Рішення № 94093356, 04.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року Справа № 160/11913/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.07.2020 р. про призначення пенсії за віком та щодо відмови ПФУ у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлено листом від 29.07.2020 р. №14375-15151/3-03/8-0400/20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 01.09.1984 року по 16.01.1997 року включно, а саме з 19.07.1985 року по 08.09.1985 року на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування четвертого розряду, з 09.09.1985 року по 13.11.1985 року, з 23.11.1987 р. по 27.12.1987 року, з 20.08.1992 року по 31.08.1992 року на посаді електрослюсаря підземного четвертого розряду з повним робочим днем у шахті; з 01.09.1992 року по 01.11.1992 року, з 26.07.1993 року по 31.01.1995 року на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті; з 01.02.1995 року по 16.01.1997 року на посаді заступника начальника ділянки підземної з повним робочим днем у шахті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди навчання ОСОБА_1 з 01.09.1984 року по 16.07.1985 року у СПТУ №104 м.Макіївки Донецької області і Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1987 року по 31.07.1993 р. та період служби в армії з 14.11.1985 року по 22.11.1987 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 19.08.2020 року ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 05.12.1997 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до положень пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетрвоській області при розгляді заяви про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 20.07.2020 року і поданих до неї необхідних документів не виконані вимоги Конституції України та законодавства України, які передбачають порядок та процедуру прийняття заяви, документів і призначення пенсії, та прийнято рішення, яке порушує права та інтереси позивача. Рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оформлене листом 29.07.2020 р. №14375-15151/3-03/8-0400/20 з висновком про відсутність підстав для призначення пенсії за віком по Списку №1 позивач вважає таким, що не відповідає фактичним даним та є неправомірним. Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на шахті на різних посадах, професіях та був зайнятий повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці з 19.07.1985 року по 16.01.1997 року. Періоди навчання позивача з 01.09.1984 по 16.07.1985 у СПТУ №104 м.Макіївки Донецької області і Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1985 по 23.10.1993 та період служби в армії з 14.11.1985 по 23.10.1987 повинні бути зарховані ПФУ до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів, що підтверджується матеріалами справи.

27.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на відсутність стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, адже для підтвердження пільгового періоду роботи не надано підтверджуючі пільговий характер роботи і періоди пільгової роботи згідно з нормами чинного законодавства. В трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазачено про те, що позивач працював на передбачених Списками посадах повний робочий день.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 05.12.1997 Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області.

Довідкою Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міскої ради від 14.08.2019 року №1241-5000176552 підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №160/301/20 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оформленої протоколом від 04.10.2019 року 6050/03.05-12;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.09.2019 року, з урахуванням висновків суду.

Листом відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про виконання рішення суду» від 29.07.2020 заява ОСОБА_1 від 04.09.2019 була повторно розглянута та позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

У заявленому до розгляду спорі вказане рішення позивачем не оскаржується.

Крім того, 21.07.2020 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу відповідача направив заяву про призначення пенсії від 20.07.2020 з відповідним пакетом документів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та накладної Укрпошти.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали заяви ОСОБА_1 від 20.07.2020 в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України та на виконання ухвали суду від 05.10.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області не було надано до суду.

Листом відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 29.07.2020 №14375-15151/3-03/8-0400/20 позивачеві було повідомлено, що Управління в добровільному порядку виконало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №160/301/20 та за результатами розгляду заяви позивача від 04.09.2019 винесено Рішення про відмову в призначенні пенсії. Підставою для призначення пенсій за віком на пільгових умовах є насамперед наявність професій (посади) та виробництва у відповідному списку, підтвердження шкідливих умов праці впродовж повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Зайнятість на підземних роботах повний робочий день підтверджується довідками, які видані на підставі первинних документів ( вт.ч. журналом реєстрації спусків і підйомів, особова картка форми П-2). Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом подання уточнюючої довідки. Згідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 33 роки 7 місяців 26 днів, робота в зоні відчуження – 3 дні (в кратному обчисленні – 9 днів). Враховуючи викадене, у відділу відсутні підставі для призначення Позивачу пенсії за віком по Списку №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як відсутні дані про періоди стажу, які необхідно зарахувати до пільгового.

Не погоджуючись з відмовою в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 29.07.2020 за його заявою від 20.07.2020, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (далі – Положення №№28-2), Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За нормами ч.2 ст.114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Крім того, частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №160/301/20 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до 01.07.1986 три дні (01.11.1986 року по 03.11.1986 року), а отже відповідно до вимог частини першої статті 55 Закону № 796-XII позивач набув право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, для визначення наявного трудового стажу для призначення пенсій необхідно використовувати записи в трудовій книжці і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Із записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що позивач до вступу на роботу навчався з 01.09.1984 по 16.07.1985 СПТУ № 104 м. Макіївки за професією електрослюсар підземний четвертого розряду (диплом №305275) та в подальшому працював, зокрема:

- 24.09.1984 – прийнятий учнем електрослюсаря поверхні на шахту імені ХХV з`їзду КПРС;

- з 16.07.1985 по 08.09.1985 – працював на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування четвертого розряду;

- з 09.09.1985 по 20.10.1985 – працював на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті;

- з 14.11.1985 по 23.10.1987 – проходив службу в лавах Радянської Армії;

- з 23.11.1987 по 27.12.1987 – працював на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті;

- 18.12.1987 – зарахований слухачем підготовчого відділення Донецького політехнічного інституту;

- 16.07.1988 – зарахований студентом першого курсу за денною формою навчання у Донецький політехнічний інститут;

- з 20.08.1992 по 31.08.1992 – на час виробничої практики працював у шахті «Бутівська» електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті;

- з 01.09.1990 по 01.11.1992 – на час виробничої практики працював на шахті «Бутівська» гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;

- 31.07.1993 – відрахований зі складу студентів у зв`язку із закінченням інституту;

- з 26.07.1993 по 31.01.1995 – працював на шахті «Бутівська» гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;

- з 01.02.1995 по 16.01.1997 – працював на шахті «Бутівська» заступником начальника ділянки підземної з повним робочим днем у шахті.

Згідно з інформацією з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії, ОСОБА_1 до страхового стажу зараховані наступні періоди роботи:

01.09.1984-16.07.1985 (00р. 10міс. 16дн. навчання у вищих/середн.ВЗ);

17.07.1985-20.10.1985 (00р. 03міс. 04дн.);

14.11.1985-31.10.1986 (00р. 11міс. 18дн. Військова строкова служба);

01.11.1986-03.11.1986 (00р. 00міс. 03дн. ЧАЕС, ліквідатор за сп.№1 (зона відчуження) з урахуванням кратності – 00р. 00міс. 09дн.);

04.11.1986-20.10.1987 (00р. 11міс. 17дн. Військова строкова служба);

23.11.1987-27.12.1987 (00р. 01міс. 05дн.);

01.09.1989-16.06.1993 (04р. 09міс. 16дн. навчання у вищих/середн.ВЗ);

26.07.1993-21.08.2000 (07р. 00міс. 26дн.);

22.08.2000-31.12.2003 (03р. 04міс. 10дн.);

01.01.2004-31.01.2010 (06р. 01міс. 00дн.);

01.03.2010-01.10.2014 (04р. 07міс. 01дн.);

01.11.2014-02.11.2014 (00р. 00міс. 02дн.);

01.12.2014-02.12.2014 (00р. 00міс. 02дн.);

01.01.2015-02.01.2015 (00р. 00міс. 02дн.);

01.02.2015-24.04.2019 (04р. 02міс. 24дн.);

01.05.2019-31.08.2019 (00р. 04міс. 00дн.);

що всього складає 33 роки 08 місяців 02 днів.

Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача пільговий стаж відсутній.

В ході судового розгляду справи судом з`ясовано, що підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність пільгового стажу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 жодного періоду роботи із посиланням на відсутність даних про періоди стажу, які необхідно зарахувати до пільгового.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Список №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, чинний на період роботи позивача затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Також посади «Електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту обладнання, електрослюсарі по стволу,електро-слюсарі шахтні по обслуговуванню стволів, шурфів і підйомних машин, зайняті на роботах по обслуговуванню стволів, шурфів і підйомних машин» віднесені до Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, який затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 (1010100г-19931; 10100000 I. Гірничі роботи).

При цьому, за правилами застосування списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991 р., то застосовується список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 р. або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994 р., то застосовується список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 р. або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003 р., то застосовується список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи з 16.07.1985 року по 08.09.1985 року на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування четвертого розряду, з 09.09.1985 року по 20.10.1985 року, 23.11.1987 року по 27.12.1987 року, з 20.08.1992 року по 31.08.1992 року на посаді електрослюсаря підземного четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, з 01.09.1990 року по 01.11.1992 року на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, з 26.07.1993 року по 31.01.1995 року на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, які належать до посад за Списком №1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи.

Крім того, з огляду на підтвердження пільгового стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства взагалі відсутня.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_2 періодів роботи з 01.09.1984 року по 16.01.1997 року включно, в тому числі з 19.07.1985 року по 08.09.1985 року, з 09.09.1985 року по 13.11.1985 року, з 23.11.1987 р. по 27.12.1987 року, з 20.08.1992 року по 31.08.1992 року, з 01.09.1992 року по 01.11.1992 року, з 26.07.1993 року по 31.01.1995 року з 01.02.1995 року по 16.01.1997 підлягає частковому задоволенню, а саме: зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_2 підлягають періоди роботи з 16.07.1985 року по 08.09.1985 року, з 09.09.1985 року по 20.10.1985 року, 23.11.1987 року по 27.12.1987 року, з 20.08.1992 року по 31.08.1992 року, з 01.09.1990 року по 01.11.1992 року, з 26.07.1993 року по 31.01.1995 року.

В той же час, вирішуючи питання щодо зарахування до пільгового стажу періодів навчання позивача з 01.09.1984 року по 16.07.1985 року у СПТУ № 104 м. Макіївки та у Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1987 року по 31.07.1993 року, суд зазначає наступне.

Відповідно пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Оскільки навчання у СПТУ № 104 м. Макіївки ОСОБА_1 закінчив 16.07.1985 року і з 16.07.1985 прийнятий на роботу за здобутою спеціальністю, то вказаний період навчання підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Враховуючи те, що періоди виробничої практики з 20.08.1992 по 31.08.1992 та з 01.09.1990 по 01.11.1992 підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 як робота за Списком №1, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаної вимоги та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди навчання у Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1987 року по 19.08.1992 року та з 02.11.1992 по 31.07.1993 року.

Щодо служби в Радянській армії з 14.11.1985 року по 23.10.1987 року, суд зазначає наступне.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період служби в Радянській армії з 14.11.1985 року по 23.10.1987 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Таким чином, періоди навчання у СПТУ № 104 м. Макіївки з 01.09.1984 року по 16.07.1985 року та у Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1987 року по 19.08.1992 року і з 02.11.1992 по 31.07.1993 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача з урахуванням обмежень, встановлених абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку, що в листі відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.2020 №14375-15151/3-03/8-0400/20, якими відповідачем відмовлено у призначенні пенсії через незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача, відповідач дійшов невірних висновків, а тому належним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Оскільки відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом.

Таким чином, належним способом захисту прав є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1:

- періоди роботи з 16.07.1985 року по 08.09.1985 року на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування четвертого розряду, з 09.09.1985 року по 20.10.1985 року на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, 23.11.1987 року по 27.12.1987 року на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, з 20.08.1992 року по 31.08.1992 року у шахті «Бутівська» електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, з 01.09.1990 року по 01.11.1992 року на шахті «Бутівська» гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті, з 26.07.1993 року по 31.01.1995 року на шахті «Бутівська» заступником начальника ділянки підземної з повним робочим днем у шахті;

- періоди навчання у СПТУ № 104 м. Макіївки з 01.09.1984 року по 16.07.1985 року та у Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1987 року по 19.08.1992 року і з 02.11.1992 по 31.07.1993 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача з урахуванням обмежень, встановлених абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 19 серпня 2020 року, то суд зазначає, що вимога про призначення позивачу пенсії є передчасною, з огляду на таке.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок № 22-1) визначено процедуру та перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3 до Порядку № 22-1).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивачем було направлено заяву про призначення пенсії від 20.07.2020 засобами поштового зв`язку, тобто з порушенням пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів звернення ОСОБА_2 із заявою про призначення від 19.08.2020 року з дотриманням вищевказаних вимогам Порядку № 22-1.

Таким чином, судом не встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою, передбаченою п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 19 серпня 2020 року не підлягає задоволенню судом, оскільки позивач не звертався в установленому законодавством порядку для вирішення цього питання.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 24.09.2020 року №0.0.1848033600.1, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 560,53 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.2020 №14375-15151/3-03/8-0400/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, періоди роботи з 16.07.1985 року по 08.09.1985 року на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування четвертого розряду, з 09.09.1985 року по 20.10.1985 року на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, 23.11.1987 року по 27.12.1987 року на шахті імені ХХV з`їзду КПРС електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, з 20.08.1992 року по 31.08.1992 року у шахті «Бутівська» електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, з 01.09.1990 року по 01.11.1992 року на шахті «Бутівська» гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті, з 26.07.1993 року по 31.01.1995 року на шахті «Бутівська» заступником начальника ділянки підземної з повним робочим днем у шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, періоди навчання у СПТУ № 104 м. Макіївки з 01.09.1984 року по 16.07.1985 року та у Донецькому політехнічному інституті з 18.12.1987 року по 19.08.1992 року і з 02.11.1992 по 31.07.1993 року до пільгового стажу позивача з урахуванням обмежень, встановлених абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 560,53 грн. (п`ятсот шісдесят гривень п`ятдесят три копійки).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно