Ухвала суду № 94054228, 06.01.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/257/20

№ 2-п/610/2/2021

м. Балаклія 06.01.2021 року

Балаклійський районний суд Харківської області –

головуючий: Стригуненко В.М.

за участі

секретаря: Паточки А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и в:

25.11.2020р. відповідач ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.03.2020р., за яким було задоволено позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 18.01.2019р. про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку у сумі 69866,98грн.

Обґрунтовуючи заяву відповідач вказує про те, що про наявність вищевказаного заочного рішення їй стало відомо 14.09.2020р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, однак його копію так і не отримала. Зазначила, що не з`явилася в судове засідання, на якому було ухвалено заочне рішення, та не повідомила про причини своєї неявки, оскільки жодного поштового повідомлення, судової повістки з суду за адресою її реєстрації в АДРЕСА_1 не надходило, особисто вручено не було, тобто вона не була належним чином повідомлена про календарну дату вказаного судового засідання, що позбавило її можливості скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання та заяви, надавати пояснення тощо.

Також зазначила, що нею дійсно було укладено договір з позивачем про надання споживчого кредиту, однак сума простроченого кредиту є невірною, бо нею запозичені грошові кошти частково були повернуті банківській установі. Вказала, що нею своєчасно повертались кошти банку та належним чином виконувались зобов`язання за вказаним договором до моменту запровадження на території України карантину. Крім того, позивачем безпідставно нараховано комісію, яка не була передбачена умовами договору, тому вимоги про її стягнення, а також пені за несвоєчасне її погашення, не ґрунтуються на законі (а.с. 113-119).

Крім того, відповідач вважає, що строк подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений з поважних причин, тому просить його поновити (а.с. 127-130).

Заявник-позивач в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд заяви за її відсутності, підтримала заяву про скасування заочного рішення (а.с. 146).

Позивач-Банк про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить отримання судових повісток (а.с. 148-152), однак в судове засідання їх представник не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

За правилом ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач про час і місце судового засідання на 02.03.2020р. була повідомлена за зареєстрованим місцем проживання (перебування) – АДРЕСА_1 (а.с. 34), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, копії позову з доданими до нього документами (а.с. 41), однак в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Тому суд ухвалив відкласти розгляд справи на 27.03.2020р.(а.с. 47).

Відповідач в судове засідання 27.03.2020р. повторно не з`явилась, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 50, 51, 53, 54), причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, поважності неявки не убачалось. Тому суд зі згоди позивача ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи (а.с. 56, 57).

Заочне рішення суду направлялось відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, однак конверт з рекомендованим поштовим повідомленням був повернутий до суду без вручення з відміткою «Укрпошти» «за зазначеною адресою не проживає»(а.с. 66, 67).

Згідно рекомендованого поштового повідомлення отримано рішення відповідачем було лише 23.11.2020 року (а.с. 139).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи, що копію заочного рішення відповідачу в день його проголошення 27.03.2020р. не було вручено, а отримала вона його лише 23.11.2020р., про що міститься підтвердження в матеріалах справи, та після цього звернулась до суду протягом встановленого законом строку, суд приходить до висновку про необхідність поновлення відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин:

1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,

2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що відповідач була обізнана про знаходження на розгляді в суді позову про стягнення з неї заборгованості банком, про що свідчить отримання за зареєстрованою адресою проживання копії позову з доданими до нього документами та судової повістки на перше судове засідання, в яке вона не з`явилась, про що також не заперечувалось нею в заяві про скасування заочного рішення.

Відповідач лише посилалась на неотримання нею судової повістки саме на судове засідання, на якому було ухвалено заочне рішення, а також не надходження відповідного повідомлення про це на її зареєстровану адресу проживання.

Однак, в матеріалах справи наявний конверт з судовою повісткою на 27.03.2020р., який повернувся до суду 17.03.2020р. з рекомендованим поштовим повідомленням без вручення з відміткою «Укрпошти» «закінчення терміну зберігання», який направлявся за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 53, 54).

Отже, відповідач повідомлялась про час та місце розгляду справи судовими повістками за адресою реєстрації, що відповідає вимогам ЦПК України.

Крім того, відповідач викликалась у крайнє судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Згідно ст. 44 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року). Європейський суд виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом було вжито усі можливі заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, навіть через оголошення. Однак, відповідач чи її представник для розгляду цивільної справине з`явились.

Відповідно до вимог ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що вищезазначена цивільна справа перебувала в провадженні суду з 06.02.2020 року, призначалась в судові засіданні на 02.03.2020 року та 27.03.2020 року. Повістки про виклик в судові засідання на ім'я відповідача направлялись за місцем реєстрації.

Згідно ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

В заяві про перегляд заочного рішення заявником не надані відомості, з яких причин нею не було отримано судову повістку на 27.03.2020р., направлену судом за її адресою реєстрації. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не з'явилась до суду без поважних причин.

Розрахунок заборгованості, який відповідач вважає неправильним, не спростований, контррозрахунок не наданий, а нарахування комісії передбачено умовами договору, який було підписано відповідачем (а.с. 20-23).

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості, погашення заборгованості за наданим кредитом відповідач припинила здійснювати задовго до впровадження карантину на території України, ще в 2019р., протилежного відповідачем не доведено.

Отже, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що розрахунок суми заборгованості за наданим кредитом зроблено не правильно та нею своєчасно повертались кошти банку та належним чином виконувались зобов`язання за вказаним договором, а також було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості, які не було враховано банку при здійсненні розрахунку.

Таким чином, жодної з підстав, передбачених ст. 288 ЦПК України, судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання або не повідомлення про причини неявки. Також судом не встановлено, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки таких доказів суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 288 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.03.2020р.

2.Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Стригуненко