Рішення № 94125698, 05.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 р. Справа№200/10317/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.07.2020 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; зобов`язання призначити та виплачувати з 01.07.2020 пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

В позові зазначено, що позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком, 01.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». На момент звернення загальний стаж позивача складав 43 роки 11 місяців та 18 днів, у тому числі в органах місцевого самоврядування та державних органах – 27 років 2 місяці та 3 дні.

Рішенням від 06.07.2020 позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком як державному службовцю через недостатність стажу, який має становити не менше 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Позивач зазначив, що висновки відповідача про недостатність стажу є необґрунтованими та стали наслідком протиправного неврахування до стажу періоду роботи позивача з 18.11.2020 по 31.04.2016 на посаді голови Костянтинівської районної ради. За змістом позову, позивач відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ та ст. Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII має право на пенсію держслужбовця як особа, що має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством. Водночас, пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених до ст. 14 Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, зокрема, посада голів районних рад, яку обіймав позивач у спірний період.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави незгоди навів в наданому суду відзиві на позов.

За змістом відзиву підстави призначення позивачу пенсії державного службовця відсутні, оскільки відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. Позивач станом на день звернення із заявою про переведення на пенсію за віком державного службовця працює на посаді голови Костянтинівської міської ради 7 скликання з 18.11.2010, що є посадою місцевого самоврядування, а не посадою державної служби, та має 19 років 7 місяців 29 днів стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якого згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" недостатньо для призначення пенсії як державному службовцю.

Відповідач зазначив, що про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії державного службовця свідчить також зміст п. 3-1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, чинного з 01.01.2020, яким передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до цього Порядку мають особи, які одночасно відповідають наступним вимогам: на 01.05.2016 обіймали посади державної служби; мають призначену в період з 01.10.2011 по 01.05.2016 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII пенсію; в період роботи на «спецпосадах» до 01.05.2016 не отримували пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII пенсію; звільнились з посад держслужби до 01.01.2020.

Згідно викладеного у відзиві, додані позивачем до заяви довідки про складові заробітної плати від 01.07.2020 № 157 та від 01.07.2020 № 158 видані позивачу Костянтинівською міською радою, що є органом місцевого самоврядування, а не державним органом, в той час як п. 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 визначено, що у разі відсутності в органі відповідних посад державної служби, довідка (про заробітну плату) видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Також відповідачем вказано, що на останньому місці роботи позивачу не встановлювався ранг.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ухвалою від 16.12.2020 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.01.2021.

Враховуючи неявку сторін до суду 04.01.2021 на підставі ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) та отримує пенсію за віком з 02.01.2018.

Рішенням відповідача від 06.07.2020, прийнятим за наслідком розгляду заяви позивача від 01.07.2020 № 3086, позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком як державному службовцю. В рішенні зазначено, що відповідно до статті 3 Закону України «про державну службу» № 889 від 10.12.2015, дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом рішення позивач станом на день звернення за переведенням на пенсію державного службовця працює на посаді голови Костянтинівської міської ради 7 скликання з 18.11.2010, тобто не займає посади державної служби, та не має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, як це визначено статті 37 Закону України "Про державну службу" (має 19 років 7 місяців 29 днів такого стажу).

Враховуючи змісту пункту 3-1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622, чинного з 01.01.2020, підстав для призначення позивачу пенсії державного службовця немає, оскільки позивачем одночасно не дотримані наступні умови: зайняття станом на 01.05.2016 посади державної служби; призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII у період з 01.10.2011 по 01.05.2016; неотримання в період роботи на «спецпосадах» до 01.05.2016 призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII пенсію; звільнення з посад держслужби до 01.01.2020.

Крім цього в рішенні зазначено, що довідки про складові заробітної плати від 01.07.2020 № 157 та від 01.07.2020 № 158 б, що видані позивачу Костянтинівською міською радою, тобто органом місцевого самоврядування, а не державним органом, в той час як п. 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 визначено, що у разі відсутності в органі відповідних посад державної служби, довідка (про заробітну плату) видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. В рішенні зазначено, що на останньому місці роботи позивачу не встановлювався ранг.

За викладеним у рішенні позивач станом на 01.07.2020 має загальний стаж роботи 43 роки 11 місяців 18 днів, з яких: період проходження строкової військової служби – 2 роки 1 день (з 15.05.1976 по 15.05.1979); стаж роботи на посадах державної служби – 17 років 7 місяців 28 днів (з 15.12.1982 по 30.11.1985, з 05.04.1996 по 17.05.2002, з 20.05.2002 по 17.11.2010); стаж роботи в органах місцевого самоврядування – 9 років 6 місяців 5 днів (з 18.11.2010 по 31.05.2020).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), який набрав чинності 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі – Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ:

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;

- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

До 01.05.2016 обчислення стажу державної служби визначалося відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” передбачено встановлення категорій посад, зокрема, третя категорія, до якої належить посада голів районних рад.

Відповідно до п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Спірним питанням даної справи є наявність у позивача права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, згідно з якою право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Позивач наполягає на тому, що має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та має право ну пенсію згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено досягнення позивачем віку 62 років та наявність передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхового стажу. Відповідно до наявних і матеріалах справи документів під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії відповідачем до стажу державної служби враховані періоди військової служби та роботи позивача з 15.05.1976 по 15.05.1979, з 15.12.1982 по 30.11.1985, з 05.04.1996 по 17.05.2002, з 20.05.2002 по 17.11.2010 (загалом 19 років 7 місяців 29 днів).

Під час визначення правомірності неврахування до стажу роботи позивача періоду з 18.11.2010 по 30.04.2016 (до моменту набрання чинності Законом № 889-VІІІ), потягом якого позивач обіймав посаду голови Костянтинівської міської ради (записи №№ 28-33 трудової книжки позивача НОМЕР_2 ) суд зауважує наступне.

Оскільки п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби до набрання чинності цим законом (01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, тобто, відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.1994 № 283, то до стажу державної служби позивача має враховуватись служба в період з 18.11.2010 по 30.04.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а саме – на посаді голови районної ради, яка цією статтею віднесена до третьої категорії посад.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19 (провадження № К/9901/10677/20).

Таким чином, станом на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ (01.05.2016) позивач мав більше 20 стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, досяг 62 років та набув страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, у даному випадку позивачем дотримано умови, визначені, зокрема, у п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, визначені підставою призначення пенсії за віком як державному службовцю, що свідчить про наявність в нього права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Викладене відповідачем у спірному рішенні із посиланням на пункт 3.1. Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, суд не приймає до уваги, оскільки наведений пункт Порядку не передбачає зазначених відповідачем умов. Крім цього, на позивача поширюються положення пунктів 2,3 цього Порядку № 622, а не пункт 3-1 , на який посилається відповідач, зміст яких відповідає п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ та ст. 37 Закону № 3723-XII стосовно права позивача на отримання пенсії.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про незаконність рішення відповідача від 06.07.2020 та наявність підстав для його скасування, отже відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати з 01.07.2020 йому пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» суд виходить із наступного.

Так, визначені відповідачем підстави відмови у призначенні позивачу пенсії є незаконними, інші підстави для відмови у її призначенні відповідачем не викладались. При розгляді документів позивача відповідач мав лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки - прийняти передбачене законом рішення про призначення позивачу відповідної пенсії. Зважаючи на безпідставність відмови у призначенні пенсії та беручи до уваги наведене вище, а також те, що судовий захист має бути ефективним, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку відповідач не наділений дискреційними повноваженням, а тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію за вислугою років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20 серпня 2019 року у справі № 813/2273/18, від 23 січня 2020 року у справі № 580/1617/19.

Водночас, позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними зважаючи на те, що після призначення пенсії відповідачем має бути визначено її розмір, її має бути нараховано. При цьому, станом на тепер немає підстав вважати, що після призначення позивачу пенсії вона не буде виплачена, а отже позивач не потребує судового захисту своїх прав в цій частині.

Отже, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 цієї статті у якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. повністю.

Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Законів України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ та від 16.12.1993 № 3723-XII та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.07.2020.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 01.07.2020 пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) – ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) – код ЄДРПОУ 42171400, адреса: 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25.

Суддя А.С. Михайлик