Ухвала суду № 94048664, 04.01.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/535/17

Категорія

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

04 січня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши заяву АТ «Альфа-Банк», про забезпечення позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Заочним Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.04.2018 позов було задоволено, прийнято рішення про виселення відповідачів з житлового приміщення та стягнення судового збору.

21.08.2018 року відповідачі звернулися із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.07.2019 року Заочне Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04.04.2018 було скасовано та призначено судовий розгляд.

14.12.2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 та іншим особам чинити перешкоди у доступі представника АТ «Альфа-Банк» до квартири та надати до вказаної квартири представникам АТ «Альфа-Банк» доступ. В обгрунтування своєї заяви позивач зазначив, що він є власником спірної квартири, відповідачі незаконно займають житлове приміщення та не допускають представників АТ «Альфа-Банк» до його огляду, у зв`язку з чим, просить забезпечити позов шляхом заборони чинити перешкоди та зобов`язання допустити представників позивача до квартири.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено достатніх правових підстав для забезпечення. Слід зазначити, що з огляду на скасування заочного рішення та здійснення судового розгляду цієї справи, суд встановив наявність спору щодо права власності на вказану квартиру. А відтак, посилання позивача на право власності на вказану квартиру, як на підставу для вжиття заходів забезпечення, є передчасним.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд бере до уваги, що позивач пред`являє позовну вимогу щодо виселення відповідачів зі спірного помешкання, і водночас, просить забезпечити позов шляхом заборони чинити перешкоди у доступі його представникам до спірної квартири, що по суті є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Також, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-152, 154, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви АТ «Альфа-Банк», про забезпечення позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення - відмовити;

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В.Гребенюк