Рішення № 94071866, 11.01.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3697/20 Провадження № 2/0274/1381/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.21 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомвиконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Кожухаря Вадима Васильовича в інтересах держави в особі Відділу фінансів Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області доОСОБА_1 простягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухар Вадим Васильович (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Відділу фінансів Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділу фінансів Бердичівської районної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3 733,80 грн.

Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла словесна суперечка, внаслідок якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в область носа, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження, у зв`язку з чим ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні (травматологічні ліжка) Комунального некомерційного підприємства "Центральна районна лікарня Бердичівського району" Бердичівської районної ради, витрати цього закладу на лікування склали 3 733,80 грн., вони підлягають відшкодуванню на підставі статті 1206 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 своєї позиції щодо позову у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Судом з`ясовано, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2020 р. у справі № 274/3065/19, яка згідно бази даних програми "Д-3" набрала законної сили, було, зокрема, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України, закрито у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (а. с. 10 - 11).

У зазначеній ухвалі вказано, що, зокрема, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 30.03.2019 р. близько 21:30 він разом із знайомим ОСОБА_2 перебували неподалік від магазину "Продукти", що за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час та в цьому ж місці між ними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла словесна суперечка, в ході якої у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в область носа, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, перелому кісток спинки носа, множинних переломів кісток лицевого черепа, пангемосинуситу, забійно-рваної рани нижньої губи, крововиливів на повіках обох очей, в склеру обох очей, садна в ділянці спинки носа, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що визвали тривалий розлад здоров`я.

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (травматологічні ліжка) Комунального некомерційного підприємства "Центральна районна лікарня Бердичівського району" Бердичівської районної ради з 31.03.2019 р. 00:20 по 10.04.2019 р. 10:00 з діагнозом "закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, астеноцефалгічний синдром, перелом кісток спинки носа, множинні переломи кісток лицьового черепа, пангемосинусит, забійно-рвана рана нижньої губи, підшкірний крововилив в обидві пара орбітальні ділянки", вартість перебування у цьому закладі, крім медикаментів, склала 3 733,80 грн., що підтверджується листами від 16.04.2020 р. № 401 та 24.04.2020 р. № 428, та довідкою цього закладу (а. с. 6, 7, 8).

Відповідно до частин першої та третьої статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Разом з тим, Прокурором не подано доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, і що потерпілим у цьому кримінальному правопорушенні є ОСОБА_2 , зокрема, відповідного вироку суду, який набрав законної сили, про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні такого кримінального правопорушення.

Ухвала Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2020 р. у справі № 274/3065/19 таким доказом не є, оскільки у ній будь-які обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 не встановлені, а лише наведено зміст обвинувачення органу досудового слідства щодо ОСОБА_1 .

Однак згідно ж з частиною першою статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За таких обставин Суд вважає, що Прокурор не довів обставин, які у відповідності до статті 1206 Цивільного кодексу України є підставами для задоволення позову.

Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Прокурора необхідно відмовити.

Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухаря Вадима Васильовича (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька, 23, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Відділу фінансів Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Бистрик, вул. Шевченка, 11, код ЄДРПОУ 023132385) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут