Ухвала суду № 94098319, 13.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11249/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

13 січня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Гірник О.О. , звернувся до суду з позовом до Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (далі - відповідач, в/ч 4114), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч 4114 щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі 64 грн;

- зобов`язати в/ч 4114 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 у сумі 83 625 грн 23 к.

Відповідачем 12.01.2021 (вх.№141ел) на електронну адресу суду надіслано відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 пропущено передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки з моменту звільнення з військової служби 19.10.2018 минуло більше одного місяця.

Суд, розглянувши клопотання та дослідивши письмові докази на його обґрунтування, встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до суду передбачено статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою від 11.12.22020 відкрито провадження у справі №380/11249/20.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Підстави залишення позову без розгляду визначено частиною першою статті 240 КАС України, згідно з пунктом 8 якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно до частини другої статті 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.

Таким чином, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушень законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому, Конституційний Суд України у справі від 13.10.2013 за №9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відтак, позивач ОСОБА_1 не обмежений у строках звернення до Львівського окружного адміністративного суду для захисту свого порушеного права щодо не нарахування та не виплати відповідачем індексації його грошового забезпечення.

Щодо тверджень відповідача стосовно невідповідності позовної заяви вимогам КАС України, зокрема відсутності ціни позову, суд зазначає, що Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, тому у задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.П. Хома