Рішення № 94126131, 13.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2021 року Справа № 280/8284/20 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

позовної заяви – Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСМІ ГРУП»

до - Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з Безпеки на Транспорті «Укртрансбезпека»

до – Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови від 25.08.2020 №208953 про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСМІ ГРУП» (далі по тексту – позивач) до - Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з Безпеки на Транспорті «Укртрансбезпека» (далі по тексту – відповідач 1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно – господарського штрафу №208953 від 25.08.2020, винесену відповідачем 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN на ділянці 129 км+630 автомобільної дороги Н-30. За результатами проведення зважування представником відповідача було встановлення перевищення габаритно – вагового контролю, про що складений акт Постановою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 25.08.2020 №208953 до позивача, за порушення ст. 48 закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. Відповідальність передбачена абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

У встановлений ухвалою суду строк, позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою судді від 27.11.2020 відкрито спрощене провадження по справі без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 17.12.2020 у зв`язку із відсутністю інформації про отримання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження по справі, разом з позовною заявою та додатками, відповідачем, судом відкладено судове засідання на 11.01.2021, про що сторонам були направлені повістки – повідомлення.

Станом на 11.01.2021 представники всіх сторін ухвалу про відкладення судового засідання отримали, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Також до суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження по справі разом з позовною заявою та додатками, з відміткою про отримання відповідачами.

У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕСМІ ГРУП" - є юридичною особою, про що в Єдиному реєстрі що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис дата запису: 18.03.2016 Номер запису: 10651020000022275. Основний вид діяльності Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 77.22 Прокат відеозаписів і дисків; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Для здійснення вищезазначеної діяльності підприємством був придбаний транспортний засібумарки МАN номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з полупричипом WIELTON номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 .

02.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області, на підставі направлення на перевірку № 010129 від 24.07.2020, на ділянці 129 км + 630 автомобільної дороги Н-30, було проведено перевірку транспортного засобу марки МАN номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з полупричипом WIELTON номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 .

Під час перевірки посадовими особами Відповідача-1 був складений акт № 031777 від 02.08.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів

Також відповідачем 1 складений акт №221559 від 02.08.2010, в якому виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно – вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу.

Постановою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області № 208953 від 25 серпня 2020 року до позивача, за порушення ст. 48 закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. Відповідальність передбачена абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртансбезпеки у Запорізькій області.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі – Закон № №2344-III).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".

Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-111 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (абз.3 п.20 Порядку №1567).

Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 № 1567, встановлено: Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У відповідності до частини 2 пункту 27 № 1567: За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно пункту 18 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування»: За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, посадовими особами Відповідача-1 в процесі оформлення акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 031777 від 02.08.2020, а також акту про проведення перевірки додержання вимого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 221559 від 02.08.2020, ані довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, ані квитанція (чек) про зважування не складалися та не видавалися працівникам (водіям) Позивача, що є порушенням вимог пункту 18 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», та свідчить про фактичну відсутність точного вагового контролю.

Відповідачем 1 не було враховано розбіжностей вагових параметрів, наявних у товарно-транспортних накладних та матеріалах перевірки, що прямо вказує на фактичну відсутність й документального контролю.

Таким чином зазначене підтверджує той факт, що працівниками відповідача вищевказані акти були складені самовільно без дотримання процедур відповідних документів.

Пунктом 20 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» встановлено: Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Із змісту акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 221559 від 02.08.2020, не можливо встановити, яке саме порушення було виявлене посадовими особами Відповідача, та в чому саме воно полягало - в акті міститься лише посилання на абз. 15, ч. 1, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»,

однак графа під назвою «Під час перевірки виявлено порушення» затшенаЩїі незаповненою (порожньою).

Вказане вище ще раз свідчить про відсутність підстав, для застосування адміністративно- господарської санкції відповідно до частини 2 пункту 27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 8 листопада 2006 року.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 від 27.06.2007 « Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувальногоробладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, и проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

Відповідно до пп.З п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно підпункту 6 пункту 2 "Порядку № 879: Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Пунктом 12 "Порядку № 879" встановлено: Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої владі) у сфері метрології.

Відповідно до пункту 13 "Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п.19 Порядку № 879 передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Однак така Методика Мінекономрозвитку на сьогодні не затверджена.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 031777 від 02.08.2020, а також в акті про проведення перевірки додержання вимого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 221559 від 02.08.2020, жодним чином не ідентифіковане вимірювальне обладнання, яке використовувалося посадовими особами Відповідача-1 під час точного вагового контролю. Зокрема, жоден з актів не містить даних про те, якими вагами проводилось зважування транспортних засобів Позивача, а також за допомогою якого інструменту або в який інший спосіб (із застосуванням якого методом здійснювалося вимірювання відстані між осями транспортних засобів: їх назва, марка, реквізити свідоцтва щодо метрологічної атестації, дата повірки, відсоток похибки тощо.

Дані зважування транспортного засобу та вантажу вантажовідправником і вантажоодержувачем, які містяться в товаросупровідних документах (товарно-транспортній накладній № 001693 від 02.08.2020), істотно відрізняються від даних, внесених Відповідачем-1 в акт про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів.

Відповідно до пункту 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в~ Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року: Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов 'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Суттєва розбіжність вагових показників, нібито виявлена Відповідачем-1, з даними зазначеними в товаросупровідних документах (товарно-транспортній накладній № 001693 від 02.08.2020), опосередковано свідчить або про не проведення ним вагового контролю взагалі, або про здійснення його з порушенням передбаченого законом порядку, що має наслідком отримання хибних результатів.

За змістом акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 031694 від 21.07.2020 та № 031777 від 02.08.2020, - контрольне зважування відбувалось окремо (послідовно) по кожній осі.

Згідно підпункту 2 пункту 5 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016: Пересувний пункт повинен бути укомплектований, серед іншого, таким технічним обладнанням - комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі " та чотири вирівнювальні доріжки.

Відповідно до пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритао-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016: Вагове обладнання повинно забезпечувати по-осьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Отже, зазначеним нормативним актом регламентовано, що вагове обладнання повинно забезпечувати можливість здійснення саме по-осьового зважування транспортного засобу у русі, тобто - зважування будь- якої осі автомобілю чи причепу має відбуватися одночасно (в динаміці) та мати наслідком отримання єдиного (підсумкового) результату.

Таким чином, відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову

Відповідач 1 не надав суду відзив на позовні вимоги, що розцінюється судом як визнання відповідачем 1 позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4 ст. 189 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у суму 2102,00 грн відповідно до платіжного доручення № 6880 від 16.11.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСМІ ГРУП» (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16, код ЄДРПОУ 40353336) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з Безпеки на Транспорті «Укртрансбезпека» (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2 - А), до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно – господарського штрафу №208953 від 25.08.2020, прийняту Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з Безпеки на Транспорті «Укртрансбезпека», якою Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕСМІ ГРУП» (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16, код ЄДРПОУ 40353336) нараховано штраф у сумі 17000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСМІ ГРУП» (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16, код ЄДРПОУ 40353336) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 13.01.2021.

Суддя Р.В.Сацький