Рішення № 94109622, 11.01.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1647/20

Провадження № 2/307/1070/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MKTWGA0000000801 від 15 січня 2008 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 15 січня 2008 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKTWGA0000000801, згідно якого відповідачу було надано кредит у сумі 19 800,00 доларів США на термін до 16 січня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого 14 травня 2015 року АТ КБ «Приват Банк» звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою про стягнення заборгованості із відповідача. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2015 року було задоволено стягнути заборгованість в розмірі 29 897, 20 доларів США, нараховану станом на 24 січня 2015 року. На даний час рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2015 року не виконано боржником. Таким чином, прострочена сума заборгованості становить 17 734, 04 доларів США. Також, за період після подання позовної заяви від 14 травня 2015 року, з 15 травня 2015 року по 04 травня 2020 року відповідач має заборгованість у розмірі 2 682,83 доларів США 3% річних від простроченої суми. Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" заборгованість 3% річних від простроченої суми за кредитним договором № MKTWGA0000000801 від 15 січня 2008 року за період з 15 травня 2015 року по 04 травня 2020 року у розмірі 2 682,83 доларів США, що за курсом 26,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04 травня 2020 року складає 72 302, 27 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому просить справу розглянути у його відсутності та вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти задоволення заочного рішення не заперечує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому, суд на підставі ч. 4 ст. 223, ст.280 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 15 січня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № MKTWGA0000000801, згідно якого кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові ОСОБА_1 в сумі 19 800,00 доларів США (Дев`ятнадцять тисяч вісімсот доларів США 00 центів) на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Кредит надано строком до 16 січня 2018 року (а.с. 10-12).

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, внаслідок чого 14 травня 2015 року банк звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MKTWGA0000000801 від 15 січня 2008 року.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2015 року по справі №307/1684/15-ц позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено в повному обсязі, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором MKTWGA0000000801 від 15 січня 2008 року у розмірі 29 897, 20 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 24 квітня 2015 року складає 673584, 01 гривень та 3654, 00 гривень сплаченого судового збору (а.с.5-6).

Таким чином, позивач використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку з боржника про, що свідчить рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2015 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Після постановлення судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості, відповідач її не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє відповідальності сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за час прострочення.

Відповідно до розрахунку наданого представником позивача, у зв`язку із несвоєчасно сплатою заборгованості банк у порядку ст.625 ЦК України нарахував 3% річних за період з 15 травня 2015 року по 04 травня 2020 року у сумі 2 682 доларів США 83 центи, що еквівалентно в національній валюті по курсу НБУ від 04 травня 2020 року становить 72 302, 27 гривень (а.с. 7, 8)

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідач, уклавши договір з позивачем, отримав кредит, чим взяв на себе грошове зобов`язання, яке належним чином не виконав та прострочив зобов`язання, а тому повинен нести відповідальність, встановлену законом та договором.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2 682 доларів США 83 центів по сплаті 3% річних, нарахованим за період з 15 травня 2015 року по 04 травня 2020 року за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитним договором MKTWGA0000000801 від 15 січня 2008 року та 2 102, 00 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,141, 223, 247, 258-296 ЦПК України, ст.ст.526,599,625,1046,1049 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № MKTWGA0000000801 від 26 жовтня 2006 року за період з 15 травня 2015 року по 04 травня 2020 року у розмірі 2 682, 83 (Дві тисячі шістсот вісімдесят два долари США 83 центи) доларів США, що за курсом 26,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04 травня 2020 року складає 72 302, 27 гривень (Сімдесят дві тисячі триста дві гривні 27 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 2 102, 00 гривень (Дві тисячі сто два гривень 00 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», адреса: м.Київ, вул. Грушевського, № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 11 січня 2021 року.

Головуюча суддя : Сойма М.М.