Рішення № 94068501, 11.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року справа № 580/3998/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уманської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною відмову комісії з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Уманської міської ради №02-01/3-385/5440 від 24.07.2020;

- зобов`язати постійну комісію з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Уманської міської ради надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що йому на праві приватної спільної часткової власності належить 58/100 частки будинку АДРЕСА_1 . Позивач неодноразово звертався до Уманської міської ради із заявою про надання дозволу на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), однак від міської ради отримував відповіді із рекомендаціями надати документи які не передбачені вимогами законодавства України.

Рішенням комісії з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Уманської міської № 02-01/3- 385/5440 від 24.07.2020 року, позивачу відмовлено у наданні дозволу. Таку відмові позивач вважає незаконною, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем подано відзив на позов в якому останній позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що відповідно до положень пп. 1 п. 1 ст. 5 Розділу ІІ та п. 3 Розділу III Положення по постійні комісії Уманської міської ради VII скликання, яке затверджене рішенням Уманської міської ради № 7-1/7 від 01.12.2015 встановлено, що до повноважень постійної комісії Уманської міської ради з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища входить питання попереднього розгляду питання про стан та розвиток в місті землекористування, архітектури, будівництва та екології, розробляє проекти рішень ради та готує висновки з цих питань.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

Відповідач стверджує, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відноситься до компетенції комісії з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Уманської міської ради.

Наведене на думку відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 58/100 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м., що підтверджується договором дарування частки у праві власності на житловий будинок посвідченим 08.11.2019 приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Карайкозою Г.І.

Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2019, що підтверджується витягом від 08.11.2019 № 188115581.

Позивач неодноразово звертався до Уманської міської ради із заявами про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом № 02-01/3- 385/5440 від 24.07.2020 відповідач на чергову заяву позивача від 04.06.2020 повідомив, що дане звернення розглядалось 17.07.2020 на засіданні постійної комісії з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Уманської міської ради, де з`ясовано, що подібне звернення вже неодноразово розглядалось на комісіях Уманської міської ради. Так, 27.02.2020 на засіданні даної постійної комісії (протокол №110) розглянуто чергове звернення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно поданих документів, комісією 27.02.2020 також встановлено, що земельній ділянці, про яку йдеться мова у зверненні, вже присвоєно кадастровий номер 7110800000:02:005:1155 площею 0,0580 га, який відображено в договорі дарування частки у праві власності на житловий будинок від 08.11.2019.

В листі також повідомлено, що Уманською міською радою будь-яких рішень стосовно надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, чи надання в користування та у власність даної земельної ділянки не приймалось, на підставі яких повинна бути проведена реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, тому комісією рекомендовано позивачу спільно із міськрайонним управлінням Держгеокадастру в м. Умані та Уманському районі надати інформацію та роз`яснення з даної ситуації відповідно до вимог діючого законодавства. Оскільки рекомендації комісії від 27.02.2020 не виконанні, тому комісією вирішено, виходячи з вище з`ясованого, відмовити в задоволенні звернення.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передані земельних ділянок у власність або надання їх у користування (п.2 цієї статті). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (п. 4 цієї статті).

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у відповідних розмірах.

Частина 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 46 цього ж Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Ст. 12 ЗК України передбачає, що до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи вищевказані законодавчі приписи, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають у комунальній власності. Реалізовуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування мають право безоплатно передавати землі у приватну власність громадянам.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій» землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Ст. 22 цього Закону передбачає, що землеустрій здійснюється на підставі, зокрема укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлений порядок та вимоги до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Так, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України, у разі передачі: а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку; б) у користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні підприємств, установ, організацій, на якій розташоване нерухоме майно (будівля, споруда), яке є об`єктом державно-приватного партнерства (концесії). Така технічна документація розробляється на замовлення державного партнера (концесієдавця).

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, за якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

З наведених норм законів слідує висновок, що в місячний строк на пленарному засіданні сесії Уманська міська рада розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Разом з тим, за результатами розгляду заяв позивача Уманська міська рада не вчинила жодних дій відповідно до вимог ст. 123 ЗК України та не прийняла рішення ні про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ні про відмову в наданні такої згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що позивач не вірно обрав спосіб захисту порушеного права, а саме сформував вимоги до комісії з питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Уманської міської ради, тоді як відповідні дії повинна була вчинити Уманська міська рада, тому суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність Уманської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2020 щодо надання чи відмови у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача вчинити певні дії суд зазначає, що в силу п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Повноваження суду щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, прямо передбачені в ч. 3 ст. 245 КАС України.

В рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, в тому числі шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.

Як наслідок, для відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Уманську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо надання чи відмову в наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин та особливостей правового регулювання, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уманської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2020 щодо надання чи відмови у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Уманську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2020 та прийняти рішення щодо надання чи відмову в наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уманської міської ради (пл. Соборності, 1, м. Умань, Черкаської обл., 20300, код ЄДРПОУ 26535796) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко