Рішення № 94064438, 28.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2020Справа № 910/15318/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»

про стягнення 89.013,78 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 89.013,78 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору страхування № 310500709.19 від 18.12.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , якою скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АО/4753338), а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15318/20 від 13.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

26.10.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/15318/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.10.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105476318900 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 65, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 27.10.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 02.11.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105476318900.

20.11.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що під час оформлення ДТП працівниками патрульної поліції в присутності обох водіїв транспортних засобів були зафіксовані пошкодження лише переднього бампера, а також рамки переднього державного номера. Як стверджує винуватець події ОСОБА_1 , інших пошкоджень ніж рамки номерного знаку ТЗ заподіяно не було, про що ОСОБА_1 зазначає також при вирішення справи Дарницьким районним судом м. Києва у справі № 753/1467/20, про що зазначається в самій постанові. Відповідач вважає, що до акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість), складеного 16.01.2020 ОСОБА_2 за участю власника (довіреної особи) ТЗ, до пошкоджень, що не пов`язані з ДТП було віднесено передній бампер по першому випадку, що відображено в акті як «передній бампер по першому случаю», тобто, які є на ТЗ, але не відносяться до ДТП, що мала місце 13.01.2020. Вважає, що підтвердженням того, що передній бампер був пошкоджений не від даного ДТП свідчить те, що станом на 9:44 год 13.01.2020 за допомогою платформи Audatex вже було здійснено розрахунок по вартості відновлювального ремонту за пошкодження переднього бамперу, що відстежується по VIN-коду ТЗ. Крім того, розрахунок, який включав відновлюваний ремонт за пошкодження переднього бамперу також було здійснено 10.01.2020, про що свідчать витяги з системи Audatex.

06.11.2020 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № АО/4753338.

24.11.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що посилання на зафіксовані пошкодження патрульною поліцією та винуватицею ДТП є абсурдними твердженнями, оскільки працівники поліції зафіксували зовнішні пошкодження автомобіля та вони не є експертами що мають спеціальні знання для проведення огляду автомобіля для фіксації детальних пошкоджень автомобіля. Всі пошкодження автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 зафіксовані в акті огляду автомобіля експертом ОСОБА_2 , а саме: решітка радіатора, накладна решітка, бампер передній, блок-фара та інші. Ці всі пошкодження зазначенні в акті огляду автомобіля, рапорті аварійного комісара, повідомленні страхувальника про страхову подію, фотознімках, які чітко фіксують, що пошкоджено передній бампер і від цього пошкодження тріщина. Все це детально зафіксовано на фотознімках, які містяться в додатках. Відношення до інших подій вони не мають, оскільки, вони підтвердженні в документах та відображаються на фотознімках. Відповідач, в своєму відзиві зазначає, що всі ці пошкодження були зроблені в попередніх ДТП, натомість не подає ніяких доказів із фіксацією, що саме це пошкодження не відноситься до ДТП 13.01.2020. Лише надає роздруківку з Аudatex з ремонтними діями. Саме ці ремонтні дії і були проведенні для відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 дорожньо-транспортної пригоди 13.01.2020.

01.12.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає наступне. ДТП мало місце 13.01.2020 о 11:45 год., відповідно, схема місця ДТП складалась працівниками поліції у світлий час доби. Відтак, з видимих зовнішніх пошкоджень автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , які були наслідком саме цієї ДТП, працівниками поліції зафіксовано лише пошкодження переднього бампера та рамки переднього державного номера. Інших видимих зовнішніх пошкоджень ТЗ зафіксовано не було. Саме такі пошкодження транспортних засобів, що зазначені в схемі місця ДТП, підтвердили і своїми підписами водії транспортних засобів - учасники ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Стосовно відсутності спеціальних знань в працівників поліції, зауважує, що для фіксації зовнішніх пошкоджень таких як: тріщина скла передньої лівої фари, деформація решітки радіатора та деформація лівого крила, якщо б вони були саме наслідком ДТП, спеціальних знань не потрібно, такі пошкодження не відносяться до скритих, а є видимими і зовнішніми. Крім того, водій пошкодженого ТЗ, який був водієм-учасником ДТП, міг вимагати зафіксувати дані пошкодження в схемі місця ДТП, якщо б вони мали місце та спричинені ДТП, проте навіть в своєму повідомленні про випадок № справи 2296461 від 15.01.2020, що подана водієм пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 до позивача та міститься в матеріалах до позовної заяви, в графі «ушкоджені елементи кузову транспортного засобу» не вказано про тріщину передньої лівої фари, деформацію решітки радіатора та деформацію лівого крила. Відповідач вважає, що позивач намагається стягнути з відповідача збитки, які водій - учасник ДТП ОСОБА_4 не спричинив. Фотознімки ТЗ, що надані позивачем не підтверджують, що саме пошкодження ТЗ, що містяться на ТЗ на момент їх фотографування є саме наслідком випадку, що мав місце 13.01.2020.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З постанови Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2020 у справі № 753/1467/20 вбачається, що 13.01.2020 о 11 годині 45 хвилин ОСОБА_1 керуючи власним транспортним засобом Volkswagen, державний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом в дворі будинку за адресою: просп. М.Бажана, 12, в м. Києві, в порушення п. 10.9 ПДР України не звернулась за допомогою до інших осіб та здійснила зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого пошкоджений автомобіль.

Даною постановою ОСОБА_1 визнано винною за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Автомобіль марки Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , застрахований у Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на підставі договору страхування № 310500709.19 від 18.12.2019.

Згідно наявної в матеріалах справи схеми ДТП, складеної інспектором БСДПП капітаном поліції ОСОБА_5 за участю учасників пригоди - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у колонці переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень навпроти транспортного засобу Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , зазначено - передній бампер, рамка переднього державного номеру.

У Акті огляду транспортного засобу (дефектній відомості) від 16.01.2020, складеного ОСОБА_2 , зазначено наступний перелік назв деталей та опис пошкоджень автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 : номеру - тріщина, решітка радіатора - тріщина, накладка решітки радіатора - тріщина, хром решітки нижній - подряпина, буфер переднього бампера, каркас переднього бампера, посилювач переднього бампера деформація, упор решітки під дистроник - деформація, бампер передній - деформація, захист нижній бамперу переднього, крило переднє ліве - деформація, фара ліва - тріщина скла, перекіс отвору передньої частини.

Відповідно до рахунку-фактури ПАТ «Українська автомобільна корпорація» № 0000001415 від 12.02.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 становить 89.096,35 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 2409649 від 13.03.2020, а також розраховано суму страхового відшкодування.

Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 89.013,78 грн.

Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 89.013,78 грн були перераховані страховиком (позивачем) на рахунок ПАТ «Українська автомобільна корпорація» згідно платіжного доручення № 4980 від 01.04.2020.

Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки Volkswagen, державний номер НОМЕР_2 відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4753338 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна».

Відповідно до умов договору (полісу) № АО/4753338 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 200.000,00 грн та розмір франшизи не визначено.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 89.013,78 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4753338, то відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортного засобу автомобіль марки Volkswagen, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивачем направлено відповідачу претензію № 96461 від 09.04.2020, в якій позивач просив відповідача перерахувати на його рахунок страхове відшкодування в сумі 89.013,78 грн. Дана вимога отримана відповідачем 15.04.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення про вручення відправлення.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповіді від відповідача на претензію позивача останнім не отримано та дане відшкодування не сплачено.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки умовами полісу № АО/4753338 розмір франшизи не встановлено страхове відшкодування не підлягає зменшенню.

З огляду на те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості виплаченого відшкодування, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в розмірі 89.013,78 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що у акті огляду вказано пошкодження, що не пов`язані з ДТП, яка сталася 13.01.2020 з посиланням на роздруківку інформації з системи Audatex за VIN кодом автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що певні пошкодження вказаного автомобіля відбулись до спірної ДТП.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 65, код ЄДРПОУ 19243047) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 89.013 (вісімдесят дев`ять тисяч тринадцять) грн 78 коп., 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова