Ухвала суду № 94086098, 11.01.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/787/19

Провадження № 1-кп/456/9/2021

УХВАЛА

судового засідання

11 січня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.,

з участю прокурора Налапша І.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Когут І.В.

представника потерпілого Поронюк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , яка обвинувачена у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, клопотання захисника Когут І.В. про визнання доказів очевидно недопустимими,

в с т а н о в и в :

Адвокат обвинуваченої Янко Р.М. – захисник Когут І.В. в судовому засіданні подав клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме: заяви генерального директора ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» про вчинення злочину від 20.11.2019. В обґрунтування клопотання покликається на те, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019140130000244 від 26.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, в якості доказу надано «копію заяви генерального директора ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА» про вчинення злочину від 20.11.2019», яка належним чином не засвідчена, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18 в пункті 18-20 вказано, що під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти. Зазначив, що копії складаються зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "копія". Також відповідно до п. 20 цієї постанови, оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Згідно із вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 п. 5.27 - Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляючи нижче реквізити. Згідно із вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 п. 5.27 - відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляючи нижче реквізити. Окрім цього, просить визнати з наведених вище підстав очевидно недопустимими всі інші докази, зібрані на досудовому розслідуванні та долучені до матеріалів кримінального провадження. Вказує, що документи, які надані стороною обвинувачення під час судового розгляду не були відкриті стороні захисту.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор та представник потерпілого клопотання заперечили, вважають, що наведені захисником підстави є формальними, адвокат не ставить під сумнів зміст документів, а лише покликається на неправильне, з його точки зору, засвідчення його копій.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання адвоката, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно з ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Жодні із наведених у клопотаннях про визнання доказів недопустимими обставини не підпадають під перелік підстав для визнання доказів недопустимими внаслідок їх очевидної недопустимості.

Згідно зі ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без оцінки їх у взаємозв`язку з іншими доказами, суд не вбачає і тому вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

А відтак, оцінка доказів, з врахуванням підстав, наведених у клопотаннях адвоката буде вирішена у нарадчій кімнаті під час прийняття судового рішення.

Керуючись ст.ст. 87, 89 КПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисника Когут І.В. про визнання доказів очевидно недопустимими відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал ухвали