Рішення № 94096579, 17.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 160/14952/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо незарахування його періоду роботи з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року на посаді учня гірничого та підземного гірничого з повним робочим днем під землею до пільгового стажу;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо незарахування його періоду роботи на посаді начальника зміни з охорони праці з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року як працівнику зайнятому повний робочий день під землею обслуговуванням, на яких розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» в умовах, передбачених Списком №1 та виконання роботи під землею не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах період його роботи на шахті «Павлоградська» в/о «Павлоградвугілля» з 01.06.1981 року - 30.08.1981 рік на посаді учня гірничого підземного та підземного гірничого з повним робочим днем під землею;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період його роботи на посаді начальника зміни з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року, який дає право на пенсію на пільгових умовах з застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику зайнятому повний робочий день під землею обслуговуванням осіб на яких розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику зайнятому повний робочий день під землею обслуговуванням осіб на яких поширюється дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» з часу перерахунку пенсії, а саме з 01.05.2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком на пільгових умовах з 30.05.2013 року. Проте відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу період його роботи на шахті «Павлоградська» ВО «Павлоградвугілля» на посаді учня гірничого підземного та підземного гірничого з повним робочим днем під землею з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року та на посаді начальника зміни з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року. Відповідач протиправно відмовив йому в перерахунку пенсії своїм листом від 06.10.2020 року №19605-20291/М-03/8-0400/20. Таким чином, за весь час з дня перерахунку, він отримував пенсію не в повному обсязі. Позивач вважає, що вказане рішення, винесено протиправно, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 10.12.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач у період з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року працював на посаді начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу в році, що передбачена списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 1.1 г. Робота на вищевказаній професії не передбачала зайнятості на підземних роботах повний робочий день в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, тому дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" на них не поширюється. Щодо зарахування періоду роботи з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року, слід зазначити, що за оспорюваний період позивачем пільгової довідки не надано. Відповідно до пільгової довідки від 11.04.2013 року № 303, видану ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Павлоградське", позивач почав роботу на шахті "Павлоградська" тресту "Павлоградвугілля" з 04.07.1983 року. Враховуючи вище викладене, зарахувати оспорюваний період роботи з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року не має підстав, а це є підставою для відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 30.05.2013 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із електронним зверненням через веб-портал від 30.09.2020 року № ВЕБ-04001-Ф-С-20-058194 з питанням щодо не виплати пенсії відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 80% від заробітної плати, як працівнику відпрацювавшому під землею 15 років та зазначити причину неврахування до пільгового стажу період роботи з 08.09.2008 року по 01.04.2019 року.

Своїм листом від 06.10.2020 р. №19605-20291/М-03/8-0400/20 відповідач відмовив в проведенні перерахунку, згідно з Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" через відсутність необхідного стажу, а саме стаж позивача складає 9 років 7 місяців 29 днів замість необхідних 15 років.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон №345).

Статтею 1 Закону №345 визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей

Згідно з ст.8 Закону №345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналізуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, статтею 8 Закону №345 наявність права на мінімальну пенсію, не поставлено в залежність від часу роботи на підземних роботах, а тому суд критично ставиться до висновків відповідача про необхідність відпрацювання не менше 80% робочого часу.

Виплата даної пенсії, відповідно до Закону №345, передбачає та встановлює лише сам факт відношення до Списку №1.

Відповідачем не заперечується факт роботи за спірний період на даних посадах та їх відношення до посад і робіт, передбачених Списком №1.

Крім того, суд зазначає, що згідно з статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З аналізу наведених положень вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до розрахунку відповідача, загальний страховий стаж позивача складає 33 роки 2 місяці 17 днів, в тому числі за Списком № 1 - 7 років 10 місяців 10 днів, за Списком № 1 шахтарі - 9 років 7 місяців 29 днів.

Як видно з даних трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював з 01.06.1981 р. - 30.08.1981 р. в шахті «Павлоградська» на посаді учень підземного гірника з повним робочим днем та підземний гірник, з 28.07.1982 р. по 24.08.1982 р. в шахті «Благодатна» на посаді підземний гірничий з повним робочим днем, з 08.07.1983 р. по 31.08.1983 р. в шахті «Павлоградська» на посаді підземний гірничий з повним робочим днем, з 14.06.1984 р. по 01.09.1984 р. в шахті «ім.Н.І.Сташкова» на посаді учень гірничого очисного забою з повним робочим днем, з 18.06.1985 р. по 24.07.1985 р. в шахті «Павлоградська» на підземний гірничий очисного забою з повним робочим днем, з 01.08.1986 р. по 14.04.1987 р. в шахті «Павлоградська» на посаді підземний гірничий майстер з повним робочим днем, з 18.04.1987 р. по 14.03.1991 р. в шахті «Героїв Космосу» на посаді підземний гірничий майстер з повним робочим днем, з 15.03.1991 р. по 16.02.1994 р. в 49-му ВГСО на посаді помічник командира взводу підземного, з 30.01.2007 р. по 05.09.2008 р. в шахті «Тернівська» на посаді майстер гірничий підземний з повним робочим днем, з 08.09.2008 р. по 31.12.2012 р. в шахті «Тернішіька» на посаді начальник зміни служби охорони праці, з 01.01.2013 р. по 02.08.2016 р. в шахті «Героїв Космосу» на посаді начальник зміни служби охорони праці зайнятий на підземних роботах.

Позивач в позові також зазначив, що атестація робочого місця в період його роботи з червня 1981 року по серпень 1981 року - законодавством не передбачалась. Виконуючи роботу на посаді начальника зміни служби охорони праці в період з 08 вересня 2008 року по 02 серпня 2016 року (посада віднесена до списку № 1) відповідно до посадової інструкції він здійснював роботу під землею, обслуговуючи та забезпечуючи роботу людей прямих професій. В наданій мною пільговій довідці зазначено, що мої професії з 2000 року відносіться до Списку № 1 розділу 1 «гірничі роботи» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництвах шахт, рудників, копальнь» пункту «г» працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

Вказані періоди роботи підтверджені та зафіксовані в трудовій книжці позивача. Записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов`язковою умовою для такого підтвердження.

Відповідно до записів трудової книжки, позивач у спірний період працював на підземних роботах, що відноситься до пільгового стажу.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії у позивача наявний пільговий стаж роботи, який підтверджується записами у трудовій книжці.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про необхідність зарахування періоду роботи з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року на посаді учня гірничого та підземного гірничого з повним робочим днем під землею, з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року як працівнику зайнятому повний робочий день під землею, на яких розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» в умовах, передбачених Списком №1, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зауважує, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Для відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із зарахуванням періодів його роботи з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року на посаді учня гірничого та підземного гірничого з повним робочим днем під землею, з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року як працівнику зайнятому повний робочий день під землею за Списком №1 з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 840,80 грн., отже, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.06.1981 року по 30.08.1981 року на посаді учня гірничого та підземного гірничого з повним робочим днем під землею до пільгового стажу.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 на посаді начальника зміни з охорони праці з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року як працівнику зайнятому повний робочий день під землею обслуговуванням, на яких розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» в умовах, передбачених Списком №1 та виконання роботи під землею не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію на пільгових умовах період його роботи на шахті «Павлоградська» в/о «Павлоградвугілля» з 01.06.1981 року - 30.08.1981 рік на посаді учня гірничого підземного та підземного гірничого з повним робочим днем під землею.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на посаді начальника зміни з 08.09.2008 року по 02.08.2016 року, який дає право на пенсію на пільгових умовах з застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику зайнятому повний робочий день під землею обслуговуванням осіб на яких розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику зайнятому повний робочий день під землею обслуговуванням осіб на яких поширюється дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» з часу перерахунку пенсії, а саме з 01.05.2020 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма