
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" січня 2021 р. Справа № 924/933/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОАКСІАЛ", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "МАЯК", м. Полонне, Полонський р-н., Хмельницька обл.
про стягнення грошей
представники сторін:
від позивача - Шеремет М.П. згідно ордеру
від відповідача - не з`явився
встановив:
Позивач, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договору № 319/04/19-ТО від 16.04.19 у розмірі 129 743, 12 грн., з яких: 67 104, 34 грн. основний борг, 24 415, 20 грн. пеня, 1 546, 18 грн. інфляційні втрати, 36 677, 40 грн. 36% річних.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення оплати наданих послуг. Стягнення річних та інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору відносно її застосування.
Крім того, позивач зазначає, що при поданні позову ним подано документи (договір та докази його виконання), на яких міститься підпис однієї і тієї ж особи – представника відповідача Грудецького В.В. (не директор) та які скріплені печаткою відповідача. Тому, сумнівів у підписанні первинних документів, які підтверджують вчинення спірної господарської операції зі сторони відповідача у позивача не виникло. Також, відповідні обставини підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема заявами свідків, які вказали, що вищевказана особа представляла себе як таку, що уповноважена представляти інтереси відповідача у спірних правовідносинах.
Підписання первинних бухгалтерських документів зі сторони відповідача не генеральним директором не свідчить про нездійснення господарської операції, а тому відсутність господарських зобов`язань відповідача перед позивачем, оскільки матеріали справи містять докази виконання договірних зобов`язань позивачем (що кореспондує обов`язку відповідача виконати свої зобов`язання - оплати послуг) та докази наступного схвалення спірного договору відповідачем, яке (наступне схвалення) також підтверджує необхідність виконання договору зі сторони ТОВ „Агрофірма „Маяк”.
Отже, вчинення відповідачем дій щодо виконання спірного договору (часткова оплата), які свідчать про наступне його схвалення, навіть при наявності перевищення повноважень зі сторони ОСОБА_1 є свідченням прийняття умов договору відповідачем та необхідність його виконання останнім.
Також наявні підстави вважати, що дії відповідача та ОСОБА_1 щодо підписання спірного договору та інших документів є консолідованими, такими, що завчасно створювали умови для незаконного заволодіння майном позивача. Тобто, відповідач завчасно знав про відсутність в ОСОБА_1 повноважень на відповідні дії.
Крім того, позивач подав податкову декларацію (зареєстрована у ЄРПН) щодо відображення досліджуваних обставин, яка не є самостійним доказом вчинення спірної господарської операції, однак, є належним документом який підтверджує відповідні обставини в сукупності з іншими матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача до суду не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням за кордоном (поверненням в Україну з закордону 06.01.21 у час, який не дозволить прийняти участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції) та необхідністю вирішення клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження.
Судом враховано, що згідно ст. 1 ГПК України повноваження господарського суду та порядок здійснення господарського судочинства визначаються господарським процесуальним кодексом України. Всі процесуальні дії в господарському процесі мають відбуватися у повній відповідності з ГПК України. З даного випливає також те, що будь-які дії, які здійснює суд в межах провадження у справі є процесуальними (законними), якщо вони передбачені ГПК України. Вчинення дій, які не передбачені процесуальним законом є недопустимими.
Таким чином, оскільки господарським процесуальним кодексом України не передбачено процесуальної можливості повернення від стадії розгляду справи по суті до підготовчого провадження (крім випадку, передбаченого ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду), відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо відкладення розгляду справи через перебування представника за кордоном. З цих підстав розгляд справи також не підлягає відкладенню, оскільки згідно ст. 216 ГПК України відкладення розгляду справи на стадії розгляду по суті можливо лише в випадках, передбачених частиною другою статті 202 цього Кодексу, яка передбачає можливість відкладення розгляду справи лише у разі першої неявки представника сторони в судове засідання. При цьому, перше судове засідання з розгляду справи по суті відбулося 15.12.20 також за відсутності представника відповідача. Згідно ж п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У даному випадку слід зазначити, що належність повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи по суті підтверджується направленням у передбаченому законом порядку на адресу (яка ним же зазначена) його представника ухвали суду від 15.12.20. з повідомленням про вручення. Ця кореспонденція повернута поштою з відміткою – „за закінченням терміну зберігання”. Проте, дана обставина не свідчить про неналежне повідомленням представника про розгляд справи в господарському суді, оскільки згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України такий порядок повідомлення є належним врученням ухвали суду. Зокрема, згідно вказаної норми – днем вручення судового рішення (ухвала є одним з видів рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
При цьому, суд надав відповідачу можливість висловити свою позицію щодо поданого позову, яка викладена відповідачем відповідно у відзиві на позов та в запереченнях на відповідь на відзив.
Також слід відмітити про відсутність підстав для відкладення судового засідання в силу п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України, оскільки перебування представника відповідача за кордоном (неможливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції) не є технічною проблемою, яка призводить до неможливості здійснення відеоконференції. Така технічна проблема, в розумінні даної норми ГПКУ, полягає у неспроможності техніки здійснити відеозапис судового засідання. В даному ж разі у суду була можливість проведення відеозапису з точки зору готовності технічних засобів.
Крім наведеного судом враховується те, що в своєму клопотанні про повернення на етап підготовчого провадження, яке направлене на адресу суду 28.12.2020р., представник відповідача описуючи хронологію судового процесу підтверджує, що станом на 28.12.2020р. йому було відомо про розгляд справи 06.01.2021 року.
З наявних у справі відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив вбачається наступне.
Відповідач зазначає, що договір, який покладено в основу обґрунтувань позову він не укладав. Жодних послуг по даному договору, згідно акту від 22.04.19 № 1419, як і матеріалів необхідних для надання таких послуг позивач не надавав, відповідно і відповідач їх не замовляв (оскільки не укладав договору). Жодних заявок, в жоден із передбачених договором способів відповідач не здійснював. Відповідно, позивач не надав будь-яких доказів отримання заявки.
Крім того, як вказує відповідач, акт надання послуг від 22.04.19 № 1419 ним не підписувався та, очевидно, є підробленим. Тобто, цей акт підписано не ОСОБА_2 , який згідно інформації ЄДРЮОФОПГФ є єдиною особою, уповноваженою на подібні дії від імені відповідача. Так само і підписи на наряді-замовленні та акті звірки взаєморозрахунків не відповідають підписам ОСОБА_2 – директор підприємства.
Крім того, відповідач вказує, що не отримував від позивача жодних листів вимог чи рахунку щодо спірних відносин, як і не надано будь-яких доказів щодо підтвердження направлення відповідачу листа-вимоги від 04.09.19 № 14.
Вказано, що недоліки первинних документів, про які зазначає позивач, а саме підпис документів не уповноваженою особою не є недоліками, а є свідченням недійсності документів та необхідності відхилення останніх у якості допустимих і належних доказів. Також, заяви свідків не є належними доказами наявності повноважень на підписання відповідних документів від імені відповідача ОСОБА_1 , оскільки відповідні повноваження мають підтверджуватися законодавче визначеними документами (довіреність, статут тощо), яких немає. Очевидно, що заяви свідків позивача, які є його працівниками не є належними доказами ще і тому, що дані свідки є заінтересованими особами. Відповідач же, наголошує, що жодну особу не уповноважував на підписання з позивачем будь-яких угод. Не вчиняв він таких угод і через законного представника – директора. Відсутність же волевиявлення на укладення договору свідчить про не укладення останнього, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.
Не відповідають дійсності і обставини наступного схвалення договору відповідачем, про які вказує позивач. Зокрема, разова оплата за рахунком № 3833 здійснена саме на підставі рахунку, а не в силу спірного договору. Наданий позивачем рахунок не містить посилання на спірний договір, а отже, не може бути доказом здійснення оплати на його виконання (наступне схвалення).
Всі вказані обставини свідчать про відсутність обов`язку відповідача щодо оплати за договором, який не укладено.
Матеріалами справи встановлено.
16.04.19 між ТОВ „Агрофірма „Маяк” (замовник) та ТОВ „Агроаксіал” (виконавець) підписано та скріплено печатками договір № 319/04/19-ТО про надання послуг, в силу якого виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з сервісного обслуговування і ремонту (побутового або капітального) техніки (сільськогосподарські машини та інша спецтехніка), обладнання та/або її складових частин (основні вузли), у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин як зі складу виконавця так і спеціально замовлених останнім або наданих замовником (послуги), а замовник бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів, запасних частин виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору та додатками до нього.
Згідно п. 4.1. договору орієнтовна сума цього договору складає 1 400 000 грн. Остаточна загальна сума договору визначається як сума усіх первинних документів, підписаних сторонами до цього договору (п. 4.1.1.). Згідно п. 4.2. договору оплата наданих послуг (відповідно до тарифів затверджених додатком № 1 до цього договору і є його невід`ємною частиною) та використаних матеріалів, запасних частин, які були використані у результаті надання послуг здійснюється наступним чином:
- послуги, які надавалися на території замовника, оплачуються на підставі рахунка-фактури протягом 4-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, які вважаються невід`ємними частинами цього договору. Оплата здійснюється на поточний рахунок виконавця, який зазначений у реквізитах до цього договору;
- послуги, котрі надаються на території виконавця оплачуються на підставі рахунка-фактури протягом 4-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, які вважаються невід`ємними частинами цього договору, але до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі з ремонту техніки, обладнання та/або її складових частин (основні вузли).
В силу п. 6.2. договору послуги, передбачені цим договором, вважаються наданими виконавцем, а замовником отримані з моменту підписання сторонами акту наданих послуг з урахуванням умов, передбачених пунктом 6.5. цього договору.
У випадку порушення замовником строку оплати будь-яких платежів за даним договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочення, за весь період прострочення без будь-яких обмежень по строкам, від суми прострочених платежів, а також 36% річних за користування чужими грошовими коштами (п. 7.3.).
Згідно п. 10.1. договору строк дії останнього з моменту його підписання до 31.12.19, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Договір може бути пролонгований, про що сторони укладають додаткову угоду.
Договір підписаний та скріплений печатками зі сторони обох сторін. Зокрема, зі сторони відповідача наявна печатка та підпис з позначкою „/” в графі „директор”, навпроти прізвища ОСОБА_3 .
Таким же чином засвідчено і додаток від 16.04.19 № 1 до вищевказаного договору, яким є тарифи на сервісне обслуговування.
22.04.19 оформлено наряд-замовлення ТОВ „Агроаксіал”, де замовником вказано ТОВ „Агрофірма „Маяк” та яке містить підпис у графі „наряд-замовлення прийняв”, який візуально є таким же як і підпис у договорі зі сторони відповідача.
Згідно акту надання послуг від 22.04.19 № 1419 замовник – ТОВ „Агрофірма „Маяк” та виконавець – ТОВ „Агроаксіал” склали даний акт про те, що на підставі договору № 319/04/19-ТО від 16.04.19 виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): виїзд сервісного інженера; робота сервісного інженера на суму 14 050 грн., а також при виконанні робіт використані матеріали (вказано перелік матеріалів) на суму 53 054, 34 грн., разом – 67 104, 34 грн. Даний акт засвідчено: зі сторони позивача – підписом та печаткою у графах „від виконавця” та „затверджую директор ТОВ „Агроаксіал””; зі сторони відповідача - підписами (візуально такі ж, як на договорі), скріпленими печатками ТОВ „Агрофірма „Маяк” у графі „від замовника” та з позначкою „/” у графі „затверджую директор ТОВ „Агрофірма „Маяк”.
Згідно податкової накладної № 347 від 22.04.19 ТОВ „Агроаксіал” є постачальником (продавцем) товарів на користь отримувача (покупця) ТОВ „Агрофірма „Маяк” на суму 67 104, 34 грн. Вказана накладна прийнята (доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України) 07.05.19 в 13:21:10 – квитанція № 1 від 08.05.19 (арк. справи № 27), де вказано: підприємство продавець – ТОВ „Агроаксіал”; підприємство покупець – ТОВ „Агрофірма „Маяк”; документ – податкова накладна № 347 від 22.04.19.
26.04.19 оформлено наряд-замовлення ТОВ „Агроаксіал”, де замовником зазначено ТОВ „Агрофірма „Маяк” та який містить підписи представників ТОВ „Агроаксіал” ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також у графі „наряд-замовлення прийняв” підпис навпроти прізвища ОСОБА_1 , який (підпис) візуально такий же, як на договорі зі сторони відповідача.
Згідно акту надання послуг від 26.04.19 № 1502 виконавець – ТОВ „Агроаксіал” на підставі договору № 319/04/19-ТО від 16.04.19 на замовлення ТОВ „Агрофірма „Маяк” виконав роботи (послуги): виїзд сервісного інженера; ремонт кутового редуктора похилої камери на суму 17 600 грн., а також використав наступні матеріали (вказано матеріали) на суму 51 348, 05 грн., Всього – 68 948, 05 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. Зі сторони відповідача міститься підпис, який візуально такий же як і на договорі зі сторони відповідача.
До справи надано рахунок від 25.04.19 № 3833, де вказано: постачальник - ТОВ „Агроаксіал”, покупець – ТОВ „Агрофірма „Маяк”, договір – 319/04/19-ТО від 16.04.19, сума 68 948, 05 грн. (арк. справи № 137 та 204).
Згідно платіжного доручення від 14.05.19 № 938 платник – ТОВ „Агрофірма „Маяк” оплатив на користь отримувача – ТОВ „Агроаксіал” 68 948, 05 грн. за призначенням платежу – „за запчастини згідно рахунку 3833 від 25.04.19”. Доручення містить відмітку – „Проведено банком 14.05.19”.
Крім того, подано виписку банку по ТОВ „Агроаксіал” з 14.05.19 по 14.05.19 про оплату 14.05.19 ТОВ „Агрофірма „Маяк” 68 948, 05 грн. за запчастини згідно рахунку 3833 від 25.04.19. Виписка містить штамп банку.
Згідно опису вкладення в цінний лист № 0740302626816 - 18.03.20 (штамп пошти) на ім`я ТОВ „Агрофірма „Маяк” направлено (вказано в переліку опису) претензію на суму 67 104, 34 грн. та розрахунок штрафних санкцій. Відправником вказано – ТОВ „Кей Енд Кей”, код 42602472. При цьому, у справі наявна довіреність № 17/03-20 від 17.03.20, якою ТОВ „Агроаксіал” уповноважує ТОВ „Кей Енд Кері” код 42602472 (в описі вказано „Кей Енд Кей” а в довіреності „Кей Енд Кері”, проте, ідентифікаційний код один і той же – 42602472) здійснювати від імені підприємства, в тому числі підписувати та направляти листи, претензії, вимоги про сплату заборгованості з метою проведення роботи по стягненню дебіторської заборгованості підприємства.
До справи подано саму претензію на суму 67 104, 34 грн., оформлену ЮК ТОВ „Кей Енд Кейк”, адресовану ТОВ „Агрофірма „Маяк”. При цьому на відбитку печатки ТОВ „Кей Енд Кей”, яка міститься на претензії зазначено код 42602472, що відповідає довіреності.
07.04.20 ТОВ „Агрофірма „Маяк” направило ТОВ „Кей Енд Кейк” (діє від імені позивача) відповідь на претензію № 182, де вказано про відмову у її задоволенні. Доказ направлення претензії – опис вкладення кореспонденції від 07.04.20 із штампом пошти, із відміткою направлення – відповідь на претензію.
Також у справі наявні:
- акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.19 по 16.05.19 з вказівкою суми боргу ТОВ „Агрофірма „Маяк” на користь ТОВ „Аргоаксіал” що дорівнює 67 107, 34 грн. Вказаний акт підписаний у графах „від ТОВ „Агроаксіал”” та „від ТОВ „Агрофірма „Маяк”” та скріплений печатками вказаних сторін;
- лист-вимога ТОВ „Агроаксіал” від 04.09.19 № 164, адресований директору ТОВ „Агрофірма „Маяк” з вимогою протягом 5 робочих днів з дати отримання цього листа погасити прострочену заборгованість за договором № 319/04/19-ТО від 16.04.19 у розмірі 67 104, 34 грн.;
- рахунок за підписом позивача (скріпленим його печаткою) № 3567 від 18.04.19 на суму 67 104, 34 грн. за товари (роботи, послуги), де постачальником зазначено ТОВ „Агроаксіал”, покупцем – ТОВ „Агрофірма „Маяк”, підстава – договір № 319/04/19-ТО від 16.04.19;
- посвідчення про відрядження № 22/04/19-2-в від 22.04.19, видане ОСОБА_6 – менеджеру з питань регіонального розвитку, відрядженому до ТОВ „Агрофірма „Маяк” на 1 день 22.04.19;
- наказ ТОВ „Агроаксіал” № 22/04/19-2-в від 22.04.19 про відрядження ОСОБА_6 , менеджера з питань регіонального розвитку ТОВ „Агроаксіал” до м. Полонне Хмельницької області у ТОВ „Агрофірма „Маяк” з метою налагодження комерційних відносин терміном один календарний день 22.04.19;
- довідка ТОВ „Агроаксіал” від 16.10.20 № 78 видана ОСОБА_6 про те, що він дійсно працює в ТОВ „Агроаксіал” на посаді – менеджер з питань регіонального розвитку за основним місцем роботи, з 01.10.18 по теперішній час;
- посадова інструкція менеджера з питань регіонального розвитку ТОВ „Аргоаксіал”;
- посвідчення про відрядження № 19/04/19-1-в від 19.04.19, видане ОСОБА_5 – інженеру з ремонту, відрядженому до ТОВ „Агрофірма „Маяк” терміном на 1 день 19.04.19;
- наказ ТОВ „Агроаксіал” № 19/04/19-1-в від 19.04.19 про відрядження ОСОБА_5 , інженера з ремонту ТОВ „Агроаксіал” до м. Полонне Хмельницької області у ТОВ „Агрофірма Маяк” з метою надання послуг по ремонту с/г техніки терміном один календарний день 19.04.19.;
- довідка ТОВ „Агроаксіал” від 16.10.20 № 79, видана ОСОБА_5 про те, що він дійсно працює в ТОВ „Агроаксіал” на посаді інженер з ремонту за основним місцем роботи з 01.09.18 по теперішній час.
- довідка ТОВ „Агроаксіал” від 23.10.20 № 86, видана ОСОБА_7 про те, що вона дійсно працює в ТОВ „Агроаксіал” на посаді менеджера з адміністративної діяльності за основним місцем роботи з 10.10.19 по теперішній час;
- посвідчення про відрядження від 22.04.19 № 22/04/19-1-в, видане ОСОБА_4 – інженеру з ремонту, відрядженому до ТОВ „Агрофірма „Маяк” терміном на 1 день 22.04.19;
- наказ ТОВ „Агроаксіал” № 22/04/19-1-в від 22.04.19 про відрядження ОСОБА_4 , інженера з ремонту ТОВ „Агроаксіал” до м. Полонне Хмельницької області у ТОВ „Агрофірма „Маяк” з метою надання послуг по ремонту с/г техніки терміном один календарний день 22.04.19;
- довідка ТОВ „Агроаксіал” від 16.10.20 № 80, видана ОСОБА_4 про те, що він дійсно працює в ТОВ „Агроаксіал” на посаді інженер з ремонту техніки за основним місцем роботи з 01.02.19 по теперішній час.
Крім того, у справу додано:
- заява свідка ОСОБА_4 , де він виклав обставини виконання своїх трудових обов`язків – поїздки до ТОВ „Агрофірма „Маяк” відносно замовлення на ремонт навантажувача телескопічного та підписання наряду-замовлення в тому числі особою, яка представилась головним інженером ТОВ „Агрофірма „Маяк” ОСОБА_1 , який повідомив, що всі документи такого характеру підписує він і він має необхідний обсяг повноважень відповідно до посадових обов`язків;
- заява свідка ОСОБА_6 , де він зазначає, в тому числі те, що до нього звернулась особа, яка назвалась головним інженером ТОВ „Агрофірма „Маяк” ОСОБА_1 (переговори переважно велись по телефону). З метою оформлення господарських відносин на адресу ТОВ „Агрофірма „Маяк” направлено проект договору № 319/04/19-ТО від 16.04.19, який був підписаний зі сторони ТОВ „Агрофірма „Маяк” та мав бути переданий поштою за адресою ТОВ „Агроаксіал”. Також, від ОСОБА_1 ОСОБА_6 по телефону прийнято замовлення на ремонт навантажувача телескопічного, після чого замовлення прийнято в роботу та призначені відповідальні по ремонту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після огляду навантажувача складено наряд-замовлення від 22.04.19, який підписали представники позивача та ОСОБА_1 , який повідомив, що всі документи такого характеру підписує він від імені ТОВ „Агрофірма „Маяк”;
- заява свідка ОСОБА_5 , де він виклав обставини виконання своїх трудових обов`язків – поїздки до ТОВ „Агрофірма „Маяк” відносно замовлення на ремонт навантажувача телескопічного та підписання наряду-замовлення в тому числі особою, яка представилась головним інженером ТОВ „Агрофірма „Маяк” ОСОБА_1 , який повідомив, що всі документи такого характеру підписує він і він має необхідний обсяг повноважень відповідно до посадових обов`язків;
- заяву свідка ОСОБА_7 , де вона повідомила обставини отримання кореспонденції у ТОВ „Агрофірма „Маяк”.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові заяви по суті справи з доданими матеріалами та давши їм оцінку в сукупності, при аналізі діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд враховує таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 319/04/19-ТО від 16.04.19 щодо строків оплати наданих послуг. При цьому, надає сам текст (примірник) договору (копію та оригінал), а також документи, на підтвердження його виконання, зокрема: рахунок на оплату № 3567 від 18.04.19; акт наданих послуг від 22.04.19 № 1419; наряд-замовлення від 22.04.19; акт звірки розрахунків.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що вищевказаних договору та всіх інших документів, наданих позивачем на підтвердження його виконання він не підписував. Зокрема, всі вище перелічені документи підписані не повноважною на те особою – директором ОСОБА_2 а іншою особою. Жодних послуг на виконання вищевказаного договору позивач не надавав.
Як вбачається з наявних у справі оригіналу та копії договору № 319/04/19-ТО про надання послуг від 16.04.19, останній засвідчено наступним чином: зі сторони позивача наявний скріплений печаткою підпис директора ОСОБА_8 , що не заперечується обома сторонами; зі сторони відповідача договір містить скріплений печаткою ТОВ „Агрофірми „Маяк” підпис навпроти прізвища ОСОБА_3 - директор. При цьому перед написом „директор” міститься позначка „/”.
Такий же підпис та спосіб засвідчення, зі сторони відповідача відображено і в акті від 22.04.19 № 1419. Такий же скріплений печаткою відповідача підпис наявний в акті звірки розрахунків та в наряді-замовлення від 22.04.19 (без видимої печатки).
Дійсно, як вбачається з наряду-замовлення від 26.04.19 (арк. справи № 72) останній містить підпис, який аналогічний тим, що містяться на договорі, акті від 22.04.19 № 1419, акті звірки розрахунків та в наряді-замовленні від 22.04.19 та який належить ОСОБА_1 (підпис навпроти прізвища). Тобто, він не належить директору ТОВ „Агрофірма „Маяк” ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що відповідач заперечує проти прийняття у якості доказів (що підтверджують те, що представники позивача вважали ту чи іншу особу, уповноважену від імені відповідача підписувати відповідні документи) заяв свідків, оскільки дані особи є працівниками позивача та не є об`єктивними (зацікавлені щодо інтересів позивача). З наявних матеріалів справи (довідки, накази, посвідчення про відрядження) вбачається, що дійсно всі свідки, чиї заяви наявні у справі на час спірних правовідносин перебували в трудових відносинах з позивачем. Вищевказані обставини дійсно не дають змоги суду прийняти заяви свідків як докази підписання наданих на підтвердження позовних вимог матеріалів уповноваженою особою, враховуючи і те, що такими доказами можуть бути лише певні документи (довіреності, статут).
Проте, зазначені заяви свідків у сукупності з іншими матеріалами (нарад-замовлення від 26.04.19) є побічними доказами того, що наряд-замовлення на спірні роботи був підписаний не ОСОБА_2 .
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що як зазначає відповідач, договір № 319/04/19-ТО про надання послуг від 16.04.19, акт надання послуг від 22.04.19 № 1419, наряд-замовлення від 22.04.19 та акт звірки розрахунків не були підписані директором ТОВ „Агрофірма „Маяк” ОСОБА_2 .
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату запчастин згідно рахунку 3833 від 25.04.19 на користь ТОВ „Агроаксікал” (призначення платежу платіжного доручення від 14.05.19 № 938 та виписки банку від 14.05.19) в сумі 68 948, 05 грн. При цьому, як видно з наявного у справі рахунку № 3833 від 25.04.19 (покупець – ТОВ „Агрофірма „Маяк”, постачальник ТОВ „Агроаксіал”) підстава його виставлення є договір № 319/04/19-ТО від 16.04.19. Тобто, оплата даного рахунку є оплатою відповідача за роботи (товар), здійснені на підставі спірного договору. При цьому, суд приймає до уваги те, що згідно п. 4.1. договору орієнтовна ціна договору складає 1 400 000 грн., що не обмежує дію договору лише на спірним обсягом робіт на суму 67 104, 34 грн.
В свою чергу, оплата послуг (робіт) замовником за договором свідчить про прийняття умов даного договору останнім (замовником – ТОВ Агрофірма „Маяк”), зокрема і обов`язків за даним договором, незважаючи на підписання договору не уповноваженою особою. Так, відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.
Тобто законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.
При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.
При цьому наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.).
(Позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 15.01.20 у справі № 924/491/17).
Таким чином, вчинивши дії, які свідчать про наступне схвалення договору № 319/04/19-ТО від 16.04.19, відповідач, тим самим прийняв умови даного договору, який створює відповідні цивільні права та обов`язки для нього (відповідача).
Крім того, додатковою обставиною на підтвердження укладення спірного договору відповідачем є також відбиток печатки відповідача (ТОВ „Агрофірма „Маяк”, код 03789324) на спірному договорі та акті від 22.04.19 № 1419, який дає змогу ідентифікувати особу – контрагента позивача. Зокрема, відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, на час складання акту надання послуг) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Слід відмітити, що акт надання послуг від 22.04.19 № 1419 має всі вище перелічені обов`язкові реквізити, які згідно закону дають можливість прийняти цей акт в якості належного первинного документу, що свідчить про здійснення господарської операції. А відбиток печатки відповідача, з відображеними в ньому відомостями дає можливість ідентифікувати відповідача як одну із сторін такої господарської операції.
При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 29.01.20 у справі № 916/922/19 встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
В даному випадку, відповідач будь-яких доводів щодо втрати печатки не навів. Тому, суд розцінює наявність відбиток печатки відповідача на договорі та акті як обставину, яка підтверджує правомірне використання печатки при засвідчені нею договору і акту.
Стосовно доводів відповідача про підробку підпису та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, судом враховується, що підробка підпису на документі є способом підробки документу. Підробка документу є злочином передбаченим ст. 358 КК України. Однак відповідач не звертався в установленому порядку до органів слідства, що дає підстави суду вважати ці доводи не переконливими.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.
Отже, надані позивачем послуги (роботи), які відображені в акті надання послуг від 22.04.19 № 1419, прийняття яких відповідачем підтверджується відбитком печатки та підписом особи, дії якої є схваленими в подальшому відповідачем, мають бути оплачені згідно умов договору.
Згідно п. 4.1.1. договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 4-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. Тобто, станом на 27.04.19 надані позивачем послуги на суму 67 104, 34 грн. мали бути оплачені. Відсутність же доказів оплати свідчить про порушення відповідачем умов договору та обґрунтованість доводів позивача.
Зокрема, згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних, при встановленому судом факті порушення договору, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі (в тому числі річних за ставкою 36 %, оскільки це передбачено п. 7.3. договору), який підтверджується перевіреним розрахунком.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. 7.3., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком.
Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Витрати на послуги адвоката підлягають вирішенню в порядку ст. ст. 126, 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (30500, Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Л. Українки, буд. 184, ЄДРПОУ 03789324) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроаксікал" (30220, м. Київ, Голосіївський район, вул. Козацька, буд. 116, оф. 108, ЄДРПОУ 39080172) 67 104, 34 грн. (шістдесят сім тисяч сто чотири грн. 34 коп.) основного боргу, 24 415, 20 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятнадцять грн. 20 коп.) пені, 1 546, 18 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок шість грн. 18 коп.) інфляційних, 36 677, 40 грн. (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят сім грн. 40 коп.) 36% річних та 2 102 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 13.01.21.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук 3 прим:
1 – до справи;
2 – ТОВ „Агроаксіал” (м. Київ, Голосіївський район, вул. Козацька, буд. 116, оф. 108)
3 – ТОВ „Агрофірма „Маяк” (30500, Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Л. Українки, буд. 184).
Всім рек. з пов.
Судове рішення № 94096094, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 06.01.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/933/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: