Рішення № 94079417, 11.01.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/4858/20

2/242/124/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, третя особа – ОСОБА_2 , про скасування запису про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_3 . Після смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім неї, заяву про прийняття спадщини було подано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка відмовилася від спадщини на її користь. На теперішній час мала намір отримати свідоцтво про право власності, проте отримала відмову, оскільки, через описку, інформація щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, а зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Виправлення внесені саме до Витягу, а не до Реєстру речових прав на майно. Таким чином, оскільки чинним законодавством передбачена можливість внесення змін до Державного реєстру прав, а не до його архівної складової – Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому допущена очевидна технічна помилка при зазначенні адреси власності, то єдиною можливістю захисту її спадкових прав є звернення до суду з позовом, а тому просила скасувати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 09.06.2003 р. щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Заяви та клопотання сторін.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності.

Відповідач - ВЦА м.Авдіївка Донецької області – надала заяву, в якій просила розглянути справу у відсутності представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.11.2020 р. відкрито провадження у справі, призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою від 14.12.2020 р. закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5,9).

ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2002 р. належала 2/3 частки жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-12).

У зв`язку з наявністю помилки, допущеної при реєстрації будинку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 17.05.2018 р. державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації права власності – 2/3 частки на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_3 , оскільки при здійсненні пошуку у Державному реєстрі прав встановлено відсутність відомостей у РПВН щодо реєстрації 2/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 2/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2002 р. (а.с.6).

У Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданому 09.06.2003 р. КП Бюро технічної інвентаризації м.Донецька, реєстратором Ковальовою Н.С. внесені виправлення стосовно номеру будинку (а.с.12).

Постановою від 06.02.2019 р. у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки виправлення були внесені саме до Витягу, а не до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Також, заявником не надано відомості, що містяться на паперовому носії інформації, а саме: будь-яка архівна довідка з реєстрових книг, ведення яких здійснювало Державне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м.Донецька. Крім того, на теперішній час БТІ розміщено на тимчасово непідконтрольній (окупованої) території України, що унеможливлює отримання такої довідки (а.с.7).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд вирішуючи позовні вимоги в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання права власності, встановив наступне.

Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

З 01 січня 2013 року відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснюють районні, районні у містах, міські, міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, такі відомості вносяться до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До вказаної дати реєстрацію речових прав на об`єкти нерухомого майна проводили бюро технічної інвентаризації шляхом внесення відповідних записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Управління юстиції вносять записи лише до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно ч.8 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У даному випадку реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно і є визначеним організаційним заходом, що використовується власниками для впорядкування своїх основних відносин, предметом яких є нерухоме майно.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані докази, вважає позовні вимоги щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до Військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, код ЄДРПОУ 39831182розташоване за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул..Молодіжна, 5, третя особа – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , – задовольнити.

Скасувати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 09.06.2003 р. щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя