Ухвала суду № 94088169, 12.01.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5220/20

провадження №2/619/306/21

УХВАЛА

12 січня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого – суддіБолибока Є.А.

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

Суть питання, що вирішується ухвалою.

09 грудня 2020 року ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Ясинецького О.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати особистою приватною власністю житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 придбав у власністьжитловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 21/22 від 29 травня 1992 року.

Проте, у позовній заяві не зазначені докази, які підтверджують право власності ОСОБА_1 на спірний житловий будинок на час подання позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

У позовній заяві не зазначено дані щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додані до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Проте, у позовній заяві вказана не дійсна вартість спірного житлового будинку, а ринкова ціна.

Отже, у позовній заяві не зазначені докази, які підтверджують дійсну вартість саме житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частинами 1,2,4 ст.83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви не додані докази на підтвердження: дійсної вартості спірного житлового будинку та права власності ОСОБА_1 на спірний житловий будинок на час подання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка поданафізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.

До позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 897,57 грн, тобто з ціни позову за Ѕ частку спірного житлового будинку.

Проте, позивач просить визнати право власності в цілому на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, тобто дійсної вартості всього спірного житлового будинку.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі, який повинен відповідати 1 відсотку ціни позову (дійсної вартості спірного житлового будинку) за наступними реквізитами: рахунок № UA428999980313191206000020200, отримувач: УК Дергачівський район/ДергачіР/22030101, код отримувача: 37981703, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаного судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

14 грудня 2020 року ухвалою судді позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, та заявнику повідомлено про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надано строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали для їх усунення.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов до висновку про повернення заяви з таких підстав.

Як вбачається повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач 19 грудня 2020 року отримав копію ухвали судді про залишення без руху.

Станом на 11 січня 2021 року недоліки заяви не усунені в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 5 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно з п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 185 ч. 3, 258-261, 351-354, пунктом 15.5 ч. 1 «Перехідні положення» Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності вважати неподаною і повернути заявнику.

Роз`яснити, що згідно з ч. 7 ст. 187 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12 січня 2021 року.

Суддя Є. А. Болибок