Ухвала суду № 94096685, 12.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 січня 2021 року Справа №160/7390/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі питання про залишення позовної заяви без руху у справі №160/7390/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.04.2020 року №Ю-24568-57 ДПС у Дніпропетровській області, у розмірі 114452,98 грн., з підстав невідповідності такої актам законодавства України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також копій цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 13.07.2020р. позивачем до канцелярії суду 18.08.2020р. надано документи на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7390/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.10.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у відповідача детальний розрахунок суми боргу (недоїмки), визначеної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-2750-23/61 від 10 лютого 2020 року, із зазначенням за який період та на якій підставі нарахована така заборгованість і в якій сумі.

01 жовтня 2020 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

16 жовтня 2020 року від відповідача до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання, яким було долучено до матеріалів справи копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-2750-23/61 від 10 лютого 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/7390/20 за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 01 грудня 2020 року о 14:00 год.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Молоданова М.Ю. від 01 грудня 2020 року №594 справа №160/7390/20 знята з розгляду 01 грудня 2020 року у зв`язку із тим, що суддя Турова О.М. з 01.12.2020 року по 04.12.2020 року, включно, перебувала у щорічній відпустці.

При цьому, відповідно до довідок начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня №236 та від 08 грудня 2020 року №240, суддя ОСОБА_1 з 01.12.2020 року по 04.12.2020 року, включно, та з 07.12.2020 року по 11.12.2020 року, включно, перебувала у щорічній відпустці.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 12 січня 2021 року о 14:00 год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 12.01.2021р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 11.01.2021 року від нього на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 12.01.2021р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, причин неявки до суду не повідомив.

Водночас, після відкриття провадження у справі, що розглядається, встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» подана з порушенням вимог ст.161 КАС України та містить недоліки, що перешкоджають розгляду справи.

Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

З поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлена позовна вимога майнового характеру, що витікає з позовних вимог про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.04.2020 року №Ю-24568-57 ДПС у Дніпропетровській області, на суму 114452,98 грн.

Так, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” слідує, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій, в тому числі позовні вимоги про протиправність вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

За наведених обставин, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідачів - суб`єктів владних повноважень та визнання протиправними дій відповідачів щодо винесення таких рішень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими і за їх подання має бути сплачений відповідний судовий збір.

За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00грн.) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020,00грн.).

Таким чином, за заявлену позивачем майнову вимогу повинно бути сплачено судовий збір у сумі 2102,00грн. (114452,98 грн.*1,5%=1716,80, що є меншим законодавчо встановленого мінімуму).

В переліку додатків до позовної заяви позивачем зазначено про надання повідомлення-квитанції на суму 2102,00 грн.

Водночас, відповідно до напису на наданій позивачем повідомленні-квитанції на суму 2102,00грн., зробленого головним бухгалтером Дніпропетровського окружного адміністративного суду, згідно з виписками банку ДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра за рахунком № UA 238999980313131206084004008 зарахування до державного бюджету не підтверджено, а тому подана повідомлення-квитанція на суму 2102,00грн. не є належним доказом оплати судового збору за подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7390/20 та не може бути прийнята судом.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України “Про судовий збір” судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а також встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Згідно з п.3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 26.12.2018 року у справі №821/920/18.

Вищевказані обставини були однією з підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до ухвали суду від 13 липня 2020 року.

Як встановлено судом, вказані в ухвалі суду від 13.07.2020р. недоліки фактично були усунуті позивачем частково, а саме: надано лише уточнену позовну заяву та її копії відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

Натомість, оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн. позивачем надано не було.

Отже, провадження у справі №160/7390/20 відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з незадовільним майновим станом позивача.

Розглянувши вищезазначене клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів вказаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення позивача від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами. Крім того, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Посилання позивача на тяжкий матеріальний стан є безпідставними, з огляду на те, що обставини, пов`язані з відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» про відстрочення сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.

Таким чином, за заявлену позивачем майнову вимогу повинно бути сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн. на реквізити суду:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зважаючи на те, що ця позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 160-161, 171, 173, 180 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алом» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу – залишити без руху.

Встановити позивачу строк – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.14, ч.15 ст.171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.

Суддя О.М. Турова