Рішення № 94094901, 11.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 Справа № 908/2822/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2822/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", 69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Шкільна/вул. Фортечна, буд. 40/7, приміщення 37

до відповідача: фізичної особи-підприємця Іванової Надії Стефанівни, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (далі ТОВ "Запорізька пивна компанія") до фізичної особи-підприємця Іванової Надії Стефанівни (надалі ФОП Іванова Н.С.) про стягнення 18 322,32 грн. вартості неповернутого майна за договором поставки продукції від 28.03.17 № 3ПК-3032.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки продукції від 28.03.17 № 3ПК-3032 в частині повернення обладнання переданого відповідачу на підставі акту приймання-передачі обладнання. З підстав порушення відповідачем свого зобов`язання щодо повернення обладнання (холодильника MEDIUM ХШВ-400 "Живчик") позивач просить стягнути з відповідача на підставі п.2.3.12 Додатку до договору від 28.03.17 № 3ПК-3032 вартість неповернутого обладнання у сумі 18 322,32 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.20, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Враховуючи, що в силу п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України спір у цій справі належить до малозначних, а справа є малозначною, враховуючи відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 12 та 1 ст. 247, ч. 5 ст. 252 ГПК України судом ухвалою від 09.11.20 відкрито провадження у господарській справі № 908/2822/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Як свідчать наявні у матеріалах справи № 908/2822/20 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем копію ухвали від 10.08.20 про відкриття провадження у цій справі отримано 21.11.20, а представником позивача - 17.11.20.

26.11.20 від позивача на виконання вимог ухвали від 09.11.20 по справі № 908/2822/20 до суду надійшла засвідчена копія додатку від 18.03.19 до договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032.

Відповідно до вимог ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинами 1 та 2 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ч. 1, ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 251 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк визначений ухвалою від 09.11.20 по цій справі та ч.1 ст. 251 ГПК України до суду не надав. Жодних заяв/клопотань по справі від відповідача до суду не надходило.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, враховуючи, принцип диспозитивності та право сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми правами, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі № 908/2822/20 за наявними матеріалами.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.17 між товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем Івановою Надією Стефанівною (Покупець) укладено договір поставки продукції № ЗПК-3032 (далі договір), за умовами якого Постачальник зобов`язаний поставляти продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором. Замовлення передається

Постачальнику в будь-якій зрозумілій Сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв`язком, усно тощо) (п.1 розділу 1 договору).

Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2017 р. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей Договір або між Сторонами не буде укладений новий Договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов`язання Покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей Договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов`язань (п. 6 розділу 1 договору).

Відповідно до умов п. 1.1. Додатку від 18.03.19 до договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032, з метою сприяння продажу продукції, Постачальник передає Покупцю торгове обладнання (зокрема, але не виключно - холодильне обладнання, обладнання для розливу пива, інше торгівельне обладнання) (надалі - Торгове обладнання або Обладнання). Перелік, кількість, місцезнаходження, вартість та інша інформація щодо Обладнання, яке передається Покупцю, вказується у відповідному Акті приймання-передачі обладнання. Покупець повідомлений, що право власності на Обладнання належить ПрАТ «Оболонь» (надалі - Власник). Власник має право в будь-який момент часу вимагати від Покупця повернення Обладнання, а Покупець зобов`язується повернути Обладнання Власнику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати направлення Власником Покупцю такої вимоги або, за умови наявності відповідної вимоги від Власника, Покупець зобов`язується переукласти аналогічний Акт приймання-передачі Обладнання за участю іншої особи, яка визначається Власником. У випадку повернення Обладнання Покупцем Власнику, таке повернення оформлюється актом приймання-передачі, який підписується між Покупцем та Власником. Обладнання надається Покупцю виключно для популяризації, демонстрації, зберігання, передпродажної підготовки та реалізації продукції, що виробляється або постачається Постачальнику Власником, Покупець не має права використовувати обладнання для інших цілей. Передача Покупцю Торгового обладнання не тягне за собою виникнення у Покупця права власності на це Обладнання: власником Обладнання залишається Власник, а Покупець використовує Торгове обладнання виключно для забезпечення продажу продукції.

Відповідно до п. 5.1. Додатку від 18.03.19 до договору, початок дії цього Додатку встановлюється з дати його підписання. Строк дії цього Додатку обмежується строком дії Договору поставки продукції.

18.03.19 позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання передачі обладнання від 18.03.19 до договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032, згідно з яким ФОП Іванова Н.С. прийняла від ТОВ "Запорізька пивна компанія" обладнання на загальну суму 9674,68 грн. без ПДВ, а саме: 1 (один) холодильник MEDIUM ХШВ-400 «Живчик», заводський № 65302, інвентарний № 916997 вартістю 4 863,33 грн. без ПДВ та 1 (один) холодильник Інтер-750Т «Оболонь» зима-лето, заводський № 10272, інвентарний № 1102709 вартістю 4811,35 грн. без ПДВ.

14.08.20 позивачем на адресу відповідача надіслано рекомендований лист за вих. від 14.08.20 № 767, яким повідомлено про дострокове розірвання договору поставки продукції від 28.03.17 №ЗПК-3032 відповідно до п.7 розділу 1 договору. Крім того, вказаним листом ТОВ "Запорізька пивна компанія" посилаючись на умови пунктів 1.3, 2.3.12 Додатку до договору поставки продукції від 28.03.17 №ЗПК-3032 просило відповідача повернути протягом 10 днів з дня закінчення дії договору (у т.ч. дострокового) отримане за актом приймання передачі обладнання - холодильник MEDIUM ХШВ-400 «Живчик», інвентарний № 916997 (холодильна шафа однодверна), а в разі його неповернення відшкодувати його вартість у розмірі визначеному п.4.2. додатку (550 Євро).

Враховуючи, що відповідач вказане вище обладнання ТОВ "Запорізька пивна компанія" не повернув, його вартість не відшкодував, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з ФОП Іванової Н.С. 18 322,32 грн. вартості неповернутого майна за договором поставки продукції від 28.03.17 № 3ПК-3032.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 2 ст. 628 ЦК України закріплено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали цієї справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 28.03.17 № ЗПК-3032, який за своєю правою природою є договором поставки та регулюється положеннями глави 54 ЦК України та додатку від 18.03.19 до договору від 28.03.17 № ЗПК-3032, який за своєю правою природою є договором позички та регулюються главою 60 (статтями 827-836) ЦК України.

Відповідно до ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 833 ЦК України передбачено, що користувач зобов`язаний, зокрема: повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Вбачається, що листом за вих. від 14.08.20 № 767 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору від 28.03.17 № ЗПК-3032, а також зазначив, про необхідність повернення холодильника MEDIUM ХШВ-400 «Живчик», інвентарний № 916997 (холодильна шафа одно дверна) отриманого за актом-приймання передачі обладнання чи відшкодування його вартості в розмірі визначеному п. 4.2 додатка до договору (550 Євро).

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплено ч. 1 ст. 188 ГК України.

Пунктом 7 розділу 1 договору від 28.03.17 № ЗПК-3032, закріплено, що цей Договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із Сторін, при умові виконання своїх зобов`язань за цим Договором. Сторона, що вимагає розірвання цього Договору, зобов`язана письмово попередити про це іншу Сторону не пізніше ніж за двадцять календарних днів до дати розірвання цього Договору.

Враховуючи наведені вище положення ч.1 ст. 651, ч.1 ст. 188 ГК України та п. 7 розділу 1 договору від 28.03.17 № ЗПК-3032, а також надіслання позивачем на адресу відповідачу листа за вих. від 14.08.20 № 767 з повідомленням про дострокове розірвання договору від 28.03.17 № ЗПК-3032, вказаний договір слід вважати розірваним з 04.09.20.

Пунктом 2.3.12. додатку від 18.03.19 до договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032 визначено, що у випадку припинення/дострокового розірвання дії Договору поставки продукції Покупець зобов`язується повернути Обладнання Постачальнику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення/припинення дії Договору поставки продукції (в тому числі дострокового) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу. Факт повернення Обладнання підтверджується Актом приймання-передачі Обладнання, який підписується уповноваженими представниками Сторін, погоджується уповноваженою особою Власника та скріплюється печатками Сторін і Власника. Покупець несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати Обладнання до моменту його фактичного повернення Постачальнику. Покупець зобов`язаний повернути Обладнання Постачальнику в тому ж самому стані, в якому воно було передано з урахуванням нормального зносу, власними силами та за власний кошт, якщо Сторонами не буде погоджено інше.

Положенням п. 4.2. додатку від 18.03.19 до договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032 визначено, що у випадку втрати, у т.ч. повного знищення (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів, і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили), або неповернення обладнання в строк/термін передбачений п. 2.3.12., у випадках, передбачених абзацом 2 п. 2.3.15, або невиконання Покупцем п. 2.3.13. даного Додатку, що привело до неможливості подальшого використання обладнання, Покупець зобов`язаний у вказаний термін відшкодувати Постачальнику вартість такого Обладнання (залежно від типу обладнання, зазначеного в акті приймання-передачі Обладнання) згідно наступних еквівалентів вартості в Євро, перерахованих в гривню виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до Євро станом на дату здійснення відшкодування (за одиницю Обладнання, в т.ч. ПДВ): холодильна шафа однодверна - 550 Євро; холодильна шафа дводверна - 934 Євро; холодильна шафа прикасова - 704 Євро; холодильна шафа барна - 296 Євро; холодильна шафа однодверна (після відновлення) - 640 Євро; холодильна шафа дводверна (після відновлення) - 1 047 Євро.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, відповідач обладнання отримане від позивача за актом-приймання передачі від 18.03.10 до договору поставки продукції № ЗПК-3032, а саме: холодильник MEDIUM ХШВ-400 «Живчик», інвентарний № 916997, ТОВ "Запорізька пивна компанія" у строк встановлений п. 2.3.12. додатку від 18.03.19 до договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032 не повернув, його вартість у розмірі визначеному п. 4.2. додатку від 18.03.19 до договору не відшкодував, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Згідно з розрахунком суми заборгованості ТОВ "Запорізька пивна компанія" за договором поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032 вартість неповернутого відповідачем обладнання (холодильник MEDIUM ХШВ-400 «Живчик», інвентарний № 916997 (холодильна шафа одно дверна) складає 18 322,32 грн. (550,00 Євро х 33,3133 грн. (офіційний курс НБУ гривні до Євро станом 29.10.20 (дата подання позову).

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення позивачу майна (холодильника MEDIUM ХШВ-400 «Живчик», інвентарний № 916997 (холодильна шафа одно дверна) після дострокового розірвання дії договору поставки продукції від 28.03.17 № ЗПК-3032, перевіривши розрахунок заборгованості позивача, судом визнано законною (обґрунтованою) та такою, що підлягає задоволенню вимогу ТОВ "Запорізька пивна компанія" до ФОП Іванової Н.С. про стягнення 18 322,32 грн. вартості неповернутого майна (обладнання).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2102 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 123, 129, 210, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Іванової Надії Стефанівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна/вул. Фортечна, буд. 40/7, прим. 37, код ЄДРПОУ 37407653) - 18 322 (вісімнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 32 коп. вартості неповернутого майна та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" та п. 4 Розділу Х «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 12.01.2021.

Суддя В.Л. Корсун