Ухвала суду № 94052804, 03.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1133/13- ц

6/308/402/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 та Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, зазначаючи, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 грудня 2013 року присуджено стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (адреса: м. Київ, вул. Північно - Сирецька, буд. № 1-3. к/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) заборгованість за кредитним договором № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 року в розмірі 12 301,15 доларів США (дванадцять тисяч триста один долар США 15 центів), що еквівалентно 98 323,13 грн (дев`яносто вісім тисяч триста двадцять грн 13 коп.), а також 983,23 грн (дев`ятсот вісімдесят три грн 23 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, 27.05.2015 видано виконавчий лист, який первісним кредитором було пред`явлено до примусового виконання.

Постановою державного виконавця Ужгородського MB ДВС ГУІО у Закарпатській області 14.05.2019 відкрито виконавче провадження за № 59095477.

Двадцять четвертого травня 2019 року ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал", на підставі протоколу електронних торгів № UA-EA-2019-04-05-000019-Ь, уклали між собою договір відступлення права вимоги № 15 від 25 травня 2019 року, за яким ТОВ « Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ПАТ «Родовід Банк», в тому числі і до ОСОБА_2 .

Двадцять шостого червня 2019 року ТОВ "Вердикт Капітал" та ОСОБА_1 уклали між собою договір № 29/06-19 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 з усіма змінами і доповненнями до нього, який був укладений між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, заявник просить суд замінити вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» на його правонаступника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 59095477, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 308/1133/13 від 27.05.2015, що виданий Ужгородським міськрайонним судом за правом грошової вимоги до ОСОБА_2 .

Окрім того, заявник вказує, що боржник ОСОБА_2 виконала грошове зобов`язання, визначене судовим рішенням, перед новим кредитором у повному обсязі. Заборгованість по кредитному договору № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 відсутня.

За таких обставин, виконавчий документ, а саме, виконавчий лист № 308/1133/15-ц виданий Ужгородським міськрайонним судом 27 травня 2015 року за заявою нового кредитора, який отримав належне виконання за кредитним договором № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вказана дія зумовлена тим, що міський відділ продовжує виконання судового рішення на користь неіснуючого кредитора, а у разі реалізації майна боржника, який виконав грошове зобов`язання, можуть настати негативні правові наслідки.

Тому, виходячи з вищевказаного, заявник також просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання заявник не з`явився, однак, подав до суду клопотання про розгляд заяви у його відсутності.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вказала, що проти задоволення заяви у повному обсязі не заперечує.

Представник зацікавленої особи - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) в судове засідання також не з`явився, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вивчивши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, та додані до неї документи, а також матеріали справи № 308/1133/13-ц в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 грудня 2013 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду стягнуто з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (адреса: м. Київ, вул. Північно - Сирецька, буд. № 1-3, к/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) заборгованість за кредитним договором № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 року в розмірі 12 301,15 доларів США (дванадцять тисяч триста один долар США 15 центів), що еквівалентно 98 323,13 грн (дев`яносто вісім тисяч триста двадцять грн 13 коп.), а також 983,23 грн (дев`ятсот вісімдесят три грн 23 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Двадцять сьомого травня 2015 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист, на підставі якого за зверненням первісного кредитора постановою державного виконавця Ужгородського MB ДВС ГУЮ у Закарпатській області 14.05.2019 відкрито виконавче провадження за № 59095477.

Двадцять четвертого травня 2019 року ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал", на підставі протоколу електронних торгів № UA-EA-2019-04-05-000019-Ь, уклали між собою договір відступлення права вимоги № 15 від 25 травня 2019 року, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ПАТ «Родовід Банк», в тому числі і до ОСОБА_2 .

Двадцять шостого червня 2019 року ТОВ "Вердикт Капітал" та ОСОБА_1 уклали між собою договір № 29/06-19 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 з усіма змінами і доповненнями до нього, який був укладений між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 .

Отже, починаючи з 26 червня 2019 року, право вимоги щодо стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором з ОСОБА_2 належить заявнику ОСОБА_1 , як новому кредитору.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Таким договором може бути договір щодо відступлення права вимоги (факторинг).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Разом з тим, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

Таким чином, відбувся перехід прав та обов`язків від попереднього кредитора до нового, який за своїм правовим змістом є відступленням права вимоги, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, що в свою чергу, відповідно до правил статті 442 ЦПК України, є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.

На підставі наведеного, суд прийшов до переконання, що подана заява в частині заміни сторони виконавчого провадження є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги заявника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм, підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у разі, є наявність обставин, які підтверджують припинення повністю або частково обов`язку боржник, добровільне його виконання, або інші причини, які підтверджуються його відсутність.

При цьому, підставою вважати, що обов`язок (зобов`язання) припинений, є визначені в законі чи договорі обставини. Перелік таких підстав наведений в главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок виконання, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу та інше.

Водночас, добровільним виконанням боржником свого обов`язку перед кредитором, виходячи зі змісту положень статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" є таке його виконання, яке відбулось з моменту набрання законної сили відповідним рішенням до початку примусового виконання рішень, тобто до моменту пред`явлення виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Однак, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , виконавче провадження за вказаним виконавчим документом відкрите 14.05.2019 року, а з відповідного договору № 29/06-19 від 26.09.2019 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором вбачається, що станом на дату його укладення сума заборгованості боржника за кредитним договором не погашена та становить 331 918, 59 гривень, а тому, суд констатує, що заявник не довів, що в даному випадку мало місце добровільне виконання виконавчого документу боржником.

Крім цього, заявник не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт припинення зобов`язання, дату вчинення відповідних дій та способу їх вчинення, визначеного законом, та свідчили б про виконання боржником своїх зобов`язань як перед основним кредитором (платіжні документи, акт державного виконавця, розписка, тощо), так і перед органом виконавчої служби (докази на підтвердження сплати виконавчого збору за примусове виконання рішення суду, витрат виконавчого провадження).

Водночас, як зазначено в листі - узагальненні Вищого спеціалзованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний, чого в ході розгляду даної заяви судом не втсновлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог заявника щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Щодо посилання заявника на вимушеність звернення до суду з зазначеною заявою, у зв`язку з продовженням виконання рішення органом державної виконавчої служби на користь неіснуючого кредитора суд зауважує, що вирішення питання щодо припинення заходів примусового виконання рішень щодо боржника з примусового виконання виконавчого листа № 308/1133/13-ц за наявності відповідних підстав та відсутності боргу повинне вирішуватись сторонами в рамках процедури виконавчого провадження, визначеної відповідним Законом.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засади законності.

Як встановлено ч. 4 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Положеннями ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, в тому числі у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, його наслідків у виді скасування заходів примусового виконання рішень містяться в ст.ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, тільки після отримання особою статусу сторони виконавчого провадження за відповідною ухвалою суду сторона набуває право повідомляти виконавця про повне чи часткове виконання рішення суду та вимагати припинення заходів примусового виконання за наявності відповідних підстав.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог заявника.

Керуючись ст.ст. 55, 260, 261, 354, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача, а саме - Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк" у виконавчому провадженні № 59095477 з виконання виконавчого листа № 308/1133/13 –ц, виданого 27 травня 2015 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 117/АА-00002.08.2 від 08.04.2008 року на його правонаступника - ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Н.І. Зарева