Підпунктом 2 п.11 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Серед іншого витрати на транспортування після ввезення.

Судом встановлено, що в пакувальному листі 0271*, інвойсі*, специфікації 4103* та інших документах вказано, що пунктом прибуття товару є порт Одеса.

Щодо доводів відповідача, що обов`язок позивача включити вартість перевезення до вартості товару виник у позивача на підставі п.2.1 контракту, який передбачає, що товар постачається на умовах FOB (Інкотермс 2000), поставка і передача ризику відбуватиметься на території (підприємстві) Продавця в SHANGHAI, то суд погоджується із доводами позивача, що з 01.11.2011 діє редакція Інкотермс 2010, а Інкотермс в редакції 2000 на даний час в Україні не діють, тому твердження відповідача, що такі Правила Інкотермс 2000 є для позивача та його контрагента суд вважає помилковими.

Відтак, митним органом не наведено обґрунтованих причин для зобов`язання декларанта подати додаткові документи, адже наданих декларантом документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас суд зазначає, що спірне рішення відповідача не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості КТЗ почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання.

З наведеного суд констатує, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, рішення відповідача: про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA204000/2020/000201/2 не відповідає критеріям встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства та порушує майнові права та законні інтереси позивача.

Додатково суд підкреслює, що митний орган не має жодних правових підстав обґрунтовувати правомірність свого рішення про коригування митної вартості, шляхом зазначення додаткових підстав для такого коригування у заяві по суті справи відзиві на позовну заяву.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 21020 грн сплачена відповідно до платіжного доручення №48 від 12.06.2020 (а.с.8) та платіжного доручення №57 від 10.07.2020 (а.с.41).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" (вул. Електроапаратна, 3, м. Луцьк, Волинська область, 43001, ЄДРПОУ 43352780) до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, буд.104, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000201/2 від 04.06.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЛЮКС" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 21020,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 січня 2021 року.

Суддя Л.А. Жуковська