Рішення № 94064922, 29.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3888/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків до Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ про стягнення 143 766 210,11грн за участю представників:

від позивача: Квіцінська А.І., довіреність №01-50/5019 від 22.05.2020

від відповідача: Журід А.Г., довіреність №01-01-23/7362-19 від 28.12.2020

Кічигіна С.С., довіреність №01-01-23/113-20 від 10.01.2020

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (в подальшому найменування змінено на Акціонерне товариство "Харківобленерго) (надалі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії №0.01 від 03.01.2008.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2016 у даній справі (с. ОСОБА_1 ) дана позовна заява прийнята до розгляду, а також залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - третя особа).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2016 у даній справі (с. ОСОБА_1 ) прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої предметом позову є вимога про стягнення з відповідача заборгованості з електричної енергії в розмірі 183104922,72грн. (тарифна складова - 152587435,62грн. та ПДВ 20% - 30517487,10грн.) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1473708,30грн. (тарифна складова за КРЕ - 1228090,27грн. та ПДВ 20% - 245618,03грн.) за договором про постачання електричної енергії №0.01 від 03.01.2008. Цією ж ухвалою призначено судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу. Іншою ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2016 у даній справі (с.Макаренко О.В.) провадження у справі зупинено на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 23.02.2017 №177, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.02.2017, справа №922/3888/16 передана для розгляду судді Калантай М.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2017 дану справу прийнято до провадження суддею Калантай М.В.

В подальшому провадження у справі неодноразово поновлялося та зупинялося судом для розгляду клопотань експертів про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення судової комісійної комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

10 червня 2019 року до господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи, а також висновок експертів, складений 31.05.2019 за результатами проведення судової комплексної комісійної електротехнічної та економічної експертизи №209/210/8819/8820 у справі №922/3888/16.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2019 поновлено провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 25.06.2019.

25 червня 2019 року від відповідача надійшли:

- клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанов Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/741/16, від 28.11.2018 у справі №922/4198/17, від 28.05.2019 у справі №922/1545/18;

- клопотання про долучення до матеріалів справи копій висновку комісійного електротехнічного експертного дослідження №15300/15835 від 13.07.2018 у межах справи №922/4199/17 та висновку судової комісійної електротехнічної експертизи №2021 від 26.02.2018 у межах справи №922/4198/17.

- заява про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов`язаної справи №922/4199/17.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2019 провадження у справі 922/3888/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/4199/17.

26 жовтня 2020 року від позивача надійшло:

- клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивовано усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі;

- заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач повідомив, що у зв`язку із проведеним у 2019 році перерахунком заборгованості відповідача за спірний період, який було здійснено на підставі судових рішень у справі №922/4199/17, а також з урахуванням часткового погашення відповідачем існуючої заборгованості, станом на 01.10.2020 заборгованість КП "Харківводоканал" за спожиту електроенергію за період лютий-жовтень 2016 року складає 143766210,11грн., з яких: вартість електричної енергії - 119805175,08грн., ПДВ - 245618,03грн. До даної заяви позивачем також було додано висновки експертних досліджень за результатами проведення економічного дослідження від 26.07.2019 №19107/19108/19-72 та від 21.12.2019 №20952/19-46/33033-:-33035/19-46.

Ухвалою від 04.11.2020 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 11.11.2020.

10 листопада 2020 року від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про зменшення позовних вимог, до яких також було додано судові рішення у справах №922/3757/17 та №922/4199/17.

11 листопада 2020 року від позивача надійшли пояснення, до яких додано постанову Верховного Суду у справі №910/4218/17.

Ухвалою від 16.11.2020 підготовче засідання призначено на 24.11.2020.

13 листопада 2020 року від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи висновку експертів за результатами проведення комплексної судової комісійної електротехнічної та економічної експертизи №17133/17134 від 11.11.2020, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса.

23 листопада 2020 року від позивача надійшли зауваження на висновок експертів за результатами проведення комплексної комісійної електротехнічної та економічної експертизи №17133/17134 від 11.11.2020 від 11.11.2020, а також заперечення на клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи вищевказаного висновку експертів.

24 листопада 2020 року від позивача надійшли пояснення щодо заперечення КП "Харківводоканал" на заяву про зменшення позовних вимог від 23.10.2020, а також клопотання про виклик експертів ХНДІСЕ.

У підготовчому засіданні 24.11.2020 представники сторін підтримали раніше подані заяви та клопотання, а також заявили усні клопотання щодо поновлення строків на подання відповідних додаткових матеріалів та врахування їх при розгляді справи по суті. Зокрема, сторони наголосили, що вказані документи об`єктивно не могли бути подані в межах строків, передбачених статтею 80 ГПК України, оскільки провадження у даній справі було порушено ще у 2016 році і діюче на той час законодавство не передбачало відповідних обмежень щодо строків надання додаткових доказів.

Розглянувши подані сторонами заяви та клопотання, суд зазначає наступне.

Щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 46 ГПК України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Згідно з частиною 3 статті 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Враховуючи те, що вищевказана заява відповідає вимогам процесуального законодавства та позивачем надано докази направлення її копії на адресу відповідача та третьої особи, вона визнана судом такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з цим, у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 143766210,11грн., з яких: вартість електричної енергії - 119805175,08грн., ПДВ - 245618,03грн.

Щодо пояснень, заяв та клопотань сторін, до яких ними було додано додаткові документи, які були подані до суду під час здійснення підготовчого провадження у справі, суд зазначає таке.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зокрема, положеннями частин 2, 3 статті 80 ГПК України (у чинній на даний час редакції) передбачено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як обґрунтовано зазначили представники сторін у підготовчому засіданні 24.11.2020, провадження у даній справі було порушено ще у 2016 році за нормами попередньої редакції ГПК України, а тому норми чинної редакції статті 80 ГПК України не можуть бути дотримані з об`єктивних причин.

Також суд приймає до уваги і те, що за час зупинення провадження у даній справі набрало сили судове рішення у справі №922/4199/17, яким АТ "Харківобленерго" було зобов`язано здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з листопада 2014 року по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01. На підставі даного рішення АТ "Харківобленерго" у 2019 році було проведено перерахунок заборгованості відповідача, у тому числі й за спірний період у справі №922/3888/16. Внаслідок цього позивачем були складені нові рахунки на оплату електроенергії, які були направлені на адресу відповідача. Проведення такого перерахунку також зумовило необхідність замовлення сторонами відповідних експертних висновків та досліджень, якими вони на даний час додатково обґрунтовують свої правові позиції щодо обґрунтованості визначеного позивачем розміру заборгованості.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.

Враховуючи викладене, а також з огляду на поважність повідомлених сторонами причин пропуску строку, суд визнав за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання сторонами додаткових доказів.

Щодо клопотання позивача про виклик експертів ХНДІСЕ, судом було зазначено, що воно буде вирішено на стадії розгляду справи по суті за наслідками дослідження поданих сторонами доказів, у тому числі висновку експертів за результатами проведення комплексної судової комісійної електротехнічної та економічної експертизи №17133/17134 від 11.11.2020, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса.

У підготовчому засіданні 24.11.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 02.12.2020.

У судових засіданнях 02.12.2020, 09.12.2020 судом оголошено перерви до 09.12.2002 та 14.12.2020 відповідно.

У судовому засіданні 14.12.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову в задоволенні клопотання позивача про виклик у судове засідання судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса. Слід зазначити, що вказане клопотання визнано судом необґрунтованим, оскільки за результатами проведеної у справі судової експертизи №209/210/8819/8820 було отримано вичерпні відповіді на запитання суду щодо відповідності розподілу платних втрат електричної енергії пунктам 6.23 та 6.28 Правил користування електричної енергії, що є одним з предметів дослідження у даному господарському спорі.

Зазначене, серед іншого, підтверджується висновком експертного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса від 11.11.2020 №17133/17134 проведеного на замовлення відповідача. Зокрема, в ході проведення порівняльного аналізу кількості субспоживачів, врахованих при здійсненні пропорційного розподілу платних втрат електроенергії, тими самими експертами, було підтверджено, що платні втрати не були віднесені на рахунок таких субспоживачів, як: ПД Шевченко; Потапов Є.Є.; ПП "Компанія Лот-Сервіс ХХІ" Спортивно-оздоровчий комплекс; Базова станція ТОВ "Лайфселл" с.Кочеток, які передбачені додатком до діючого договору.

Також, у судовому засіданні 14.12.2020 судом оголошено перерву до 29.12.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 29.12.2020 підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у даному судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату час і місце засідання була повідомлена належним чином.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У судовому засіданні 29.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

03 січня 2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", як постачальником, та Комунальним підприємством "ВТП "Вода", як споживачем, укладено договір на постачання електричної енергії №1.01 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

12 січня 2011 року рішенням Харківської міської ради Харківської області №132/11 Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" було реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменоване на КП "Харківводоканал".

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка №2 "Порядок розрахунків" (у відповідності до Додатка 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію") оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатка № 9 "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії" до цього договору (пункт 7.5 Договору), зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за передбаченою формою споживач зобов`язаний щомісяця в обумовлений Договором строк надавати постачальнику (підпункт 2.3.2 пункту 2.2 Договору).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.2 Договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування за умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Договору передбачено, що постачальник має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, обумовлені цим договором.

У відповідності до пункту 1 Додатку № 2 до Договору розрахунковий період встановлено споживачу з першого числа місяця до першого числа наступного місяця.

Пунктом 4.5 Додатку № 2 до Договору передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються щоденно рівними частинами протягом розрахункового періоду шляхом перерахування Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ.

У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу": за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані у пунктах 4.1 та 4.2); за який період здійснюється оплата; номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії.

Згідно з пунктом 5 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаними та скріпленими печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. Рахунки на попередню оплату, на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок) та на оплату реструктуризованої заборгованості надаються постачальником електричної енергії одночасно. У разі неявки споживача для отримання рахунка постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня його відправлення (пункт 6 Додатку № 2 до Договору).

Згідно з пунктом 9.4 Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи те, що жодною із сторін Договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, він є пролонгованим.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано позивачем неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 щодо оплати вартості електричної енергії за період лютий-жовтень 2016 року.

Не погоджуючись з первісним розрахунком позивача щодо обсягів втрат електричної енергії КП "Харківводоканал" звернулося до суду із клопотанням про призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

За результатами проведеного дослідження експертами ХНДІСЕ ім. М.С.Бокаріуса складено Висновок судової комісійної комплексної електротехнічної та економічної експертизи від 31.05.2020 за №209/210/8819-8820, у висновках якого зазначено, що АК "Харківобленерго" у відповідності до вимог п. 6.25 Правил користування електричної енергією щодо урахування технологічних втрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання з приведенням до відповідної межі балансової належності електромереж враховані всі необхідні вихідні дані, зокрема, довжини кабельних та повітряних ліній, які повинні застосовуватись для розрахунку обсягів втрат електричної енергії за період лютий 2016-серпень 2016, але за досліджуваний період станом на 01.02.2016 не були ураховані вимоги п. 6.23, 6.28 Правил щодо визначення та розподілу технологічних втрат, пов`язаних з передаванням електричної енергії Субспоживачам електричними мережами відповідача. Визначення їх обсягу відповідно до п. 6.28 експертам не уявляється за можливе, через виконання клопотання експертів від 17.07.2018 не в повному обсязі, відсутність в договорі однолінійних схем електропостачання та порядку розрахунків величини технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах відповідача, які пов`язані з передачею електроенергії в електричні мережі субспоживачів у зв`язку з споживанням за договором № 1.01 від 03.01.2008.

Позивачем обсяг технологічних втрат електричної енергії в трансформатораї і лініях електропередавання по всім точкам приєднання мереж відповідача за період лютий 2016-серпень 2016 у відповідності до вимог п. 6.25 Правил на підставі умов Договору виконаний вірно. Але судовими експертами-електротехніками було встановлено, що загальний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії з технологічними втратами, визначений позивачем з недотриманням вимог п. 6.23, 6.28 правил в частині пропорційного розподілу втрат між субспоживачами.

Також судом встановлено, що розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії у спірний період за Договором про постачання електричної енергії від 03.01.2008 №1.01, який відображено у розрахунках, здійснено позивачем шляхом застосування тарифів для 1 та 2 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

При цьому постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №922/4199/17 встановлено відповідність КП "Харківводоканал" у спірний період визначеним пунктом 3.1 Порядку критеріям споживача 1 класу та зазначено, що споживач (відповідач) є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж утричі у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт/год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення; АТ "Харківобленерго" зобов`язано здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії у період часу з листопада 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до Договору, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

На виконання зазначеної постанови у справі №922/4199/17, а також вимог Правил користування електричної енергії (які діяли на час виникнення спору) АТ "Харківобленерго" проведено розподілення втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж КП "Харківводоканал". Відповідно до п. 6.26 Правил між АТ "Харківобленерго" та КП "Харківводоканал" узгоджені однолінійні схеми технологічних електричних мереж спільного використання КП "Харківводоканал" по субспоживачам: ОСОБА_2 , СПДФО ОСОБА_3 2 точки; КТП-0750 (пос. Флоринка); Житловий будинок по вул. Конторська, 96/98 Сластунін С.В.; Житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ; Житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ; Житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 (Лозовеньківська), ФО ОСОБА_8 2 точки; МПП "Вітал", Харківський обласний центр з гідрометеорології, ст.. Озерная (майстерня, стоки) 2 точки; ПрАТ "МТС Україна" по вул.Конторська, 90; ПрАТ "ВФ Україна" (смт. Кочеток, вул.Чугуївська, 74-Б); ОСОБА_9 ; ТОВ "Лайфселл" по вул.Конторська, 90; Дільниця 18 (житловий будинок КП "Жилкомсервис" по вул.Сидора Ковпака, б. 9 А). Всі перелічені субспоживачі зазначені у додатку 3.3 до Договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008.

На підтвердження правильності проведеного перерозподілу технологічних втрат електричної енергії АТ "Харківобленерго" звернулось до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. За результатами проведення електротехнічного дослідження експертами складено висновок №20952/19-46/33033-33035/19-46 від 21.12.2019 (далі - Електротехнічне дослідження), висновками якого підтверджено, що обсяг технологічних втрат в технологічних електричних мережах КП "Харківводоканал", що пов`язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб`єктів господарювання, який слід враховувати при визначенні обсягу спожитої електричної енергії в період з листопада 2014 по грудень 2018 за кожен місяць окремо, визначено вірно.

Крім того, висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження від 26.07.2019 №19107/19108/19-72 (далі - Економічне дослідження), проведеного на замовлення АТ "Харківобленерго", підтверджено відповідність здійсненому перерахунку оформлених АТ "Харківобленерго" рахунків на оплату за спожиту електричну енергію КП "Харківводоканал" за період з листопада 2014 по грудень 2018. Також підтверджено обґрунтованість перерахунку вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії із застосуванням тарифу для 1 (першого) класу напруги за період листопад 2014 по грудень 2018.

Після проведення перерахунку 06.08.2019 КП "Харківводоканал" виставлені рахунки на оплату нарахувань. Таким чином, фактична сума нарахувань за спожиту електричну енергію за новими рахунками за період лютий 2016 - жовтень 2016 року зменшилась на 15 612 912,43грн.

Крім того, під час розгляду справи №922/3888/16 відповідачем проведені часткові оплати за спожиту електричну енергію за спірний період в сумі 26064372,43грн. Також проведено повну оплату КРЕ (в т.ч. ПДВ) у розмірі 1473708,30грн.

Таким чином, фактична сума здійснених позивачем нарахувань за спожиту електричну енергію за період лютий 2016 - жовтень 2016 складає 143766210,11грн., з яких: вартість електричної енергії - 119 805 175,08 грн., ПДВ - 23 961 035,03 грн.

Стягнення вказаних сум є предметом спору у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтями 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У розділі 2 Договору передбачено, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язались керуватися чинним законодавством України, зокрема, ПКЕЕ.

Відповідно до частини шостої статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі (цін) тарифів, встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" державний регулятор здійснює формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

01 липня 2011 року набрала чинності постанова Національної комісії регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) від 30.06.2011 за № 1110, якою були внесені зміни до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 (далі - Порядок), та розширено перелік випадків віднесення суб`єкта до споживачів 1 класу.

Пункт 3.1 Порядку був доповнений підпунктом 4, відповідно до якого до 1 класу відносяться споживачі, які є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн. кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживача.

Крім того, відповідно до пунктів 6.23, 6.28 Правил користування електричною енергією (про недотримання яких постачальником йдеться у висновку судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, проведеної у справі № 922/3888/16), обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача. Якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу, для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів). Технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб`єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб`єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Разом з тим, під час дослідження наданого позивачем перерахунку в частині відповідності його приписам пунктів 6.23, 6.28 Правил користування електричною енергією, судом встановлено, що до заяви про зменшення позовних вимог було надано розрахок втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах КП "Харківводоканал", пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в електроустановки субспоживачів за період з лютого по жовтень 2016 року за договором № 1.01 від 03.01.2008.

Щодо наданих АТ "Харківобленерго" висновків експертних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення електротехнічного дослідження - № 20952/19-46/33033-33035/19-46 від 21.12.2019 та за результатами проведення економічного дослідження - № 19107/19108/19-72 від 26.07.2019, суд зазначає таке.

У відповідності до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно частини сьомої статті 98 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 щодо відсутності у висновку будівельно-технічного експертного дослідження того, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, зазначено на те, що такий висновок не є належним та допустимим доказом та суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення електротехнічного та економічного досліджень не містять даних щодо попередження (обізнаності) експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Вказані Висновки експертних досліджень порушують і також не відповідають вимогам п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, яким прямо передбачено, що у вступній частині висновку експерта зазначаються попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

А отже, Висновки експертних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: за результатами проведення електротехнічного дослідження - №20952/19-46/33033-33035/19-46 від 21.12.2019 та за результатами проведення економічного дослідження - №19107/19108/19-72 від 26.07.2019, не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України та не приймаються судом.

У зв`язку з цим аргументи позивача щодо застосування вказаних висновків експертних досліджень Київського НДІСЕ як доказу не може бути прийнято судом до уваги.

Відповідачем до справи було надано Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової комісійної електротехнічної та економічної експертизи №17133/17134 від 11.11.2020, підготовлений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса. В ході проведеного дослідження експерти встановили, що експертне дослідження Київського НДІСЕ зроблено "в межах наданих АТ "Харківобленерго" документів". З цих причин в зону дослідження не потрапили: ПД Шевченко; Потапов Є.Є.; ПП "Компанія Лот-Сервіс ХХІ" Спортивно-оздоровчий комплекс; Базова станція ТОВ "Лайфселл" с. Кочеток, які передбачені Додатком 3.3 до діючого Договору 1.01.

Таким чином, експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..Засл.проф.М.С. Бокаріуса при проведенні експертизи встановлено наявність приєднань субспоживачів (співпадають з періодом справи), які не досліджувались та не враховані у висновках експертних досліджень Київського НДІСЕ. Технологічні втрати, які не були розраховані по вказаних субспоживачах, з цієї причини необґрунтовано були включені до обсягів електроспоживання, передбачених в нових рахунках, та необґрунтовано заявлені до сплати КП "Харківводоканал".

У ході судового розгляду були досліджені первинні документи, а саме: додатки 3.3 до договору № 1.01, Звіти про використану електричну енергію, Акти про використану електричну енергію та знайшли своє підтвердження фактичні обставини, зафіксовані висновками Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 11.11.2020, а саме про відсутність в цих документах інформації щодо розрахунків платних втрат по вказаних вище субспоживачах, відповідно до пп. 6.23, 6.28 ПКЕЕ.

В ході судового розгляду позивачем не було спростовано того, що вказані субспоживачі передбачені додатком 3.3 до діючого договору й вони перелічені в Актах про використану електричну енергію, але ані Акти, ані висновки експертних досліджень Київського НДІСЕ, складених на замовлення АТ "Харківобленерго", не містять інформації, що по вказаних субспоживачах втрати розраховувались та віднімались від показань приладів обліку відповідача. У зв`язку з чим такі втрати були пред`явлені до сплати КП "Харківводоканал", що штучно збільшило нарахування за спожиту електричну енергію у спірний період.

При цьому, суд враховує фактичні обставини, викладені позивачем щодо субспоживача ОСОБА_10 у Розрахунку технічних втрат, доданому до заяви про зменшення позовних вимог. Технічні втрати по цій точці приєднання враховані позивачем у перерахунку, але зазначені як Дудко Ю.О. (новий власник домоволодіння).

Пунктом 10 Додатку №2 передбачено, що у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті споживачем Постачальник проводить перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображає його в рахунку, який споживач отримує у відповідному розрахунковому відділі Компанії до 6 числа наступного за розрахунковим місяцем та сплачує у порядку визначеному п. 5. цього Додатку.

З огляду на викладене при розгляді справи судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 910/4218/17 щодо оформлення повторних актів в разі перерахунку сум, що підлягають оплаті споживачем.

Однак, висновки Верховного Суду у вищевказаній справі, не є релевантними для цієї справи, оскільки в ході дослідження доказів, зокрема, Актів про використану електричну енергію за спірний період та коригованих Рахунків на оплату за спожиту електричну енергію, судом встановлена невідповідність Фактичних обсягів спожитої електроенергії, яка вказана у цих документах за розрахункові періоди, що були зменшені за рахунок перерозподілу комерційних втрат електроенергії у відповідності до вимог н.п. 6.23, 6.28 ПКЕЕ.

Крім того, представник позивача також не заперечує того факту, що фактична кількість спожитої відповідачем електричної енергії була змінена (зменшена) у кожному розрахунковому періоді (з лютого по жовтень 2016 року) у зв`язку з відніманням платних втрат, що не належать до сплати відповідачу.

Таким чином, після проведення АТ "Харківобленерго" перерахунку за спірні розрахункові періоди на виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/4199/17 про встановлення тарифу І класу напруги, а також після проведення перерахунку кількості платних втрат у відповідності до п.п.6.23, 6.28 11ККЕ, позивачем були зменшені не лише суми нарахувань, про що зазначено у п.6.2.5 постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 910/4218/17, а й в односторонньому порядку зменшений фактичний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії.

З пункту 5 додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 вбачається, що за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем були змінені у бік зменшення фактичні обсяги спожитої електричної енергії, а відтак, сторони спірного договору повинні визначити фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформити додаток №20 "Акт про використану електричну енергію".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/3757/17, обставини у якій є подібними до даної справи.

У зв`язку з цим доводи, наведені позивачем щодо відсутності обов`язку складання коригованих актів, в контексті обставин даної справи, не прийняті судом до уваги.

Звертаючись до суду із даним позовом Акціонерне товариство "Харківобленерго" посилається на те, що ним виставлено відповідачу рахунки на оплату спожитої електричної енергії за лютий 2016 - жовтень 2016 року, після відповідного перерахунку, які були отримані КП "Харківводоканал", а тому на підставі цих рахунків у останнього виник обов`язок їх оплатити, який виконаний не був.

Але при цьому з матеріалів справи вбачається невиконання позивачем у повному обсязі вимог п.6.23, п.6.28 ПКЕЕ щодо розрахунку платних втрат, внаслідок чого сума, визначена у перерахунку, яка пред`явлена відповідачу до сплати, є невірною. Це вказує на наявність прострочки кредитора позивачем у розумінні ст.613 ЦК України, згідно з якою кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

За таких обставин, строк виконання зобов`язання відповідача з проведення оплати за Договором № 1.01 у період лютий-жовтень 2016 року є таким, що не настав.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, наявні у матеріалах справи докази не доводять наявності підстав для задоволення позовних вимог АТ "Харківобленерго" щодо стягнення з відповідача на підставі виставлених позивачем рахунків вартості спожитої електричної енергії у лютому-жовтні 2016 року.

При цьому, суд зазначає, що незважаючи на те, що під час розгляду даної справи не було встановлено, яка ж саме сума є правильною і яку треба сплатити відповідачу за спожиту електричну енергію у спірний період, зазначене не звільняє відповідача від сплати за спожитий товар, оскільки саме на АТ "Харківобленерго" покладається обов`язок щодо здійснення перерахунку по виставленим рахункам за укладеним сторонами у справі договором.

Тобто відмова у задоволенні позовних вимог у цій справі не свідчить про звільнення відповідача від сплати за спожитий товар, а є наслідком неправильного розрахунку позивачем вартості електричної енергії у пред`явлених рахунках за спірний період.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149 код 00131954) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченка, буд.2, код 03361715), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська, буд.19 код 39369133) про стягнення 143 766 210,11грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "11" січня 2021 р.

Суддя М.В. Калантай