Постанова № 94118705, 13.01.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2253/20

Провадження №: 3/0343/26/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Керніцького І.І.,

секретаря судового засідання - Оленюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського ВП Калуського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , тимчасового непрацюючого, в минулому до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.4 ст.122 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення,

за участю потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Рогів Т.Р.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Гринишина В.С.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме - змісило іншого учасника дорожнього руху різко змінити напрямок руху.

Так, ОСОБА_1 01.12.2020 року о 16 год. 34 хв., керуючи транспортним засобом “BMW 525”, державний номерний знак НОМЕР_1 , та буксируючи транспортний засіб “ВАЗ 2106”, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м.Долина по вулиці Д.Галицького, перед зміною напрямку руху, поворотом ліворуч на вулицю Новичка, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху та виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив аварійну ситуацію водію транспортного засобу “Audi”, державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, при уникненні зіткнення, відбулося ДТП між транспортним засобом “Audi”, державний номерний знак НОМЕР_3 , та транспортним засобом “ВАЗ 111830”, державний номерний знак НОМЕР_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав частково та пояснив, що їхав в напрямку з м.Долина до с.Новичка та буксирував транспортний засіб ВАЗ 2106. Здійснив маневр ліворуч, буксируючи автомобіль. Автомобіль “Audi” він бачив на відстані 100 метрів. Вважає, що його маневр бува безпечний і якщо б “Audi” рухалося з дозволеною швидкістю, то ДТП не відбулося.

Захисник – адвокат Гринишин В.С. в судовому засіданні просив суворо ОСОБА_1 не карати. Вважає, що в даному випадку в створенні аворійної ситуації більш винен водій автомобіля марки "Ауді", який на ділянці дороги з наявними дорожніми знаками про проведення ремонтних робіт, рухався з надто великою швидкістю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що рухався в напрямку м.Долина. В автомобілі була дитина і він їхав з дозволеною швидкістю. Автомобіль ОСОБА_1 , який буксирував "Жигулі", він побачив в момент початку зміни напрямку, на відстані 30-35 метрів від місця події. Почав різко гальмувати та повернув ліворуч, в сторону вул.Шептицького. Автомобіль ОСОБА_3 побачив безпосередньо перед зіткненням.

Представник потерпілого - адвокат Рогів Т.Р. просила визнати ОСОБА_1 винниим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП по факту обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та накласти на нього відповідне адміністративне стягнення.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання зазначила, що вона дружина потерпілого. Їхали разом з потерпілим та дитиною в напрямку м.Долина. Біля перехрестя доріг, поблизу магазину “Сівка”, в якісь час вона побачила автомобіль, який перегородив їм дорогу, згодом вона побачила ще інший автомобіль. Чоловік почав різко гальмувати і виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з іншим автомобілем.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він батько ОСОБА_1 . Син на буксирі транспортував його транспортний засіб. Рухалися з м.Долина в напрямку с.Новичка. Коли почали повертати, він побачив, що йому на зустріч, на великій швидкості, їде автомобіль. Він різко загальмував, щоб уникнути зіткнення, і в той час трос, яким був зчеплений його автомобіль, обірвався. Інший автомобіль звернув на зустрічну смугу і він відчув звук зіткнення з іншим автомобілем. Автомобіль “Audi” не гальмував, про це він повідомляв працівникам поліції. Його автомобіль та авто сина рухалися з увімкненими габаритами світла, а саме аварійками. Відстань між його транспортним засобом та автомобілем сина була 4-5 метрів. Перед поворотом вони зупинилися і почали маневр повороту, в цей час він побачив автомобіль “Audi”.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказала, що 01.12.2020 року вона їхала з м.Долина в м.Калуш. На спуску з м.Долина, на перехресті доріг, вона помітила, що перед нею в попутньому напрямку їхав автомобіль “BMW 525”, який буксирував транспортний засіб “ВАЗ”. Далі водій зайняв середню полосу перед з`їздом і почав повертати ліворуч, в напрямку с.Рахиня. Вона продовжила рух і раптово їй на зустріч виїхав автомобіль марки “Audi”, який допустив зіткнення з керованим нею автомобілем, в результаті чого її автомоівль отримав механічні пошкодження. На її думку водій автомобіля марки “BMW 525” створив аварійну ситуацію.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.19 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

З диспозиції ч. 4 ст. 122 КУпАП вбачається, що остання передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Згідно вимог п. 1.3, 1.4 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

В судовому засіданні було переглянуто долучений до матеріалів справи відеозапис, з якого вбачається, що транспортний засіб “BMW 525”, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіль ОСОБА_5 - транспортний засіб “ВАЗ 2106”, державний номерний знак НОМЕР_2 , не зупинялись.

Отже, суд критично ставиться до показів ОСОБА_1 щодо часткового визнання своєї вини та оцінює їх, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки його вина у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст.122 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, показами потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , відеозаписом моменту ДТП, іншими матеріалами справи.

Дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ч.4 ст.122 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, являючись водієм транспортного засобу, порушив правила дорожнього руху, а саме, вимоги п.10.1, 10.4 ПДР України, відповідно до яких:

перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1 ПДР України),

перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі - в напрямку головної дороги, або розворотом, водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою ,

водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот (п.10.4 ПДР України),

що спричинило створення аварійної обстановки, а саме - примусило іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху та вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки та безпеки інших громадян.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини.

Обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Доказів наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі ст.4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст.ст.25, 27, 33, 34, 35, 40-1, 122, 283-285, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд.

Суддя: