Рішення № 940918, 19.07.2007, Апеляційний суд міста Києва

головуючий у 1-й інстанції: Щасна Т.В. доповідач: НаумчукМІ.

справа № 22-5221 категорія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І. суддів: Карпенко CO., Слюсар Т.А.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну спра­ву за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», третя особа: Київська регіональна рада профспілок «Космомаш», про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2007 року,-

встановила :

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати. Зазначала, що вона з 17.08.1963 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем, останнім часом з 26.07.2004 року на посаді касира. 09.03.2005 року її звільнено з роботи за скороченням штатів з посади касира.

Посилаючись на те, що вона з 2000 року є членом профспілкового комітету підприємства, однак попередньої згоди на проведення її зві­льнення вищого виборного органу профспілкової організації, як це пе­редбачено ст. 252 КЗпП України, отримано не було, позивач просила задовольнити вимоги.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 доповнила позов вимогами про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн., яку згодом збіль­шила до 10000 грн. (а. с. 134-136, 167).

В обгрунтування заявленого позову, крім викладеного в первісній заяві, ОСОБА_1 посилалась також на те, що первинна профспілкова організація відмовила відповідачу у дачі згоди на її звільнення. В цьому рішенні наведені мотиви, з яких виходив профком при вирішенні цього питання. Підстав вважати таке рішення необгрунтованим не було. При проведенні звільнення їй не пропонувалося зайняття посад, що бу­ли вакантними з часу попередження про звільнення. Проведення звіль­нення з ініціативи власника (уповноваженого органу) членів профкому заборонялось колективним договором, що був укладений на підприємст­ві .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2007 ро­ку в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Апелянт вказує, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, неправильно застосував норми мате­ріального права. Суд безпідставно визнав рішення профкому про відмо­ву дати згоду на її звільнення необґрунтованим та не звернув уваги на те, що відповідач взагалі не звертався для отримання згоди на її

2

звільнення до вищестоящого профспілкового органу. їй не було запро­поновано всі вакантні посади в період із дня попередження про звіль­нення до звільнення, які вона могла зайняти.

В суді апеляційної інстанції позивач, її представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляцій­ної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Представник третьої особи Київської регіональної ради профспі­лок «Космомаш» вважав апеляційну скаргу обгрунтованою.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, переві­ривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушень законодавства при звільненні позивачки допущено не було. Первинна профспілкова організація, членом якої є позивач, була легалізована на підприємстві тільки в 2006 році.

Однак повністю погодитись з такими висновками неможливо, оскі­льки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтують­ся на поданих сторонами доказах, норми матеріального права при вирі­шенні спору судом порушені.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді касира і наказом НОМЕР_1 звільнена з роботи 09.03.2005 року в зв'язку із скороченням штату працівників (а. с. 13).

Згідно із протоколом НОМЕР_2 членів профспілки ДП «РСВ-Радіозавод» ОСОБА_1 обрано до складу профспілкового ко­мітету цього підприємства (а. с. 163) . Про те, що позивач була чле­ном профспілкового комітету ДП «РСВ-Радіозавод» свідчить і витяг з протоколу №11 засідання профспілкового комітету від 11.12.2002 року (а. с. 98) .

Позивач вказує, що вона була членом профспілкового комітету і на момент проведення звільнення.

Вона зазначена серед присутніх членів профкому в протоколі №2 від 10.02.2005 році на якому розглядалось питання про дачу згоди на звільнення працівників, в т. ч. позивачки (а. с. 5).

Подані ОСОБА_1 документи про те, що вона є членом профспіл­кового комітету та її пояснення в цій частині відповідачем не спрос­товані .

Головою Київської регіональної ради профспілок «Космомаш» від­повідач був повідомлений, що на ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» діє первинна профспілкова організація, яка є організаційною ланкою Київської ре­гіональної профспілкової організації працівників космічного та зага­льного машинобудування України (а. с. 41, 162).

Те, що відповідачу було відомо про існування на підприємстві первинної профспілкової організації на підприємстві вказує і лист останнього з приводу ведення переговорів і підготовки змін та допов­нень до колективного договору (а. с. 42).

Згідно із статутом ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» створене шляхом пе­ретворення ДП «РСВ-Радіозавод» у відкрите акціонерне товариство.

Наведене свідчить, що пройшла реорганізація підприємства, в зв'язку з чим до відповідача перейшли всі права і обов'язки держав­ного підприємства (ч. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства», який був чинним на момент перетворення).

Виходячи з викладеного та з врахуванням положень ч. З ст. 252 КЗпП України, ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права

3

та гарантії діяльності» звільнення ОСОБА_1 за ініціативою адмі­ністрації могло бути проведене лише при умові отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого вона є, а також вищого виборно­го органу цієї профспілки.

До вищого виборного органу, - Київської регіональної ради проф­спілок «Космомаш» за дачею згоди на звільнення позивача відповідач не звертався і такої згоди, відповідно, на час проведення звільнення ним отримано не було.

Виходячи з викладеного, звільнення ОСОБА_1 за ініціативою адміністрації проведене з порушенням встановленого порядку, а тому воно не може бути визнане законним.

Та обставина, що первинна профспілкова організація ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» була внесена до реєстру об'єднань громадян після звіль­нення позивача з роботи правового значення не має (а. с. 121).

Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не передбачено внесення профспілкових організацій до ре­єстру об'єднань громадян, натомість вони мають легалізуватись. При цьому профспілка підприємства, установи, організації підлягає лега­лізації, коли вона діє на підставі власного статуту.

Первинна профспілкова організація ВАТ «ПіСіВі-Радіозавод» діє на підставі Статуту профспілки працівників космічного та загального машинобудування України (а. с. 72-94), а не на підставі власного статуту, в зв'язку з чим не потребує окремої легалізації.

За таких обставин колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове про задоволення вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді касира з часу звільнення.

У зв'язку з поновленням позивача на роботі на підставі ч. 2 ст. 225 КЗпП України на користь позивача підлягає стягненню середній за­робіток за час вимушеного прогулу.

При проведенні розрахунків в цій частині колегія суддів вихо­дить з того, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 складав 16 грн. 91 коп. (382,71+276,75):(19+21)сума заробітної плати за січень-лютий 2005 року розділена на кількість робочих днів у цих місяцях) (а. с. 6).

Всього кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає: у 2005 році - 206, у 2006 році - 250, у 2007 році - 135.

Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 9993 грн. 81 коп. Вирахуванню з цих коштів підлягає отримана ОСОБА_1 вихідна допомога в сумі 416 грн. 29 коп.

Позивач не заперечує отримання вихідної допомоги при звільненні у вказаному розмірі.

Таким чином за час вимушеного прогулу стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 9577 грн. 52 коп.

Колегія суддів вважає, що проведенням звільнення позивачу запо­діяно моральну шкоду, оскільки вона без законних була позбавлена мо­жливості працювати, отримувати винагороду за працю, чим була поста­новлена у скрутне матеріальне становище та змушена докладати додат­кових зусиль для відстоювання своїх прав.

При визначенні розміру коштів на відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує, що порушені трудові права позивача віднов­лені постановленим рішенням, яким в т. ч. на її користь стягнуто за­робітну плату за час вимушеного прогулу.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає, що 1000 грн. буде доста­тньою грошовою компенсацією понесених ОСОБА_1 моральних страж­дань. Відшкодування моральної шкоди на користь працівника проводить­ся на підставі ст. 237-1 КЗпП України.

4

Таким чином вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди задовольня­ються частково.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суд­дів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2007 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді касира ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» з 09.03.2005 року.

Стягнути з ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» (р/р 26000300017 95 в 2 КФ «ВаБанк» м. Києва, МФО 320519, код 30263079, ІПН 302630726514, сві­доцтво №38812171) на користь ОСОБА_1 9577 грн. 52 коп. середньо­го заробітку за час вимушеного прогулу без вирахування з нього пода­тків та інших обов'язкових платежів, 1000 грн. на відшкодування мо­ральної шкоди.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» (р/р 2600030001795 в 2 КФ «ВаБанк» м. Києва, МФО 320519, код 30263079, ІПН 302630726514, сві­доцтво №38812171) на користь держави 95 грн. 78 коп. мита та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеля­ційному суду м. Києва (Код ЄДРПОУ: 24262621, розрахунковий рахунок 31212259700001, Банк: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО банку:820019).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подан­ня до цього суду касаційної скарги.

головуючий