Рішення № 94093362, 09.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Справа № 160/11256/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Доджер” до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровські області, вілповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Доджер” до Головного управління ДПС у Дніпропетровські області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1767332/42839197 від 27.07.2020р. та рішення Державної податкової служби України № 42289/42839197/2 від 14.08.2020р. якими відмовлено в реєстрації податкової накладної товариству з обмеженою відповідальністю “Доджер” № 14 від 19.09.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю “Доджер” № 14 від 19.09.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

13.11.2020 року до канцелярії суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В мотивування означеного контролюючий орган зазначив, що за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником до податкової накладної №14 від 19.09.2019 року винесено рішення від 27.07.2020 року №1767332 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме, для виконання робіт по проекту "Капітальний ремонт системи управління електрообладнанням складу готової продукції №1 ЦПО-1" було придбано ТМЦ - матеріали в ТОВ "ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ" (код 42970197, оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, платник ПДВ з 01.06.2019 року, основні засоби - дані відсутні, чисельність - дані відсутні (звітність по нарахуванню єдиного внеску не подано) відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку). При цьому, за даними ЄРПН аналогічні ТМЦ - матеріали ТОВ "ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ" за ланцюгом не придбавались. Податковий кредит платника сформовано ПН на придбання Сиру, Шоколаду, Шампуню, Кави, Гумки жувальної, Ковбаси, косметичних засобів, тощо. Разом з цим, ТОВ “Доджер” за рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області внесено (включено) 04.02.2020 до переліку ризикових платників податку (протокол №2, витяг додається) на підставі інформації, отриманої в межах Алгоритму дій, як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Ризиковість ТОВ “Доджер”: 1) нереальність придбання ТОВ "ДОДЖЕР", реалізованих в адресу покупців, будівельно - монтажних робіт, та неможливість їх надання власним трудовим та матеріальним ресурсом; 2) в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (СРПН) встановлено, що підприємством ТОВ “Доджер” задекларовано операції з придбання будівельно - монтажних робіт від постачальників ТОВ"ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ" (код ЄДРПОУ 42970197), ТОВ "МОНТАНА ПРОМІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 42645814), ТОВ "БУДВТОРПРОМ" (код ЄДРПОУ 41030513). Згідно проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС «Податковий блок»; Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС «Аудит» та ін.), ТОВ "МОНТАНА ПРОМІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 42645814), ТОВ "БУДВТОРПРОМ" (код ЄДРПОУ 41030513) вищезазначені послуги по ланцюгу придбання придбали у ТОВ "ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ". Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ТОВ “Доджер” про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним. Відтак, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

ДПС України, у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву наданий не був.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 року зазначена вище справа розподілена та 17.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 21.09.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В період з 26.11.2020 року по 08.12.2020 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Доджер” (код ЄДРПОУ 42839197) зареєстровано як юридична особа 22.02.2019р., номер запису про державну реєстрацію 12271020000018993, Учасником Товариства та кінцевим бенеціфіарним власником - є громадянин України ОСОБА_1 . Директор Товариства - громадянин України ОСОБА_2 . Щодо обох осіб не розпочато жодного досудового розслідування в рамках кримінального провадження, вони не виступають обвинуваченими, підозрюваними, свідками в такій категорії справ.

ТОВ “Доджер” має статус платника ПДВ з 01.07.2019 року. Станом на дату подання скарги ТОВ «ДОДЖЕР» не має податкового боргу.

Основний вид діяльності ТОВ “Доджер” - ЕЛЕКТРОМОНТАЖНІ РОБОТИ (код КВЕД 43.21).

Зареєстрований Статутний капітал 5000,00 грн.

Відкрито рахунки в гривні в АТ «УкрСиббанк».

Для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ “Доджер” орендує офісне приміщення у ТОВ «Стро-Інвест» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мистецька,буд. 2 (договір оренди від 22.02.2019р. № 18/200).

ТОВ “Доджер” здійснює діяльність з будівництва об`єктів інженерної інфраструктури на підставі ліцензії ДАБІ України від 14.05.2019 р. та дозволу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.07.2019р.

ТОВ “Доджер” має ряд дозволів на виконання вищевказаних робіт та висококваліфікованих спеціалістів у штаті. Для окремих робіт залучаються субпідрядні організації.

Протягом 2019р. підприємство поряд з іншими підрядниками, виконує роботи згідно з Договором субпідряду №01608/19 від 19.08.2019р. з ТОВ «Техноімпекс» (код ЄДРПОУ 24415326) - Замовник, згідно якого ТОВ “Доджер” (Підрядник) зобов`язується виконати субпідрядні роботи по проекту «Капітальний ремонт системи управління електрообладнанням складу готової продукції № 1 ЦПО-1». Роботи виконується з матеріалів Підрядника відповідно до локального кошторису на загальну суму 2 075 000,00 гривень.

За умовами п.2.2 Договору Замовник сплачує вартість робіт в наступному порядку:

- передплатою в розмірі вартості матеріалів відповідно до наданого Підрядником рахунку;

- протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до наданого Підрядником рахунку.

Для виконання зобов`язань ТОВ “Доджер” за договором субпідряду №01608/19 від 19.08.2019р. були укладені договори поставки з ТОВ «ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 42970197) № 16-08/2019 від 16.08.2019 р. та 05-09/2019 від 05.09.2019 р. зі специфікаціями на постачання обладнання та матеріалів, необхідних для здійснення субпідрядних робіт, за якими здійснена оплата та отримані матеріали за наступними документами:

а) видаткова накладна № 2308/2019 від 23.08.2019 р.

б) товаротранспортна накладна № 23/08/2019 від 23.08.2019 р.

в) платіжне доручення № 72 від 10.09.2019 р. з відміткою банку.

г) видаткова накладна № 2009/2019 від 20.09.2019 р.

д) товаротранспортна накладна № 20/09/2019 від 20.09.2019 р.

е) платіжне доручення № 93 від 09.10.2019 р. з відміткою банку.

Надходження товару та розрахунки з контрагентом своєчасно та у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку товариства за рахунком № 631 «Розрахунки з постачальниками».

Транспортні послуги по перевезенню матеріалів від ТОВ «ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ» надані ФОП ОСОБА_3 за договором № 02008/19 від 20.08.2019 р. у повному обсязі та оплачені ТОВ “Доджер” відповідно до умов договору.

За умовами договору субпідряду №01608/19 від 19.08.2019р. Підрядник (ТОВ “Доджер”) виставив Замовнику рахунок № 19/08/1 від 19.08.2019 р., а Замовник здійснив передплату двома платіжними дорученнями № 10445 від 29.08.2019 р. на суму 386700,00 гривень та № 10518 від 19.09.2019 р. на суму 386700,00 гривень відповідно до виписок АТ «УКРСИББАНК», а саме:

а) рахунок № 19/08/1 від 19.08.2019 р. на загальну суму 830 000,00 грн.

б) дві виписки АТ «УКРСИББАНК» від 27.08.2019 та 19.09.2019 р.

В бухгалтерському обліку товариства на рах № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» своєчасно та в повному обсязі обліковуються розрахунки із Замовником ТОВ «ТЕХНОІМПЕКС».

У відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України за фактом надходження грошових коштів ТОВ “Доджер” було складено податкові накладні № 11 від 29.08.2019 р. на загальну суму 386700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 64450,00 грн. та № 14 від 19.09.2019 р. на загальну суму 386700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 64450,00 грн.

У відповідності до вимог п.201.10 мт.201 ПКУ вище перелічені податкові накладні ТОВ “Доджер” були відправлені на реєстрацію до ЄРПН.

Податкова накладна № 11 на суму 386 700,00 гривень у т.ч. ПДВ 64 450,00 грн. зареєстрована в ЄРПН.

Однак, реєстрація другої податкової накладної № 14 від 19.09.2019р. на суму 386 700,00 гривень у т.ч. ПДВ 64 450,00 гривень - зупинена.

В квитанції № 9239868771 від 15.10.2019р. до податкової накладної № 14 від 19.09.2019р. зазначене наступне: «...Податкова накладна відповідає вимогам ппі.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків». «Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання рекомендацій ДПС, що містились у Квитанції, а також керуючись вищенаведеними пунктами Порядку №1165, ТОВ “Доджер” в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном надає до податкового органу Повідомлення № 1 від 21.07.2020р. про подання інформації та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (квитанція № 9173327893 від 21.07.2020р.) з копіями документів на 45 арк. До Пояснення були надані:

- договір підряду з ТОВ «Техноімпекс» (з додатками);

- листи щодо виконання умов договору з ТОВ «Техноімпекс»;

- первинні документи щодо господарських операцій з ТОВ «Техноімпекс» (рахунки, платіжні доручення, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, відомості ресурсів, податкові накладні тощо);

- дозвіл на виконання робіт, ліцензія, наказ про затвердження штатного розкладу ТОВ “Доджер”;

- договір з ТОВ «ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ» зі специфікацією;

- первинні документи щодо господарських операцій з ТОВ «ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ» (видаткові накладні, платіжні доручення);

- договір на перевезення з ФОП ОСОБА_3

- товарно-транспортна накладнана перевезення матеріалів від ТОВ «ФІЛЬДІОН ІНДАСТРІ» на адресу ТОВ “Доджер”.

Дані пояснення повністю підтверджували наявність реальної господарської операції з виконання Договору субпідряду №01608/19 від 19.08.2019р.

Проте, не зважаючи на надані пояснення з відповідними додатками, рішенням від 27.07.2020р. № 1767332/42839197 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 19.09.2019р.

Враховуючи п. 6 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, на підставі ст. 56 ПКУ, ТОВ “Доджер” 07.08.2020р. в електронній формі засобами електронного зв`язку подало скаргу на рішення від 27 липня 2020р. № 1767332/42839197 з відповідними копіями первинних документів (придбання/постачання, транспортування тощо) (реєстраційний номер скарги 9191517674).

Рішенням від 14.08.2020р. № 42289/42839197/2 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено із квитанцій про відмову в реєстрації податкових накладних, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №14 від 19.09.2020 року слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п. 1Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №14 від 19.09.2019 року не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520, визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В той же час, жодний із зазначених документів контролюючим органом не підкреслено, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваного рішення.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну податкову накладну № 14 від 19.09.2019 року датою її фактичного подання, тобто 15.10.2019 року.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 42289/42839197/2 від 14.08.2020р. за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульовано приписами статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацами першим, третім пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 31 травня 2019 року у справі № 826/1023/16, від 11 червня 2019 року у справах №№ 826/7257/16, 826/24656/15, від 18 червня 2019 року у справі № 826/7961/16, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15, від 12 липня 2019 року у справі 813/5256/13, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 26 червня 2020 року у справі№826/15059/16, від 03 вересня 2020 року у справі № 810/5742/15, від 08 вересня 2020 року у справі № 826/24880/15.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 42289/42839197/2 від 14.08.2020р. за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належить відмовити.

Сторонами суду не наведено інших аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір за три позовні вимоги в розмірі 2102 грн. (700,66*3), що підтверджено платіжним дорученням №046 від 07.09.2020 року, з яких у задоволенні однієї вимоги відмовлено, відтак, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 700,66 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та у сумі 700,66 грн. з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Доджер” до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровські області, вілповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1767332/42839197 від 27.07.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, подану товариством з обмеженою відповідальністю “Доджер” (код ЄДРПОУ 42839197) податкову накладну № 14 від 19.09.2019 року датою її фактичного подання, тобто 15.10.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Доджер” (код ЄДРПОУ 42839197) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 700,66 грн. (сімсот гривень шістдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Доджер” (код ЄДРПОУ 42839197) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 700,66 грн. (сімсот гривень шістдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник