Рішення № 94099523, 04.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року справа № 580/4985/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Уманської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Уманської міської ради (далі - позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» (далі -третя особа), в якому з урахуванням нової редакції позовної заяви просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не закриття ВП №63121473 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та визнати незаконними дії щодо винесення постанови про накладення штрафу від 22.10.2020 ВП №63121473 за невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 по справі № 580/229/20 та вимог відповідача;

- зобов`язати відповідача закрити виконавче провадження ВП №63121473 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 22.10.2020 ВП №63121473.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що до моменту винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2020, вимоги рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20 виконано добровільно. На підтвердження чого, відповідачу надано заяву з відповідними доказами, зокрема укладеним між Відділом житлово-комунального господарства Уманської міської ради та ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» договором про закупівлю послуг від 16.03.2020 № 21, предметом якого є: ДК 021:2015-98370000-7 - Поховальні та супутні послуги (Послуги з утримання міських кладовищ та захоронення безрідних, невідомих).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надіслав до суду відзив з матеріалами виконавчого провадження (далі - ВП) № 63121473, в якому зазначив, що виконавець лише забезпечує примусове виконання судового рішення шляхом вжиття заходів примусового характеру, в той час як обов`язок виконати таке рішення безпосередньо покладено на боржника. У зв`язку з не виконанням рішення суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20 та вимог державного виконавця до позивача застосовано штрафні санкції (постанови про накладення штрафу від 22.10.2020 та від 07.12.2020) й надіслано повідомлення до правоохоронних органів про вчинення боржником кримінального правопорушення. Зазначає, що позивачем не здійснено належних заходів щодо облаштування, утримання та збереження Міщанського кладовища по вулиці Успенській , у зв`язку з чим відсутні підстави для закриття ВП №63121473 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

29.12.2020 на електронну пошту суду надійшли пояснення від третьої особи, в яких зазначено, що позивач є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини та наділений повноваженнями здійснювати контроль за належним виконанням покладених на нього обов`язків. Посилання позивача на укладення договору про закупівлю послуг від 16.03.2020 № 21 не підтверджує факту облаштування, утримання та збереження Міщанського кладовища по вулиці Успенській, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Уманської міської ради щодо неналежного облаштування, утримання та збереження території старої частини Міщанського кладовища та зобов`язано вжити заходи в межах наданих чинним законодавством повноважень щодо належних його облаштування, утримання та збереження.

На виконання рішення суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20, Черкаським окружним адміністративним судом 10.09.2020 виданий виконавчий лист.

23.09.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63121473 з виконання виконавчого листа № 580/229/20, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 10.09.2020.

Листом № 01/0120/9092/01 від 02.10.2020 позивач повідомив відповідача, що вжив всі необхідні дії для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20 до відкриття виконавчого провадження та просив закрити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». На виконання вимог рішення суду від 22.04.2020 у справі №580/229/20 до вказаного листа позивачем додано копію договору від 16.03.2020 № 21 та додаток № 1 до нього; копію додаткової угоди № 1; копії актів № 4/21, № 6/21, № 8/21, № 9/21.

22.10.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною встановлено, що рішення суду від 22.04.2020 боржником не виконано, про що складено відповідний акт та винесено постанову ВП №63121473 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у сумі 5100 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не закриття ВП №63121473 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та незаконною постанову про накладення штрафу від 22.10.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі - Закон №1404).

Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі № 420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулювання відносин, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання встановлює Закон України від 10 липня 2003 року №1102-IV «Про поховання та похоронну справу» (далі - ЗУ №1102-IV).

Відповідно до положень ст.8 ЗУ №1102-IV органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції:

1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання;

2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання;

3) створюють ритуальні служби;

4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв`язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом;

5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.

Забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони відповідно до підп.11 п. «а» ст.30 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні (самоврядні) повноваження), а отже, у т.ч. до відання позивача.

Отже, належний стан кладовищ входить до сфери контролю позивача.

Судом встановлено, що позивач посилається на укладений між Відділом житлово-комунального господарства Уманської міської ради та ТОВ «ЕКОКЛІНЕР» договір про закупівлю послуг від 16.03.2020 № 21 (далі - Договір), як на доказ виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20.

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом є надання послуг: ДК 021:2015-98370000-7 - Поховальні та супутні послуги (Послуги з утримання міських кладовищ та захоронення безрідних, невідомих), Лот №1: 98371111-5 - Послуги з обслуговування кладовищ (Послуги з утримання міських кладовищ) згідно технічного завдання, яке є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору строк надання послуг: протягом 2020 р.

Відповідно до технічного завдання до Договору на 2020 рік передбачені такі роботи на кладовищі по вул. Успенській:

Транспорт для вивезення сміття та гілля навалом, маш. год. - 24;

Автонавантажувач для навантаження сміття, гілля, маш. год. - 12;

Ремонт та фарбування металевих та дерев`яних поверхонь, роб. год. - 8;

Перевезення робітників під час весняних та осінніх суботників, маш. год - 8;

Затрати людино-годин для різних робіт на кладовищах, люд. год. - 60;

Обрізування гілок дерев бензопилкою (1 дерево) - 12;

Видалення дерев бензомоторними пилками (1 дерево) - 6;

Послуги з поводження з відходами (захоронення) на сміттєзвалищі (1 тонна) - 20.

На підтвердження виконаних робіт на спірному кладовищі позивачем до матеріалів справи

надано акт № 4/21 за травень 2020 року (з 01 по 15.05.2020) та відомість про обсяг наданих послуг з обслуговування кладовищ, згідно з яким на кладовищі по вул. Успенській: працював транспорт для вивезення сміття та гілля навалом - 6 маш.год.; виконувались різні роботи, на які затрачено 18 люд.год.; надано послугу з поводження з відходами (захоронення) на сміттєзвалищі 1,60 т; перевезено робітників під час весняних та осінніх суботників - 6 маш.год.

Відповідно до акта № 6/21 за червень 2020 року (з 01 по 15.06.2020) та відомості про обсяг наданих послуг з обслуговування кладовищ по вул. Успенській надано такі послуги: працював транспорт для вивезення сміття та гілля навалом - 8 маш.год.; працював автонавантажувач для навантаження сміття та гілля 4 маш.год.; виконувались різні роботи, на які затрачено 16 люд.год.; надано послугу з поводження з відходами (захоронення) на сміттєзвалищі 16,00 т.

Відповідно до акта № 8/21 за липень 2020 року (з 01 по 15.07.2020) та відомості про обсяг наданих послуг з обслуговування кладовищ по вул. Успенській надано такі послуги: працював транспорт для вивезення сміття та гілля навалом - 6 маш.год.; виконувались різні роботи, на які затрачено 6 люд.год.; надано послугу з поводження з відходами (захоронення) на сміттєзвалищі 2,20 т.

Відповідно до акта № 9/21 за липень 2020 року (з 16 по 31.07.2020) та відомості про обсяг наданих послуг з обслуговування кладовищ по вул. Успенській надано такі послуги: виконувались різні роботи, на які затрачено 6 люд.год.; надано послугу з поводження з відходами (захоронення) на сміттєзвалищі 2,20 т.

Доказів проведених інших заходів щодо облаштування, утримання та збереження Міщанського кладовища по вулиці Успенській позивачем до суду не надано та не названо. Крім того, з наданих по Договору послуг відсутні відомості, що стосуються послуг з недопущення знищення чи осквернення безпосередніх місць поховання, які вживались позивачем для збереження кладовища.

Для оцінки доводів сторін щодо спірних правовідносин суд врахував, що згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наданих відповідачем та третьою особою до матеріалів справи фотокарток, судом встановлено, що стан кладовища несумісний з його призначенням, оскільки не розчищені кущові рослини, пошкоджені надгробки та біля могил наявне побутове сміття. Доказів на спростування вказаної інформації та вжиття у зв`язку з таким станом заходів на виконання вимог рішення суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20 та вимог державного виконавця, позивачем до суду не надано та не названо, як і не надано інших документів, що свідчать про вжиття заходів для відновлення стану кладовища по вул. Успенській .

Враховуючи факт неповного виконання позивачем рішення суду після відкриття виконавчого провадження, а також відсутність доказів поважності причин неможливості виконання рішення, суд висновує про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за невиконання рішення суду та винесення постанови про накладення штрафу від 22.10.2020 ВП №63121473.

Крім того, суд критично розцінює посилання позивача, що в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20 не передбачено, які конкретні заходи мають бути вжиті Виконавчим комітетом Уманської міської ради для облаштування, утримання та збереження Міщанського кладовища по вулиці Успенській.

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Доказів звернення до суду з заявою про роз`яснення судового рішення, прийнятого у справі № 580/229/20 або із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, позивач також не надав та не назвав, тому суд висновує, що вказане рішення зрозуміле для сторін.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача закрити виконавче провадження ВП №63121473 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, суд зазначає таке.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З наданих до суду матеріалів ВП №63121473 вбачається, що 02.12.2020 державним виконавцем здійснено виїзд, за місцем виконання рішення суду та встановлено, що рішення від 22.04.2020 у справі № 580/229/20 не виконано, про що складено відповідний акт.

Відповідно до пункту 1, 2 розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону № 1404. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону № 1404 та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Частинами першою, другою ст. 75 Закону № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

07.12.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною винесено постанову ВП №63121473 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у сумі 10200,00 грн та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404.

Крім того, 07.12.2020 відповідачем направлено до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача закрити ВП №63121473 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, оскільки суду та державному виконавцеві не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують фактичне виконання в повному обсязі рішення суду від 22.04.2020 у справі № 580/229/20.

Таким чином на підставі викладеного вище, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Виконавчого комітету Уманської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя С.О. Кульчицький