Вирок № 94114416, 13.01.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14093/19

Провадження № 1-кп/522/90/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Деруса А.В.,

при секретарі – Брус Н.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019160500002973 від 07.06.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, українця, громадянина України, не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-09.10.2015 р. Іллічівським міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, в силу ст. 71 КК України додано 1 місяць позбавлення волі згідно вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.05.2012 року, остаточно до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі. 14.07.2016 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси, на підставі ст. 72 ч. 2 КК України, ст. 537, 539 КПК України, ЗУ № 838\VII від 26.11.2015 року, зараховано строк попереднього ув`язнення з 19.05.2015 по 09.11.2015 з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. 27.12.2017 року звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-05.07.2019 р. Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ст. 395, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Шадріної Ю.С., Саркісяна А.Р.,

захисника – Малевича О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , знаходився в приміщенні готелю «Хвиля», розташованого за адресою: м. Одеса, Пляж Ланжерон, 5, а саме ресепшену, де він побачив на стійці мобільний телефон марки «ZTE S 183» в корпусі чорного кольору. У той час у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а вищевказаний телефон він визначив предметом свого злочинного посягання, приступивши до реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, а саме скориставшись тим, що в приміщенні відсутні працівники та відвідувачі даного закладу, переконався, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, взяв мобільний телефон марки «ZTE S 183» в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 грн., який належав ТОВ «Женева Ріелт» та покинув приміщення готелю.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд та своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Женева Ріелт», в особі представника ОСОБА_2 , на загальну суму 1000 гривень.

ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений провину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення злочину викладеному в обвинувальному акті. У скоєному щиро покаявся.

Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд враховує щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, рецидив.

З урахуванням сукупності вищезазначених обставин, які суд визнає, пом`якшуючими, при обранні ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, суд також враховує відсутність збитків, а саме, те, що скоєним злочином не заподіяно потерпілим шкоди, про що говорить відсутність позовних заяв, бажання обвинуваченого надати йому можливість стати на шлях виправлення без позбавлення волі, також враховує знаходження ОСОБА_1 вісім місяців в умовах фактичного покарання і ту обставину, що певний строк умовний, що безумовно буде стимулювати обвинуваченого виправитись, ставши на шлях виправлення, вважає за можливе застосувати до нього дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Процесуальні витрати та цивільний позов по справі не заявлені.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 368-371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, змінити на особисте зобов`язання, а після вступу вироку в законну силу – скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази: цифровий диск з відеозаписами з камер внутрішнього відеоспостереження готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 13.01.2020 року виконувати окремо від вироку Приморського районного суду м. Одеси від 05.07.2019 року.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя:

13.01.2021