
РІШЕННЯ
іменем України
13 січня 2021 рокуСправа №451/2016/20 Провадження № 2/451/7/21
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання Сахаревич М.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на гараж у порядку спадкування,-
в с т а н о в и в:
23 грудня 2020 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на гараж у порядку спадкування.
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, яке видане Виконавчим комітетом Радехівської відділом (бюро) запису актів громадянського стану Радехівського району Львівської області серія ІІІ-СГ № 353468 від 08 лютого 1991 року. Позивач перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_3 з 02.07.1952 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 . На момент смерті чоловіка позивач була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка Позивач прийняла спадщину, про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.08.1991 року № 1108/91 видане державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П.
Після смерті чоловіка позивача залишилося невнесеним до свідоцтва про право на спадщину спадкове майно, а саме: гараж № НОМЕР_2 , блок № НОМЕР_3 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , який був збудований спадкодавцем на підставі рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради народних депутатів Радехівського району Львівської області від 24.01.1990 року № 24 «Про виділення земельної ділянки для будівництва авто гаража», загальною площею 28 кв. м. згідно технічного паспорта на гараж (машино-місце) № 1, блок № 4 виготовлений 12 серпня 2020 року КП ЛОР «Червоноградське МЕТІ» № б/н.
Так, 04.11.2020 року Позивач звернулася до Радехівської державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті чоловіка Позивача ОСОБА_3 , а саме на гараж № НОМЕР_2 , блок № НОМЕР_3 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , проте 04.11.2020 року державний нотаріус Радехівської державної нотаріальної контори Медведюк З.С. розглянувши документи подані Позивачем винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04.11.2020 року № 405 на підставі того, що на гараж № НОМЕР_2 , блок № 4, що знаходиться по АДРЕСА_2 не було зареєстроване, у встановленому законом порядку, право власності.
Просить суд визнати за позивачем - ОСОБА_1 , право власності на гараж (машино-місце) АДРЕСА_3 , загальною площею 28 кв.м., котрий належав - спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування згідно із законом з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
23 грудня 2020 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Патинок О.П. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.18).
Ухвалою суду від 29.12.2020 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явились, 13.01.2021 представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у відсутності представника Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області, позовні вимоги визнають.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній матеріалів у підготовчому засіданні.
Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що чоловік позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 08.02.1991 р. (а.с.8).
Родинні відносини позивача зі спадкодавцем підтверджуються копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 24.07.1952 р., згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб 02.07.1952 р., про що зроблено актовий запис №3 (а.с.9).
28.08.1991 року на ім`я позивачки ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Радехівської міської ради народних депутатів Радехівського району Львівської області від 24.01.1990 року, спадкодавцю ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво автогаража в АДРЕСА_4 (а.с.11).
Як вбачається із технічного паспорта на гараж № НОМЕР_2 , блок № 4 по АДРЕСА_2 , загальна площа гаражу 28 м.кв., рік спорудження 1990 (а.с.12-13). Відповідно до даних зведеного акта вартості господарських будівель та споруд гараж № НОМЕР_2 , блок № 4 інвентаризаційна вартість спірного гаража становить 58237 грн (а.с.16).
Згідно відповіді директора КП ЛОР «Червоноградського МБТІ» від 12.08.2020 р. станом на 31.12.2012 року, реєстрація права власності гаража № НОМЕР_2 , блок № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» не проводилась (а.с.14).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04.11.2020 року № 405 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на гараж № НОМЕР_2 , блок № НОМЕР_3 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , через те, що право власності на вищевказане нерухоме майно не було зареєстроване у встановленому законом порядку (а.с.15).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.
Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).
Відповідно до ст.2 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ч.4 ст.3 зазначеного закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (3.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з чч.1 та 2 ст.5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 5.08.92 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 5.08.92 №449 (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 5.08.92, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).
Згідно зі ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ст.1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зазначене узгоджується з правовим висновком викладеними Верховним Судом у Постанові від 10 жовтня 2018 року справа №557/1209/16-ц, де вказано, що право власності на зведену до 3.08.2004 нерухомість набувається в порядку, який існував на час її будівництва, а не виникає у зв`язку з державною реєстрацією.
Таким чином судом встановлено, що спадкодавець - ОСОБА_3 було на підставі рішення Виконавчого комітету Радехівської міської ради народних депутатів Радехівського району Львівської області від 24.01.1990 року, було надано дозвіл на будівництво автогаража в АДРЕСА_4 . В 1990 році, на час спорудження гаража, така нерухомість не підлягала проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Суд приходить до висновку, що позовні вимоги дружини спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця першої черги, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на гараж у порядку спадкування - задоволити.
Визнати за позивачем - ОСОБА_1 , право власності на гараж (машино-місце) АДРЕСА_3 , загальною площею 28 кв.м., котрий належав - спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування згідно із законом з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ 26361149, адреса: Львівська область, м. Радехів, вул. Івана Франка, 2
Дата складення судового рішення 13.01.2021.
Головуючий-суддяПатинок О. П.
Судове рішення № 94111803, Радехівський районний суд Львівської області було прийнято 13.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 451/2016/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: