Рішення № 94096580, 18.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Справа № 160/15441/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, виражені у відмові оформленій листом №0400-0403-8/32442 від 22 травня 2020 року щодо виплати допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 за її заявою від 25 лютого 2020 року, - протиправними; зобов`язати відповідача здійснити розрахунок виплати допомоги на поховання пенсіонера на підставі заяви від 25 лютого 2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання його батька - ОСОБА_2 . Проте відповідач своїм листом від 22.05.2020 року №0400-0403-8/32442 відмовив у виплаті, оскільки прізвище померлого в заяві та в матеріалах пенсійної справі відрізнялося. При цьому, відповідач не ставить під сумнів факт смерті пенсіонера, що підтверджується припиненням нарахування пенсії на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Соборним районним у м.Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 19 лютого 2020 року. Позивач вважає, що в діях відповідача вбачається зайвий формалізм, що використовується виключно з метою позбавлення її гарантованого права на отримання допомоги по похованню померлого пенсіонера.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 18.12.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 25.02.2020 року позивач звернулася з питання виплати допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 . Оскільки, в наданих позивачем документах для виплати допомоги на поховання встановлені розбіжності з наявними в пенсійній справі померлого ОСОБА_2 документами, а саме: в свідоцтві про смерть вказано прізвище ( ОСОБА_2 ), підстави для виплати допомоги на поховання відсутні. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії.

25.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо виплати допомоги на поховання її батька - ОСОБА_2 в порядку ст.53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особа яка здійснила його поховання.

Факт смерті батька позивача підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 , виданого Соборним районним у м.Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 19.02.2020 року.

Листом від 22.05.2020 року за № 0400-0403-8/32442 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області у здійсненні виплати на поховання відмовило, з огляду на той факт, що написання прізвища померлого у наданих документах та документах наявних у матеріалах пенсійної справи містять різне написання.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р., встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання та довідку про смерть пенсіонера або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382). У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно з ст.53 Закону №1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент життя пенсія виплачувалась саме ОСОБА_2 , тобто відповідачем пенсійна виплата не зупинялась з приводу розбіжностей прізвища.

Так, відповідно до вимог п.4.2. розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) також, виклав окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування". Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та послідовний спосіб.

Разом із тим, відповідно до висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану, який складено на підставі заяви позивача про виправлення прізвища її померлого батька з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 , у документах однієї родини зустрічаються різні варіанти написання прізвища українською мовою.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах пенсійної справи, наданих відповідачем, прізвище батька позивача в різних документах зазначено, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_2 , а отже суд робить висновок, що при перекладі прізвища батька позивача було допущено орфографічні помилки, проте даний факт не позбавляє позивача права на отримання виплати на поховання.

Таким чином, суд доходить до висновку, що документи надані позивачем під час її звернення 25.02.2020 року стосуються саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач пенсії, а отже відповідач відмовляючи в задоволенні її заяви діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до вимог п.п.3,4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, слід повернути позивачу сплачені судові витрати по справі в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 245, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у відмові оформленій листом № 0400-0403-8/32442 від 22.05.2020 року щодо виплати допомогу на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 від 25.02.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок виплати допомоги на поховання пенсіонера на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2020 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма