
11.01.2021
Справа № 401/2301/20
Провадження № 2/401/107/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - Андріянова С.М.
за участю секретаря судового засідання - Герко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 30158 грн. 66 коп. та судові витрати у розмірі 2102 грн.
В обґрунтуванні позову посилається на те, що між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 02 червня 2017 року, на підставі кредитного договору №200822237101 видано кредитну карту з кредитним лімітом 10000 грн. 21 грудня 2018 року змінено тип товариства з публічного на акціонерне товариство. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 21 вересня 2020 року складає 30158 грн. 66 коп., з яких: 10541 грн. 54 коп. - заборгованість за кредитом; 19317 грн. 12 коп. - заборгованість за процентами; 300 грн. - заборгованість за комісією.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2020 року вирішено відкрити провадження у справі та розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Розгляд справи призначено на 25 листопада 2020 року.
13 листопада 2020 року відповідач скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, та подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обгрунтовує відзив тим, що ніякого договору з ПАТ «ПУМБ» він не підписував. 02 червня 2017 року йому видано банківську картку ПАТ «ПУМБ» з коштами 10000 грн., по заяві за № НОМЕР_1 . Після того, як він скористався даною карткою, намагався повернути використані кошти, але звернувшись до банку, йому були озвучені якісь незрозумілі суми. В зв`язку з чим, ним так і не були повернуті кошти по кредитній карті. Доказів, на підтвердження викладених у відзиві обставин, не надав. (а.с.37-40)
Ухвалою від 25 листопада 2020 року відкладено розгляд справи до 11 січня 2021 року, оскільки у представника позивача не закінчився строк подання відповіді на відзив. (а.с.43)
Представник позивача, правом на подання відповіді на відзив, передбаченим ст.179 ЦПК України, не скористався.
Оскільки, розгляд справи проводився без виклику сторін у справі, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, надані лише представником позивача, суд приходить до слідуючого висновку.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачем по справі, згідно заповненої 02 червня 2017 року відповідачем заяви №200822237101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, було видано кредитну карту з кредитним лімітом 10000 грн., які належать установі банку.
Доказів отримання картки з відповідною сумою коштів ОСОБА_1 банк не надав. Проте, як вбачається з відзиву на позов, сам факт отримання коштів банку в сумі 10000 грн. відповідач не заперечує.
Сторонами по справі, у розумінні ст.ст. 202, 203, 205, 207, 208 ЦК України, правочину укладено не було. Заява, що була складена відповідачем, не містить умов, за якими кредитором були здійснені нарахування: процентів та комісій, як за кредитним договором, а тому правовідносини, що склалися між сторонами, не відповідають ст. ст. 11, 14, 1054-1055 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 02 червня 2017 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді комісій, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача суми боргу за тілом кредиту.
Згідно виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, вбачається, що заборгованість складає 30158 грн. 66 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 9882 грн. 90 коп., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 300 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 18901 грн. 19 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 658 грн. 64 коп., строкова заборгованість за процентами в розмірі 415 грн. 93 коп. (а.с.18)
Враховуючи викладені обставини, у відповідності до ст. ст. 11, 14, 15, 16 ЦК України, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 9882 грн. 90 коп., що складає заборгованість за тілом кредитом, а цивільне право - захисту. В іншій частині позовні вимоги банку не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають частковому задоволенню, відповідно до задоволеної частини позову лише в сумі 688 грн. 82 коп.
Керуючись: ст.ст. 12, 13, 76-81, 128, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість в сумі 9882 грн. 90 коп. та частково понесені витрати на оплату судового збору в сумі 688 грн. 82 коп., а всього 10571 грн. 72 коп. (десять тисяч п`ятсот сімдесят одну гривню сімдесят дві копійки).
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 16 жовтня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області С.М. Андріянова
Судове рішення № 94053511, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 11.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 401/2301/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: