Вирок № 94079543, 12.01.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний № 243/10442/20

№ 1-кп/243/334/2021

В И Р О К

Іменем України

12 січня 2021 року м. Слов`янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Малиновській І.Ю.,

за участю прокурора Ганночки В.В.,

представника потерпілої та цивільних позивачів Кочукова Д.Г.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Логвиненка С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020050000000622 від 10.10.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2020 року приблизно о 20 годині 15 хвилин в темний час доби водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п.2.1.а), г), 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п.2.1 - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; г) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (посвідчення); не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також чинного страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, рухаючись з ближнім світлом фар, зі швидкістю не менше ніж 81,3 км/год. по вул.Центральна в сел.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, у бік м.Слов`янськ Донецької області, діючи в порушення вимог п.п.12.4, 12.9 (б), 19.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п.12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; п.12.9 (б) - водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил; п.19.3 - у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення; перевищуючи максимально допустиму в межах населеного пункту швидкість, рухаючись в умовах погіршення видимості дороги в напрямку руху внаслідок засліплення зустрічним транспортним засобом, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не зменшив швидкість руху до такої, яка б не перевищувала безпечної за умови фактичної видимості, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, не зупинився, та після засліплення зустрічним транспортним засобом продовжив рух далі, де в районі буд. № 61 по вул.Центральній сел.Билбасівка Слов`янського району скоїв наїзд на велосипед під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час рухався по вказаній проїжджій частині у попутному напрямку у бік м.Слов`янськ Донецької області.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події водій велосипеда ОСОБА_3 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень загинув на місці події. ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді субарахноїдального крововиливу в області правих скроневих і тім`яних часток, крововиливи в шлуночки головного мозку, крововилив в правій тім`яній області, забійна рана правої тім`яної області голови, множинні закриті двобічні переломи ребер з ушкодженням пристінкового листка плеври, розриви капсули та тканини печінки, розрив міжхребцевого диску між 8 і 9 грудними хребцями з крововиливами під оболонки спинного мозку та його розривом, розриви правого та лівого крижово-клубного та лонного зчленувань, закритий перелом малоберцової кістки, садна обличчя та лівого гомілкостопного суглобу, синці грудної клітини справа, правого тазо-стегнового суглобу, лівої гомілки та правого гомілково-стопного суглобу. Причиною смерті ОСОБА_3 стала поєднана травма тіла з множинними ушкодженнями кісток скелета, ускладнена великою внутрішньою крововтратою та розвитком шоку.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п.19.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у виді смерті потерпілого ОСОБА_3 .

Крім цього, 09 жовтня 2020 року приблизно о 20 годині 15 хвилин водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п.2.1.а), г), 2.9 а) Правил дорожнього руху України, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також чинного страхового полісу цивільно-правової відповідальності, рухаючись з ближнім світлом фар, зі швидкістю не менше ніж 81,3 км/год. по вул.Центральна в сел.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, у бік м.Слов`янськ Донецької області, діючи в порушення вимог п.п.12.4, 12.9 (б), 19.3 Правил дорожнього руху України, перевищуючи максимально допустиму в межах населеного пункту швидкість, рухаючись в умовах погіршення видимості дороги в напрямку руху внаслідок засліплення зустрічним транспортним засобом, не зменшив швидкість руху до такої, яка б не перевищувала безпечної за умови фактичної видимості, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, не зупинився, та після засліплення зустрічним транспортним засобом продовжив рух далі, де в районі буд. № 61 по вул.Центральній скоїв наїзд на велосипед під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час рухався по вказаній проїжджій частині у попутному напрямку у бік м.Слов`янськ Донецької області.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події водій велосипеда ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді субарахноїдального крововиливу в області правих скроневих і тім`яних часток, крововиливи в шлуночки головного мозку, крововилив в правій тім`яній області, забійна рана правої тім`яної області голови, множинні закриті двобічні переломи ребер з ушкодженням пристінкового листка плеври, розриви капсули та тканини печінки, розрив міжхребцевого диску між 8 і 9 грудними хребцями з крововиливами під оболонки спинного мозку та його розривом, розриви правого та лівого крижово-клубного та лонного зчленувань, закритий перелом малоберцової кістки, садна обличчя та лівого гомілкостопного суглобу, синці грудної клітини справа, правого тазо-стегнового суглобу, лівої гомілки та правого гомілково-стопного суглобу. Причиною смерті ОСОБА_3 стала поєднана травма тіла з множинними ушкодженнями кісток скелета, ускладнена великою внутрішньою крововтратою та розвитком шоку. Враховуючи множинність, характер і об`єм отриманої поєднаної травми, виявленої при дослідженні його трупа, вкрай малоймовірно, що потерпілий ОСОБА_3 міг залишитися живим при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги. Своїми необережними діями водій ОСОБА_2 поставив ОСОБА_3 в небезпечний для життя стан, який внаслідок свого безпорадного стану був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.

При цьому ОСОБА_2 , діючи умисно в порушення вимог п.2.10 а), б), г), ґ), д), е) Правил дорожнього руху України, які регламентують: п.2.10 - у разі причетності до дорожньо-транспортної події водій зобов`язаний а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці події; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п.9.10 цих Правил; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів події, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує його особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди, будучи зобов`язаним і маючи реальну можливість вжити заходів для надання потерпілому ОСОБА_3 домедичної допомоги, не зупинив транспортний засіб, не увімкнув аварійну сигналізацію, не викликав бригаду швидкої медичної допомоги, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду в підрозділ поліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 , діючи умисно, переслідуючи мету уникнути кримінальної відповідальності за вчинене діяння, залишив місце події, завідомо залишивши без допомоги ОСОБА_3 , який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан внаслідок отриманих тілесних ушкоджень в результаті наїзду транспортного засобу.

Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_2 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 27.11.2020.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та пояснив, що водійського посвідчення він не отримував, автомобіль взяв у співмешканки. Раніше він керував автомобілем близько 10 разів. 09.10.2020 біля 20-00 год. він рухався проїзною частиною, була темна пора доби, дорожнє покриття сухе, опадів не було, вулиця неосвітлена, автомобіль був у технічно справному стані. На повороті йому назустріч виїхала вантажівка з яскравими фарами, яка його засліпила, тому він зменшуючи швидкість, рухаючись посередині своєї смуги руху, не побачив велосипедиста, який рухався без світловідбивних елементів. Як він відчував, він їхав зі швидкістю приблизно 60 км/год. Велосипедиста він побачив коли розминався з вантажівкою, відчув глухий удар, тріснуло лобове скло. Удар прийшовся в праву передню частину. Він ще трохи проїхав та усвідомив, що збив людину, перелякався та поїхав, розгубився. Він поїхав додому, співмешканці нічого не повідомив, вона автомобіль не бачила. Вдома він вжив 0,5 л. самогону, раніше в той день алкоголь не вживав. З потерпілим він раніше знайомий не був, з його родиною він не спілкувався, оскільки перебуває під вартою. Цивільні позови потерпілих визнає частково, а саме вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди визнає у повному обсязі, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди - частково, суму визначити не може. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим, вина обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого вона втратила чоловіка та батька своїх дітей. 09.10.2020 о 18-00 год. чоловік поїхав на службу до церкви, мав повернутися о 21-00 год. як зазвичай. Їй зателефонували працівники поліції з мобільного телефону, належного чоловікові та попросили надати паспорт чоловіка. Вона прийшла на сусідню вулицю, побачила чоловіка мертвим, винуватця на місці не було. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, його підстави та вимоги містяться в матеріалах справи. З боку ОСОБА_2 допомоги не було. Велосипед був новим, чоловік його придбав лише у 2019 році, там були ліхтарі на кермі, гальма, він завжди їздив з ввімкненими ліхтарями, також велосипед обладнаний катафотами, які розміщені в передній частині, в задній, на колесах. Просила призначити ОСОБА_2 суворе покарання.

З протоколу огляду місця ДТП від 09.10.2020, схеми та фототаблиці до нього вбачається, що о 22-20 год. 09.10.2020 слідчим було проведено огляд місця події на проїзній частині вул.Центральна смт.Билбасівка. Оглядом встановлено, що дорожнє покриття асфальтобетонне, сухе, шириною для двох напрямків. На проїжджій частині нанесені лінії розмітки п.1.1, п.1.5 ПДР, до проїжджої частини праворуч та ліворуч примикає узбіччя. Ділянка дороги неосвітлена. Транспортний засіб відсутній, другий транспортний засіб - велосипед, розміщений за межами проїзної частини. На проїзній частині виявлений слід гальмування довжиною 37,10 м. та фрагмент скла жовтого кольору Також слідчим виявлено труп ОСОБА_3 , який розташований за межами проїзної частини, вздовж правого узбіччя під кутом 45°, та оглянуто велосипед Magnum, який має пошкодження аварійного характеру заднього колеса, рами. В ході огляду місця події вилучено велосипед (а.к.п.168-180, т.1).

З протоколу огляду місця події від 10.10.2020 та фототаблиці до нього вбачається, що слідчим оглянуто автомобіль ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2 , що знаходиться біля будинку АДРЕСА_2. В ході огляду виявлені пошкодження аварійного характеру правої передньої частини кузову, лобового скла, зроблені змиви потожирової речовини з рульового колеса, куліси перемикання передач, внутрішньої ручки відкривання водійської двері, змиви з внутрішньої ручки відкривання пасажирської двері, зовнішньої ручки відкривання пасажирської двері. Ухвалою слідчого судді від 15.10.2020 надано дозвіл слідчому на проведення огляду території подвір`я за адресою: АДРЕСА_2, та салону автомобіля ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2 , що був виявлений на території цього подвір`я (а.к.п.192-197, т.1).

10.10.2020 о 12-50 год. було затримано ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відповідності до положень ст.208 КПК України (а.к.п.37-43, т.1). Ухвалою слідчого судді від 12.10.2020 до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.к.п.49-53, т.1).

Згідно з протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 12.10.2020 на підставі постанови прокурора у ОСОБА_2 відібрані зразки крові (а.к.п.207, т.1).

Висновком експерта № 859 від 03.11.2020 встановлено, що при дослідженні зразка крові ОСОБА_2 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0 (а.к.п.208-209, т.1).

Висновком експерта № 859/1 від 03.11.2020 встановлено, що на наданих на дослідження трьох марлевих тампонах, вилучених 10.10.2020 під час огляду автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено наявність поту. При серологічному дослідженні зазначених слідів поту в них виявлені антигени А і В, отриманий результат дослідження не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВ0, так як не виключена можливість суміші у вказаних слідах поту осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи результати серологічного дослідження слідів поту та групову приналежність крові підозрюваного ОСОБА_2 , а саме те, що окрім антигену В, який є основним групоспецифічним антигеном підозрюваного ОСОБА_2 , в слідах поту виявлений ще антиген А, який йому не властивий, наявність поту підозрюваного ОСОБА_2 можливо лише в якості домішку до поту іншої особи (осіб) з виявленими антигенами (а.к.п.210-213, т.1).

Ухвалою слідчого судді від 27.10.2020 надано дозвіл на проникнення до транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та його огляду за участю експерта Донецького НДЕКЦ МВС України (а.к.п.214-215, т.1).

Висновком експерта № 2/19-486 від 24.11.2020 встановлено, що у момент виникнення події ДТП рульове управління, гальмівна система та ходова частина автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилися в працездатному стані і виконували покладені на них функції. Непрацездатного технічного стану систем, вузлів і елементів автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 , які могли призвести до втрати керованості або курсової стійкості автомобіля не виявлено (а.к.п.217-228, т.1).

Як вбачається з висновку експерта № 2/19-487 від 24.11.2020 місце наїзду автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 на велосипед дорожній, чоловічий, з закритою рамою марки Magnum, розташоване на проїзній частині дороги вул.Центральної смт.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, на відстані не далі як 21 м., за базовою лінією, яка проходить через найближчий, з боку центра смт.Билбасівка, в напрямку м.Слов`янська, краю проїжджої частини дороги вул.Центральної смт.Билбасівка. В момент первинного контакту автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 і велосипед дорожній, чоловічий, з закритою рамою марки Magnum, розташовувалися між собою таким чином, що передня права частина кузова автомобіля ВАЗ 2101 знаходилася напроти задньої частини велосипеду дорожнього, чоловічого, з закритою рамою марки Magnum, при цьому велосипед Magnum знаходився у робочому (вертикальному) положенні, тобто велосипед був на колесах. Розташування поздовжніх осей автомобіля ВАЗ 2101 і велосипеда Magnum в момент їх первинного контакту, становило кут близький до 0° ± 5°, тобто на момент наїзду передньої правої частини кузова автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 на задню частину велосипеду дорожнього, чоловічого, з закритою рамою марки Magnum, вказані транспортні засоби рухалися в попутному напрямку. Розташування поздовжньої вісі автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 до повздовжньої вісі проїжджої частини дороги вул.Центральної смт.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, в момент первинного контакту автомобіля ВАЗ 2101 з велосипедом Magnum, становило кут близький до 0° ± 5°, тобто в момент первинного контакту автомобіля ВАЗ 2101 з велосипедом Magnum, повздовжня вісь автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 співпадала з повздовжньою віссю проїжджої частини дороги вул.Центральна смт.Билбасівка. Розташування поздовжньої вісі велосипеду дорожнього, чоловічого, з закритою рамою марки Magnum, без реєстраційного номеру до повздовжньої вісі проїжджої частини дороги вул.Центральної смт.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, в момент первинного контакту автомобіля ВАЗ 2101 з велосипедом Magnum, становило кут, близький до 0° ± 5°, тобто в момент первинного контакту автомобіля ВАЗ 2101 з велосипедом Magnum, повздовжня вісь велосипеду дорожнього, чоловічого, з закритою рамою марки Magnum співпадала з повздовжньою віссю проїжджої частини дороги вул.Центральної смт.Билбасівка (а.к.п.1-13, т.2).

Згідно з висновком експерта № 2/19-488 від 24.11.2020 встановлено, що у момент виникнення події ДТП рульове управління, гальмівна система та ходова частина велосипеда дорожнього чоловічого з закритою рамою марки Magnum знаходилися в працездатному стані і виконували покладені на нього функції. З технічної точки зору до виникнення даної дорожньо-транспортної події технічні системи велосипеда та їх елементи, які могли вплинути на керованість та курсову стійкість велосипеда, знаходилися в працездатному стані і виконували покладені на них функції (а.к.п.230-241, т.1).

Зі змісту протоколу огляду транспортного засобу від 03.11.2020 вбачається, що слідчим за участю експерта було оглянуто автомобіль марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 , в ході огляду встановлено, що основні пошкодження локалізовані в передній правій частині кузову (а.к.п.15-17, т.2).

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 03.11.2020 слідчим за участю експерта з добровільної згоди потерпілої ОСОБА_1 оглянуто велосипед дорожній чоловічий з закритою рамою Magnum, в ході огляду встановлено, що основні пошкодження локалізовані в задній частині, вони безпосередньо відносяться до контактної взаємодії з об`єктом слідоутворення (а.к.п.19-21, т.2).

Висновком експерта № 2/4-209 від 13.11.2020, складеним в результаті проведення судової трасологічної експертизи, встановлено, що не виявляється можливим відповісти на запитання: "Чи складали раніше одне ціле фрагмент скла жовтого кольору переднього габаритного ліхтаря автомобілю з написом "210113 120 70", вилучені 10.10.2020 в ході огляду місця події та фрагмент переднього правого габаритного ліхтаря, вилученого 03.11.2020 з технологічного кріплення автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 в ході його огляду?" тому, що корпус габаритного ліхтаря автомобіля та фрагмент розсіювача жовтого кольору переднього габаритного ліхтаря автомобілю являються окремими деталями та не мають спільної лінії розділення, а ідентифікаційні ознаки їх з`єднання, спільної експлуатації, а також ознаки, що могли виникнути в момент їх розділення відсутні (а.к.п.23-27, т.2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 12.11.2020 та схеми до нього, вбачається, що слідчим за участю підозрюваного, його захисника та експерта, на місці було проведено слідчий експеримент з метою уточнення обставин механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди. В ході цієї слідчої дії ОСОБА_2 на місці показав та розповів, що 09.10.2020 близько 20-00 год. в темну пору доби він здійснював рух на автомобілі ВАЗ 2101 по проїзній частині вул.Центральна в смт.Билбасівка в напрямку м.Слов`янськ. Проїзна частина була суха, опади відсутні, видимість і оглядовість була добра, пасажирів не було, автомобілем він керував особисто, рухався зі швидкістю близько 60 км/год. Коли він проїжджав ділянку дороги в районі будинку № 61 назустріч йому по своїй смузі руху прямолінійно рухався вантажний автомобіль з ввімкненим дальнім світлом, яке його засліпило. Під час роз`їзду з цим автомобілем він відчув сильний удар в область передньої правої частини автомобіля та поїхав далі. Трохи від`їхавши він зрозумів, що скоїв наїзд на якогось учасника дорожнього руху. Місце наїзду на велосипедиста, розташування його автомобіля на проїзній частині ОСОБА_2 визначити не зміг, вказав експериментальним шляхом, що з моменту засліплення до моменту наїзду на велосипедиста минуло t1 = 3,8 с., t2 = 3,2 с., t3 = 3,4 с. (а.к.п.28-33, т.2).

З висновку експерта № 558 від 20.11.2020 вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_3 , 1976 року народження, виявлені наступні ушкодження: субарахноїдальний крововилив в області правих скроневої і тім`яної часток, крововиливи в шлуночки головного мозку, крововилив в правій тім`яній області, забійна рана правої тім`яної області голови; множинні закриті двобічні переломи ребер з ушкодженням пристінкового листка плеври, розриви капсули та тканини печінки, розрив міжхребцевого диску між 8 і 9 грудними хребцями з крововиливами під оболонки спинного мозку та його розривом; розриви правого та лівого крижово-клубового та лонного зчленувань, закритий перелом малоберцової кістки; садна обличчя та лівого гомілкостопного суглоба, синці гудної клітки справа, правого тазо-стегнового суглобу, лівої гомілки та правого гомілково-стопного суглобу. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів або при ударі о такі, можливо при дорожньо-транспортній пригоді в зазначений термін і при обставинах, вказаних в описовій частині постанови, стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_3 є поєднана травма тіла з множинними ушкодженнями кісток скелета, ускладнена великою внутрішньою крововтратою та розвитком шоку. Виходячи з динаміки розвитку ранніх трупних явищ, що були встановлені при судово-медичній експертизі трупа, можна вважати, що смерть ОСОБА_3 настала за 17-19 годин до судово-медичної експертизи. Беручи до уваги локалізацію і характер тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_3 в момент першопочаткового контакту знаходився в вертикальному або близькому до нього положенні (сидячому або напівсидячому) та розташовувався задньо-лівою частиною тіла до об`єкту контактування, при чому удар прийшовся подотичній. Враховуючи множинність, характер та об`єм отриманої поєднаної травми, виявленої при дослідженні його трупа, вкрай малоймовірно, що потерпілий міг залишитись живим при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги. При судово-токсикологічному дослідженні крові та нирки від його трупа етилового спирту не знайдено, у крові не знайдено: опіати, метадон, ефедрон, ефедрин та його похідні, промедол, трамадол похідні 1-4 бензодіазепінів, барбітуратової та саліцилової кислоти (а.к.п.181-186, т.1).

Висновком експерта № 2/19-524 від 25.11.2020 встановлено, що в умовах даної дорожньої події швидкість руху автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що була погашена гальмуванням, визначається рівною приблизно 81,3 км/год. Отримане розрахунковим шляхом значення швидкості руху автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 є мінімальним, оскільки в розрахунку не враховані витрати кінетичної енергії, що витрачена на деформацію і руйнування деталей та частин транспортних засобів при наїзді автомобіля на велосипед. Врахувати останнє не представляється можливим через відсутність науково обґрунтованої і досить апробованої методики подібних досліджень. З технічної точки зору в даній дорожній ситуації належні дії водія автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, повинні були регламентуватися відповідно до вимог п.12.4, 12.9 "б" та п.19.3 Правил дорожнього руху, тобто в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був вести автомобіль зі швидкістю не більше ніж 50 км/год, а з моменту засліплення, не змінюючи смугу руху, негайно застосувати гальмування, до зупинки автомобіля. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 з моменту засліплення, при своєчасному застосуванні гальмування, мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста. З технічної точки зору в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4, п.12.9 "б" та п.19.3 ПДР. З технічної точки зору в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.19.3 ПДР, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події (а.к.п.35-39, т.2).

Ухвалою слідчого судді від 15.10.2020 накладено арешт на велосипед Magnum, який належить ОСОБА_3 , із забороною користування та відчуження цього майна (а.к.п.190-191, т.1).

Ухвалою слідчого судді від 22.10.2020 накладено арешт на автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , яким у момент ДТП керував ОСОБА_2 із забороною користування та відчуження цього майна (а.к.п.205-206, т.1).

Розмірковуючи над показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 , суд в цілому вважає їх достовірними, вони узгоджуються з іншими здобутими доказами. Однак, в той же час суд відхиляє показання обвинуваченого в тій частині, що на його думку до події ДТП він рухався зі швидкістю 60 км/год., оскільки обвинувачений пояснив, що перед тим, як він скоїв наїзд на велосипедиста, він був засліплений світлом фар зустрічного транспортного засобу, тобто не міг бачити показники спідометру. До того ж, обвинувачений не має водійського посвідчення і до події ДТП керував транспортним засобом лише близько 10 разів, про що він зазначав у судовому засіданні. З урахуванням того, що висновком експерта встановлено, що швидкість руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 складала щонайменше 81,3 км/год., суд приходить до висновку, що внаслідок відсутності водійського досвіду та навичок обвинувачений не міг достовірно відчувати швидкість транспортного засобу, яким керував.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вказані вище докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв`язку, тобто події кримінальних правопорушень мали місце, провину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведено, а вчинені обвинуваченим суспільно небезпечні діяння правильно кваліфіковано за:

- ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 ;

- ч.1 ст.135 КК України, тобто залишення потерпілого ОСОБА_3 без допомоги, коли він перебував в небезпечному стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, який настав в результаті протиправних дій водія ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинені злочини віднесені до категорії тяжкого необережного та нетяжкого умисного злочинів), сукупність усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, характер, ступінь його суспільної небезпеки; відомості про особу обвинуваченого (раніше не судимий, не одружений, дітей не має, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, поставлений на облік нарколога з 10.10.2020, не працевлаштований).

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено. Хоча ОСОБА_2 і визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, однак щире каяття має виявлятися не лише у готовності нести кримінальну відповідальність, а й у критичному ставленні до своєї протиправної поведінки, вжитті всіх можливих заходів задля усунення заподіяної шкоди та відшкодування завданих збитків, що б свідчило про дійсне розкаяння.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації від 29.12.2020 року ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Слов`янський МРВ з питань пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_2 буде досягнуто при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України. Підстав для застосування положень ст.75 КК України суд не вбачає, оскільки зважає, що ОСОБА_2 грубо порушив Правила дорожнього руху, не маючи права на керування транспортним засобом та чинного страхового полісу, керував автомобілем, значно перевищив допустиму швидкість, з місця ДТП зник, домедичної допомоги постраждалому не надав і не намагався її надати, не викликав швидку допомогу для потерпілого, не відшкодував потерпілій спричинену шкоду і не вжив жодних заходів для її відшкодування, тому саме таке покарання буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів. Суд зазначає, що за наведених обставин звільнення від відбування основного покарання з випробуванням не відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія, додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не застосовується.

До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заявлено цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином. Обґрунтовуючи свої вимоги потерпіла зазначає, що заподіяна їй моральна шкода полягає у непоправності втрати від раптової та передчасної загибелі її чоловіка, після чого вона відчуває глибокі нервові переживання, стривоженість, смуток, внаслідок чого у неї почалися розлади сну та апетиту, вона переживає глибоку депресію. Посилаючись на наведені обставини, зважаючи на характер та обсяг заподіяних їй та її дітям моральних страждань, з урахуванням істотності вимушених змін у їх житті, заподіяну їй моральну шкоду вона оцінює в 500000 грн., заподіяну донькам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - по 500000 грн. кожній. Окрім того, з огляду на розмір доходу загиблого ОСОБА_3 (4175,8 грн.) просила стягнути з Моторного транспортного страхового бюро за втрату годувальника її неповнолітнім дітям грошові кошти в сумі 180000 грн. Зазначаючи також про понесені нею витрати на поховання ОСОБА_3 , придбання ритуальних товарів та спорудження пам`ятника у сумі 5950 грн. та 7676 грн., а також про спричинення матеріальної шкоди внаслідок пошкодження велосипеда - 4500 грн., просила стягнути їх з МТСБУ. Окрім того, зазначила, що нею понесені витрати на проведення експертизи у сумі 6280,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу. Просила стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, заподіяну смертю чоловіка, в сумі 490000 грн., відшкодування транспортних витрат у сумі 3000 грн., відшкодування витрат за проведення поминального обіду 5000 грн., витрати на правову допомогу 25000 грн., а також з обвинуваченого на її користь в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі 490000 грн. кожному. З МТСБУ ОСОБА_1 просила стягнути за моральну шкоду, заподіяну смертю чоловіка 10000 грн., за проведення похорон 5950 грн., за спорудження пам`ятника 7675 грн. та вартість пошкодженого велосипеда 4500 грн., а також на її користь в інтересах неповнолітніх дітей моральну шкоду, заподіяну смертю батька по 10000 грн. кожній, та за втрату годувальника 180000 грн.

ОСОБА_9 заявила цивільний позов, за змістом якого просила стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, заподіяну смертю батька в сумі 490000 грн., а з МТСБУ - 10000 грн. та за втрату годувальника 4830,08 грн.

Окрім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які є батьками потерпілого ОСОБА_3 , заявлено цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина, яку вони просили стягнути з обвинуваченого у сумі 490000 грн. кожному, з МТСБУ - 10000 грн. кожному.

Обвинувачений ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, а саме визнав, що внаслідок його необережних дій настала смерть ОСОБА_3 .

Представник цивільного відповідача МТСБУ не надав відзив на цивільні позови.

Вирішуючи цивільні позови, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Однак, у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов?язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов?язаним суб?єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому вищезазначеним законом. Після такої виплати деліктне зобов?язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на момент ДТП не мав чинного полісу ОСЦПВВНТЗ.

Статтею 41.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Положеннями ч.1-3 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім?єю.

Статтею 27.3 передбачено, що страховик (МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами.

Таким чином, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної батькам, дружині та трьом дітям загиблого становить 60000 грн. (12 х 5000 грн.), тому з МТСБУ слід стягнути страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн. кожному.

Суд зазначає, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Таким чином, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної цивільним позивачам, суд приймає до уваги, що внаслідок кримінального правопорушення настала смерть ОСОБА_3 , тобто ОСОБА_10 і ОСОБА_12 втратили сина, ОСОБА_1 втратила чоловіка, а діти - батька. Суд також враховує, що неповнолітнім дітям на момент смерті батька було 11 і 15 років, тобто в такому віці вони були здатні відчувати моральні страждання, усвідомлюючи втрату батька, розуміючи, що вони втратили його назавжди, і в подальшому будуть позбавлені можливості відчувати батьківську любов і турботу. З дотриманням вимог виваженості і розумності, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь цивільних позивачів в рахунок відшкодування моральної шкоди, з огляду також на розмір страхового відшкодування, що буде виплачений МТСБУ, 200000 грн. кожному.

Розмірковуючи над вимогами щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з положенням ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Статтею 27.4 вищевказаного закону передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Оскільки ОСОБА_1 надано товарні чеки зі сплати ритуальних послуг на суму 5950,00 грн. та вартості надгробного пам`ятника у сумі 7675,00 грн., ці витрати підлягають стягненню з МТСБУ. Окрім того, з МТСБУ на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню відшкодування вартості пошкодженого майна в сумі 4500 грн. на підставі ч.2 ст.1187 ЦК України та ст.41.1 вищенаведеного закону.

З врахуванням положень Закону України "Про поховання та похоронну справу" витрати, понесені на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання в розумінні статті 1201 ЦК України, тому вимоги про відшкодування витрат на поминальний обід в сумі 5000 грн. не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, шкода відшкодовується дітям до досягнення ними вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Згідно з ч.2 цієї статті шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Цивільним позивачем ОСОБА_1 надано довідку про її доходи, зі змісту якої вбачається, що її сукупний дохід за 12 місяців склав 58930,49 грн., тобто середньомісячний дохід становив 4910,84 грн., та податкову декларацію ФОП ОСОБА_3 за 2019 (станом на 01.11.2019), з якої вбачається, що розмір його доходу за 10 місяців склав 41758,00 грн., тобто середньомісячний дохід - 4175,80 грн. До загибелі ОСОБА_3 їх родина, яка складалася з 5 осіб, щомісячно отримувала на кожну особу 1817,33 грн. Після смерті її чоловіка кожна особа з родини отримує 1227,72 грн., тобто кожна дитина не доотримує 589,61 грн. Тобто, з 09.10.2020 до закінчення навчання (30.06.2021) ОСОБА_9 має додатково отримати 4830,08 грн., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до свого повноліття не отримає 15852,9 грн., а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до свого повноліття - 60998,83 грн. Таким чином, загальний розмір виплат становить 81681,81 грн.

Положенням ст.27.2 вищевказаного закону передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених на день настання страхового випадку. З урахуванням зазначеного положення, дітям потерпілого ОСОБА_3 , які втратили годувальника, слід стягнути з МТСБУ 36 мінімальних заробітних плат, що становить 180000 грн. (5000 грн. х 36), оскільки розрахована судом фактична сума є меншою, ніж встановлена законом. Отже, оскільки повнолітньою дитиною ОСОБА_9 пред`явлені окремі вимоги, в межах позовних вимог на її користь слід стягнути страхове відшкодування у зв`язку з втратою годувальника в сумі 4830,08 грн., а на користь ОСОБА_1 слід стягнути страхове відшкодування у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 175169,92 грн. (180000 грн. - 4830,08 грн.).

За змістом ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов?язані з правовою допомогою представника потерпілого та цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий та цивільний позивач. Згідно з ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що адвокат Кочуков Д.Г. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 19.10.20 від 19.10.2020, додатком № 1 до зазначеного договору визначено перелік послуг, що надаються згідно умов договору та їх вартість. Згідно цього додатку адвокат надав консультації клієнту, брав участь під час досудового розслідування як представник потерпілого, готував та подавав чотири повідомлення про страховий випадок, формував та створював копії додатків, надсилав кореспонденцію поштою, організував проведення товарознавчого дослідження звіту про оцінку майнової шкоди, готував та подав чотири заяви про виплату страхового відшкодування, чотири позовні заяви та створював копії додатків до них, загальна сума понесених витрат склала 15000 грн. Окрім того, вартість участі адвоката в судових засіданнях становить 1000 грн. за 1 год. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник потерпілого брав участь у трьох судових засіданнях 09.12.2020 (з 10-55 год. до 11-04 год.), 05.01.2021 (з 13-38 год. до 15-07 год.), 12.01.2021 (з 13-30 год. до 14-17 год.). Отже, витрати потерпілої на участь представника у судових засіданнях склали 2350 грн. (з розрахунку 1000 грн. за 60 хв.: перше засідання 9 хвилин - 150 грн., друге засідання 89 хвилин - 1483,33 грн., третє засідання - 43 хвилини - 716,67 грн.). Загальна сума понесених витрат на правничу допомогу становить 17350 грн. і підлягає стягненню з обвинуваченого.

Положенням ч.3 ст.122 КПК України передбачено, що потерпілому оплачується проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту). Вирішуючи вимогу про відшкодування транспортних витрат, понесених під час поїздки до слідчого та адвоката, суд враховує, що місцем проживання потерпілої є смт.Билбасівка Слов`янського району, місцем проведення досудового розслідування є м.Краматорськ, місцем знаходження адвоката є м.Слов`янськ. Отже, очевидним є той факт, що потерпіла несла транспортні витрати, однак жодних доказів на підтвердження розміру цих витрат суду не надано. За таких обставин при відсутності документального підтвердження транспортних витрат суд позбавлений можливості стягнути з обвинуваченого транспортні витрати.

Процесуальні витрати за проведення експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого слід продовжити у зв`язку з відсутністю підстав для його зміни або скасування.

На виконання положень ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт майна, накладений на велосипед Magnum, автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ухвалами слідчих суддів.

Відповідно до положень статті 100 КПК України речові докази по справі - фрагмент скла жовтого кольору переднього габаритного світла, біологічні зразки (змиви) - знищити, велосипед Magnum, який зберігається на майданчику тимчасового утримання за адресою: м.Слов`янськ, вул.Сучасна, 19-а , - повернути власнику ОСОБА_1 , автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання за адресою: м.Слов`янськ, вул.Сучасна, 19-а , - повернути законному володільцю ОСОБА_11 .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 135, частиною 2 статті 286 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.135 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

- за ч.2 ст.286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 10.10.2020 по день набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув?язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою в ДУ "Бахмутська УВП (№6)" до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 15.10.2020 на велосипед Magnum.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 22.10.2020 на автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , моральну шкоду, заподіяну смертю чоловіка, у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн., відшкодування витрат на отримання правничої допомоги в сумі 17350 (сімнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька у сумі 400000 (чотириста тисяч) грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ідентифікаційний код юридичної особи 21647131), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , моральну шкоду, заподіяну смертю чоловіка, у розмірі 10000 (десять тисяч) грн., відшкодування за проведення похорон у сумі 5950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн., відшкодування за встановлення пам`ятника на цвинтарі - 7675 (сім тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн., відшкодування вартості пошкодженого велосипеда - 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ідентифікаційний код юридичної особи 21647131), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, у сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. та відшкодування за втрату годувальника в сумі 175169 (сто сімдесят п`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 92 коп.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ідентифікаційний код юридичної особи 21647131), на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , моральну шкоду, заподіяну смертю сина, у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ідентифікаційний код юридичної особи 21647131), на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , моральну шкоду, заподіяну смертю батька, у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. та страхове відшкодування за втрату годувальника в сумі 4830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 08 коп.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , моральну шкоду, заподіяну смертю сина, у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ідентифікаційний код юридичної особи 21647131), на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , моральну шкоду, заподіяну смертю сина, у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме: № 2/19-486 від 24.11.2020 у сумі 980 грн. 70 коп., № 2/19-487 від 24.11.2020 у сумі 980 грн. 70 коп., № 2/19-488 від 24.11.2020 у сумі 980 грн. 70 коп., № 2/4-209 від 13.11.2020 у сумі 980 грн. 70 коп., № 2/19-524 від 25.11.2020 у сумі 980 грн. 70 коп.

Речовий доказ: фрагмент скла жовтого кольору переднього габаритного світла, біологічні зразки (змиви), що зберігаються у слідчому управлінні ГУНП в Донецькій області - знищити, велосипед Magnum, який зберігається на майданчику тимчасового утримання за адресою: м.Слов`янськ, вул.Сучасна, 19-а , - повернути власнику ОСОБА_1 , автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання за адресою: м.Слов`янськ, вул.Сучасна, 19-а , - повернути законному володільцю ОСОБА_11 .

Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Донецького апеляційного суду через Слов`янській міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв