Рішення № 94099522, 04.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року справа № 580/3868/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БУМКОРН” до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “БУМКОРН” (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати:

- рішення від 13.03.2020 №100000/2020/200017/2 про коригування митної вартості товарів;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 13.03.2020 №UA100710/2020/00019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що з метою митного оформлення відповідачу надано митну декларацію та всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом, однак митним органом прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів та складено Картку відмови у прийнятті митної декларації, незважаючи на подані позивачем документи. Зазначає, що позивачем документально обгрунтовано всі виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності, а тому спірне рішення про коригування митної вартості підлягає до скасування.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач подав до суду 15.10.2020 відзив, у якому зазначив, що митна вартість товару заявлена позивачем в митній декларації визначена за основним методом - за ціною договору, однак під час проведення митного контролю встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач вказує на те, що оскільки декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а тому прийняте рішення є правомірними.

Ухвалою суду від 04.12.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бумкорн", як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 39720210, зареєстроване 31.03.2015, за основним видом діяльності "оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами" та наявним КВЕД "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах".

01.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бумкорн» (покупець) та Фірмою «LUCKY WE INTERNATIONAL CO. LIMITED» (продавець) укладено контракт № 1/20, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, зазначених у контракті. Згідно з п. 1.2. товаром за контрактом є іграшки й інші товари, зазначені в інвойсах на кожну партію товару.

Відповідно до п. 4.1. поставка товару здійснюється на умовах СРТ-Україна, Черкаська область, Городищенський район, смт. Вільшана.

Згідно з даними комерційного інвойсу № 2019BL016 від 13.01.2020 загальна вартість товару склала 22 808,189 доларів США (кількість ящиків 602, вага нетто 13908 кг, вага брутто 14510 кг).

28.02.2020 на адресу позивача надійшов контейнер за коносаментом MEDUN5865773 за контрактом №1/20.

За даними звіту про розвантажування контейнеру MSDU 7711248 від 28.02.2020 вага брутто склала 14160 кг.

Товар взято під митний контроль Черкаською митницею ДФС 02.03.2020.

Перед подачею митної декларації за ініціативою агента з митного оформлення в присутності представника митного органу здійснений фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.

Під час огляду встановлена невідповідність товару даним, зазначеним в товаросупровідних документах, про що складений Акт № N-1003 від 10.03.2020 про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначеним актом встановлена невідповідність товарів відомостям, зазначеним в документах, а саме: на 11 місць менше, ніж заявлено в документах; вага неттно на 571,8 кг менша, вага брутто на 644,36 кг менша.

Враховуючи факт встановлення невідповідності товарів відомостям, зазначеним у документах, на прохання позивача продавець товарів надав пакувальний лист та уточнюючий інвойс з врахуванням виявлених фактів та фактично поставленого товару.

Згідно з уточнюючого інвойсу № 1 від 10.03.2020 вартість товару становить 26 017,729 доларів США, кількість місць – 591, вага брутто 13865,64 кг, вага нетто 13362,2 кг.

12.03.2020 представником позивача - Охотою Н.Г. подано електронну митну декларацію № UA 100710/2020/503552 та документи на підтвердження митної вартості товарів та метод їх визначення за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів у графі 44 UA 100710/2020/503552 зазначено такі документи:

- пакувальний лист №б/н від 13.01.2020;

- уточнюючий пакувальний лист № б/н від 10.03.2020;

- комерційний інвойс № 2019 BL016 від 13.01.2020;

- уточнюючий інвойс № 1 від 10.03.2020;

- морський коносамент № MEDUN 5865773;

- товаро-транспортна накладна автоперевезення CRM№ 104;

- контракт № 1/20;

- сертифікат про проходження товару 20С3307Y1517/01452 від 14.01.2020;

- договір про надання послуг митного брокера № 7/86 від 13.07.2018;

- вагова описова довідка № 1 від 11.03.2020;

- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумкорн» від 08.03.2020 № 215;

- акт № N-1003 від 10.03.2020;

- лист від продавця за контрактом від 11.03.2020;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове збереження товару № 989/13-26/1 від 02.30.2020;

- заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів № 988/13-26 від 02.03.2020.

Відповідно до гр. 22 вказаної митної декларації заявлена митна вартість складає 26 017,726 доларів США.

Відповідно до ст. 363 Митного кодексу України, п. 4.5.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №631 (далі - Порядок №631/2012), Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 р. №684, Автоматизованою системою аналізу управління ризиками за митною декларацією № UA 100710/2020/503552 від 12.03.2020 автоматизованою системою з аналізу і управління ризиками згенеровано обов`язкові форми контролю 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості), 106-2 (витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) та 117-2 (контроль правильності визначення митної вартості із залученням спеціалізованого підрозділу).

Виконання зазначених митних формальностей відповідно до п. 4.7. Порядку №631/2012 митним постом «Черкаси-південний» передано до спеціалізованого підрозділу Київської митниці Держмитслужби.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів відповідачем встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості задекларованих товарів, зокрема:

- до митного оформлення надано два інвойси, що мають різну загальну вартість товарів, при цьому митний кордон перетинав інвойс від 13.01.2020 № 2019 BL016, загальна вартість якого відрізняється від вартості товарів, що заявлені до митного оформлення;

- на момент проведення контролю за правильністю визначення митної вартості декларантом не надано жодних документів щодо оплати за інвойсом у повній мірі або ж відсутності оплати за інвойсом.

13.03.2020 відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA100710/2020/00019 та прийнято рішення № UA100000/2020/200017/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості – за ціною договору щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України і склала 47 022,62194 доларів США .

16.03.2020 товар випущено в у вільний обіг за електронною митною декларацією № UA100710/2020/503734 з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, згідно з заявленою декларантом митною вартістю товарів та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішення про коригування митної вартості №№ UA100000/2020/200017/2.

Загальна сума наданих позивачем гарантій становить 115752,01 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями митного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України (далі – МК України), при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян. (ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів (ч. 7 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1)заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2)відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3)відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4)відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5)відомості про товари:

а)найменування;

б)звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в)торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Частиною 2, 3 ст. 58 МК України унормовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням (ч. 10 ст. 58 МК України).

В силу положень ч. 5, 6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно аналізу ст. 53 МК України, законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Разом з цим, згідно норм ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Водночас, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між імпортером товару та його контрагентом. Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15, №21-127а15 та №805/778/13-а від 16 липня 2016 року.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме, наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви обґрунтовані, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числове визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Судом встановлено, що декларантом до митного оформлення подано документи, які підтверджують мину вартість товару за першим методом - щодо ціни договору. Надані документи не містять неточностей та суперечностей.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Однак, посадовими особами відповідача не враховано документи, які подані декларантом до декларації №UA100710/2020/503552, а саме: пакувальний лист №б/н від 13.01.2020; уточнюючий пакувальний лист № б/н від 10.03.2020; комерційний інвойс № 2019 BL016 від 13.01.2020; уточнюючий інвойс № 1 від 10.03.2020; морський коносамент № MEDUN 5865773; товаро-транспортна накладна автоперевезення CRM№ 104; контракт № 1/20; сертифікат про проходження товару 20С3307Y1517/01452 від 14.01.2020; договір про надання послуг митного брокера № 7/86 від 13.07.2018; вагова описова довідка № 1 від 11.03.2020; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумкорн» від 08.03.2020 № 215; акт № N-1003 від 10.03.2020; лист від продавця за контрактом від 11.03.2020; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове збереження товару № 989/13-26/1 від 02.30.2020; заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів № 988/13-26 від 02.03.2020.

Відповідачу стало відомо про невідповідність поставленого товару згідно з контрактом №1/20 після проведеного огляду, про що складено відповідний акт № N-1003 від 10.03.2020 і в наслідок чого наданий уточнюючий інвойс та уточнюючий пакувальний лист з врахуванням виявлених фактів та фактично поставленого товару по різним групам.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом в наслідок відсутності точних відомостей про ціну товару, оскільки уточнюючий інвойс № 1 від 10.03.2020 наданий продавцем після встановлення на митній території України фактичного вмісту контейнера.

Щодо посилань відповідача на відсутність документів щодо оплати за інвойсом в повній мірі або ж відсутності оплати за інвойсом, суд зазначає таке.

Згідно з п. 3.1. контракту №1/20: «Условия оплаты поставляемого Товара: в течение 364 дней с даты таможеной очистки товара, если иное не оговорено в инвойсе на поставку конкретной партии Товара. Датой таможеной очистки товара считается дата оформление таможенной декларации в стране грузополучателя».

Пунктом 3.2. контракту №1/20 передбачено: «В случае, если в стране грузополучателя обнаружился факт несоответствия количества или ассортимента Товара данным, заявленым в инвойсе, Продавец по требованию Покупателя должен предоставить последнему уточненный инвойс на фактически поставленный Товар. Оплата в этом случае производится по уточненному инвойсу за фактически поставленный товар».

Отже, за умовами контракту на момент подання митної декларації позивач не міг надати документи про оплату товару, оскільки така оплата має бути здійснена по уточнюючому інвойсу № 1 від 10.03.2020 протягом 364 днів з дати оформлення митної декларації, у зв`язку з чим суд критично розцінює доводи відповідача.

Посилання представника відповідача на застосування другорядного методу визначення митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суперечать ст. 57 МК України та спростовується матеріалами справи, оскільки всі вихідні дані та документи для визначення вартості товару за основним методом позивачем надані до митної декларації.

Таким чином, оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідача були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4204 грн 00 коп., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “БУМКОРН” (19523, Черкаська обл., Городищенський р-н., смт Вільшана, вул. Шевченка, 180, ідентифікаційний код 39720210) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, вул. В.Гавела, 8-А, ідентифікаційний код 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2020 №100000/2020/200017/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 13.03.2020 №UA100710/2020/00019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумкорн» судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький