Рішення № 94039370, 17.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 160/13514/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: предстаника позивача представника відповідача Васильченко О.М. Каціонової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 17.11.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 81).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» (покупець) та Ningbo Multi Channel Co., Ltd (постачальник) укладено контракт на поставку в Україну товарів №010716. 16.03.2020 року підписано специфікацію №73, якою погоджено продаж на умовах поставки FOB Нинбо, Китай, згідно правил Інкотермс-2010. З метою митного оформлення товару, позивач 27.04.2020 року подав відповідачу митну декларацію №UA110130.2020.011799.001, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач стверджує, що митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Подані для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, Дніпровській митниці документи не містили в собі розбіжностей, та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Таким чином, позивач вважає вказане рішення суб`єкту владних повноважень необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

25.11.2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA110130.2020.011799.001 від 27.04.2020 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: в специфікації №73 від 16.03.2020 року відсутнє посилання на строк поставки товару; ціна товару згідно наданих документів фактично встановлена на умовах FOB і до ціни товару не включено витрати на страхування, фрахту; до митного оформлення не надано договір транспортування між «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» та ТОВ «Омега»; у специфікації №73 від 16.03.2020 року відсутня інформація щодо строків поставки і відвантаження кожної партії товару. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

26.11.2020 року представником позивача подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем надано усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, і без порушень термінів. При цьому, в поданих документах відсутні будь-які розбіжності, ознаки підробки або відомості, які б не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

04.12.2020 року представником відповідача було подано письмові заперечення проти відповіді на відзив, у яких зазначено доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, запереченнях підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» 12.06.2000 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 15.

Так, 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» (покупець) та Ningbo Multi Channel Co., Ltd (постачальник) укладено контракт на поставку в Україну товарів №010716.

Відповідно до п.1.1 контракту продавець зобов`язується у порядку та на умовах, встановлених сторонами виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товари, які зазначені в специфікації.

Згідно контракту партії товару поставлялись на умовах поставки FOB Нинбо, Китай, згідно правил Інкотермс-2010.

До контракту сторонами складено специфікацію №73 від 10.01.2020 на поставку товару за 38 найменуваннями на загальну суму 27 723,48 дол. США.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ОМЕГА» 27.04.2020 року подано електронну митну декларацію №UA110130.2020.011799.001, відповідно до якої до ввезення задекларовано іграшки, виготовлені з пластмаси; іграшкова пластикова зброя; іграшки в наборах та комплектах; посуд столовий з фарфору.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: контракт, специфікація №73, інвойс №B20LE0101 від 16.03.2020, пакувальний лист, рахунок UAIM0338142, коносамент NBSL 102245В, ЦМР №56, сертифікат походження, сертифікат якості від 16.03.2020 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею Державної митної служби України встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до наданого коносаменту від 21.03.2020 року №NBSL102245B опис товару, який прямував від порту загрузки Ningbo до порту вигрузки в Одессі в контейнері №TEMU6464658 - «Plastic toy, ceramic cup, hat». Згідно наданого рахунку на перевезення від 21.04.2020 року №UAIM0338141 опис товару який прямував в контейнері №TEMU6464658 - «tricycles, scooters, pedal саг». Згідно ЦМР від 25.04.2020 року №56 опис товару який прямував в контейнері №TEMU6464658 - «Самокати, іграшки, посуд столовий, головні убори». Поставка товару здійснюється згідно специфікації №73 від 16.03.2020 року до контракту №010716 від 01.07.2016 року. Згідно п.4.3. контракту №010716 від 01.07.2016 року строк поставки товару повинен бути указаний в специфікацію на кожну партію товару.

Проте в специфікації №73 від 16.03.2020 року відсутнє посилання на строк поставки товару.

2) згідно п.4.2. контракту №010716 від 01.07.2016 року товар постачається на умовах FOB Ningbo (КНР). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою начатою, та чинні з 01.01.11 року, умови поставки FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов 'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна.

Таким чином, ціна товару згідно наданих документів фактично встановлена на умовах FOB і до ціни товару не включено витрати на страхування, фрахту.

3) відповідно до п.п.5-7 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до cm. 5З МК України, у випадках, передбачених МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно п.2 ст. 5З МКУ, серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до п.2 ст. 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно деяких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, декларантом до митного оформлення надано рахунок від 21.04.2020 року №UAIM0338141, виставлений компанією «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» для ТОВ «Омега». Однак, даний документ не має посилань на договір, відповідно до якого виставлено даний рахунок. Договірні відносини між даними підприємствами не підтверджено декларантом тим, що договір транспортування до митного оформлення не надано.

4) відповідно до зовнішньоекономічної угоди від 01.07.2016 року №010716 «строки поставки і відвантаження кожної партії товару узгоджуються сторонами в специфікаціях або додатках до цього контракту».

Проте, дана інформація відсутня у специфікації №73 від 16.03.2020 року».

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні ціни товару №1 за ЕМД від 21.02.2020 року №UA500110/2020/1887 - 5,52 дол. США/кг, товару №2 за ЕМД від 04.03.2020 року №UA100020/2020/18158 - 5,52 дол. США/кг, товару №3 за ЕМД від 12.02.2020 року №UA500070/2020/205132 - 5,5114 дол. США/кг, товару №5 за ЕМД від 17.02.2020 року № UA100060/2020/373279 - 3,14 дол. США/кг, товару №7 за ЕМД від 17.02.2020 року №UA500030/2020/202005 - 5,52 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару товар було випущено у вільний обіг за ЕМД №UA110130/2020/011911.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів.

Разом з тим, з доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Надаючи оцінку доводам митного органу про не включення декларантом до ціни товару витрат на страхування, фрахту, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки матеріалами справи не підтверджено фактичне здійснення позивачем втрат на страхування, а витрати на фрахт у розмірі включені до митної вартості заявленого до митного оформлення товару, що вбачається із декларації митної вартості.

З доданих до митної декларації документів можливо достовірно встановити транспортований товар, кількість пакувань та номер контейнеру, що надає можливість підтвердження витрат на фрахт.

Що стосується посилання відповідача на те, що у специфікації №73 відсутня інформація щодо строків поставки та відвантаження кожної партії товару, суд зазначає, що в Специфікації №73 зазначено велику кількість товару, при цьому, в рахунку UАІМO338142, коносаменті NBLS 102219, ЦМР№56 частково зазначений товар, який міститься в Специфікації №73, оскільки відповідні графи цих документів не містять необхідного об`єму для перелічення всього товару. Так, рахунок UАІМO338142 містить посилання на коносамент 102219. Коносамент NBLS 102219 та ЦМР №56 містять посилання на контейнер та пломбу №ТЕМU6464658/Р3394329. Пакувальний лист від 16.03.2020 року, який є невід`ємною частиною інвойсу №В20LЕ0101 від 16.03.2020 року містить повний перелік товару та має посилання та контейнер та пломбу №ТЕМU6464658/Р3394329.

Отже, вищезазначеним документами чітко передбачено який саме товар перевозився.

При цьому, суд зазначає, що у специфікації №73 до контракту дійсно не зазначені строки поставки та відвантаження кожної окремої партії товару.

Однак, у сукупності з усіма доданими до митного оформлення документами чітко вбачається, коли саме була здійснена поставка, і коли було здійснено відвантаження товару, у зв`язку з чим даний факт не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару та коригуванні митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу, що рахунок від 21.04.2020 року №UAIM0338141, виставлений компанією «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» для ТОВ «Омега» не має посилань на договір, відповідно до якого виставлено даний рахунок, суд зазначає, що рахунок UAIM0338142 в якому зазначена вартість доставки та строк оплати товару містить посилання на коносамент NBSL 102219. Згідно даних коносаменту NBSL 102245В та ЦМР№56 можна ідентифікувати який товар транспортувався, номер контейнеру, з якого місця до якого здійснювалася доставка, строки доставки товару, хто відправляв товар і хто його отримував. Номер контейнеру також зазначено у пакувальному листі, який є невід`ємною частиною інвойсу.

Отже, вказані документи у повній мірі надають можливість визначити розмір вартості транспортних витрат, які заявлені при декларуванні і є складовою митної вартості.

Таким чином, відсутність в рахунку UAIM0338142 посилання на договір з компанією «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» і ненадання його до митного оформлення жодним чином не перешкоджає для числового визначення розміру митної вартості товару.

Стосовно тверджень відповідача, що до митного органу при оформленні було надано зовсім інший рахунок, а не рахунок UAIM0338142, то як встановлено було в ході розгляду справи позивачем дійсно спочатку було помилково надано інший рахунок, та у подальшому направлено правильний.

Отже, на думку суду, відсутні сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документів та зазначених у них відомостей.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ «Омега» митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами. Митну вартість товару №1 за ЕМД від 21.02.2020 року №UA500110/2020/1887 - 5,52 дол. США/кг, товару №2 за ЕМД від 04.03.2020 року №UA100020/2020/18158 - 5,52 дол. США/кг, товару №3 за ЕМД від 12.02.2020 року №UA500070/2020/205132 - 5,5114 дол. США/кг, товару №5 за ЕМД від 17.02.2020 року № UA100060/2020/373279 - 3,14 дол. США/кг, товару №7 за ЕМД від 17.02.2020 року №UA500030/2020/202005 - 5,52 дол. США/кг.

Разом з тим, в рішенні про коригування митної вартості товару відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Так, відповідачем не доведена послідовність застосування кожного попереднього другорядного методу.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року, а тому позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 136,75 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №5667737508 від 20.08.2020 року (а.с. 10).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, код ЄДРПОУ 30982361) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000068/1 від 28.04.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, код ЄДРПОУ 30982361) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2136,75 грн. (дві тисячі сто тридцять шість гривень сімдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 грудня 2020 року.

Суддя Н.Є. Сліпець