Ухвала суду № 94104689, 12.01.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1820/20

Провадження № 1-кп/553/73/2021

У Х В А Л А

Іменем України

12.01.2021 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Струкової І.П.,

з участю прокурора - Сорокіна І.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів - Гусака О.В., Наконечної О.М.,

Курила В.О.,

представників потерпілих адвокатів - Рекотової Т.А., Шаповалова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020270010000597 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Курило В.О. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. В обґрунтування клопотання послався на те, що після винесення ухвали від 16.12.2020 року щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 виникли нові обставини, які не розглядалися судом. Так, під час перебування під вартою останньому була встановлена друга група інвалідності, що засвідчує Довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ за № 096665 від 21.12.2020 року, видана спеціалізованою неврологічною МСЕК м. Полтава. Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі хронічні вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі. Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи. Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_3 за № 17 від 21.12.2020 року, останньому потрібна медична реабілітація в лікувально-профілактичних закладах, що зумовлює порушення критеріїв життєдіяльності людини, а саме здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності. ОСОБА_3 встановлено стаціонарне, амбулаторне лікування під наглядом лікаря невропатолога та інших лікарів. Просив врахувати, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, перебуває в шлюбі, на утриманні має неповнолітню дитину та матір, за місцем проживання характеризується позитивно, займає активну громадську діяльність, а зміна запобіжного заходу необхідна для врятування життя ОСОБА_3 .

В судовому засіданні адвокат Курило В.О. підтримав клопотання, просив його задовольнити та змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на особисте зобов`язання. Зазначив, що період тримання під вартою стан здоров`я його підзахисного погіршився, відповідно до лікарської довідки Полтавської міської медичної частини № 23 від 12.01.2021 року ОСОБА_3 перебуває під динамічним наглядом в ПММЧ № 23, покращення стану здоров`я не відмічає, доцільно лікування в закладах охорони здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисника підтримав.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисники адвокати Гусак О.В., Наконечна О.М. клопотання захисника Курила В.О. підтримали.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на те, що обставини, якими він обґрунтовує підстави зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , пов`язані з незадовільним станом здоров`я останнього та присвоєнням групи інвалідності, не свідчать про неможливість забезпечення надання йому належної медичної допомоги за умови тримання під вартою, захисником не надано доказів того, що захворювання ОСОБА_3 перешкоджають можливості його утримання під вартою. Захисником не аргументовано застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, а встановлені обставини свідчать про неможливість його застосування у зв`язку з нездатністю запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для застосування та продовження тримання під вартою.

Представники потерпілих адвокати Рекотова Т.А., Шаповалов О.О. підтримали позицію прокурора, просили відмовити у задоволенні клопотання захисника.

При вирішенні клопотання захисника суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02.07.2020 року та від 20.08.2020 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 03.09.2020 року, від 30.10.2020 року, від 16.12.2020 року.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що він не має постійного чи тимчасового місця роботи та офіційних джерел доходу, соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, й ці обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Приймаючи рішення про продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під варту, суд враховував дані про особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, вік та стан здоров`я, зміст пред`явленого обвинувачення, ступінь участі у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, їх тяжкість та конкретні обставини вчинення, наведені у обвинувальному акті, визнав доведеним існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.03.2011 року ОСОБА_3 з 19.03.2011 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , зі Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.07.2011 року вбачається, що вони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно до акту від 24.12.020 року та характеристики від 26.06.2020 року, складеної ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підписи яких посвідчені головою КП "ЖЕО № 2" ПМР, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , характеризується позитивно. Відповідно до довідки КП "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" від 30.06.2020 року, виданої ОСОБА_11 , 1943 року народження, вона потребує постійного стороннього догляду.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 на час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та, відповідно, на час вирішення питання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному кримінальному провадженні і його продовження мав на утриманні малолітню дитину, мати похилого віку, ці обставини поряд з іншими відомостями про особу обвинуваченого, в тому числі даними щодо його стану здоров`я, були враховані під час застосування запобіжного заходу щодо нього.

Відповідно до листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 246 від 30.11.2020 року, громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває під динамічним наглядом в Полтавській міській медичній частині № 23 з діагнозом: Дисцикуляторна енцефалопатія 2 ст. (гіпертонічна, післятравматична) зі стійкою цервікалгією, вираженим вестибулоатактичним синдромом, лікворно-гіпертензивним синдромом; остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, деформуючий спондолоартроз, S-подібний сколіоз ліворуч 2 ст, гемангіома L2 хребця, грижі, протрузії МХД зі стійким больовим нейродистрофічним синдромом, вираженим м`язово-тонічним синдромом, вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта. За час перебування в установі неодноразово надавалась медична допомога з приводу гіпертонічних кризів. Потребує динамічного нагляду лікарем-невропатологом та проходження лікування в неврологічному стаціонарі МОЗ 2 рази на рік.

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 096665 від 21.12.2020 року, виданої КП "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена друга група інвалідності з 18.12.2020 року, причина інвалідності – загальне захворювання, інвалідність встановлена до 01.01.2024 року. Дозволена праця без тяжких фізичних психоемоційних навантажень, рекомендоване стаціонарне лікування 1-2 рази на рік, амбулаторне лікування та "Д"-нагляд невролога. Згідно Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 17 від 21.12.2020 року ОСОБА_3 визначені реабілітаційні заходи та їх реалізація.

Згідно з лікарською довідкою Полтавської міської медичної частини № 23 від 12.01.2021 року ОСОБА_3 перебуває під динамічним наглядом в ПММЧ № 23, покращення стану здоров`я не відмічає, за час слідчих дій неодноразово надавалась медична допомога бригадою ШМД. Доцільно лікування в закладах охорони здоров`я.

Встановлені судом обставини та наявні медичні документи свідчать про те, що ОСОБА_3 хворіє тривалий час, мав захворювання, що стали приводом для встановлення групи інвалідності, задовго до затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 21 Закону України "Про попереднє ув`язнення", особи, які перебувають під вартою, мають право на надання їм медичної допомоги, обов`язок забезпечення якої покладається на адміністрацію установи, де особа утримується під вартою.

При цьому, доказів того, що стан здоров`я ОСОБА_3 в період утримання в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" погіршився та йому неможливо забезпечити надання належної медичної допомоги та виконання Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 17 від 21.12.2020 року за умови тримання в установі попереднього ув`язнення, стороною захисту суду не надано.

Таким чином, об`єктивних відомостей на підтвердження того, що стан здоров`я ОСОБА_3 перешкоджає його утриманню під вартою в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", не здобуто.

Враховуючи викладене, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та його продовження, не зникли, обставин, які свідчать про неможливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та доводять необхідність зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м`який, не встановлено, а застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі особистого зобов`язання, суд вважає неможливим, оскільки не встановлено обставин на підтвердження того, що такий захід здатний запобігти можливості ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вплинути на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а тому не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника адвоката Курила В.О. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на інший більш м`який у виді особистого зобов`язання.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Курила В.О. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення, а обвинуваченим – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна