Рішення № 94039368, 14.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Справа № 160/12280/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000003/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00102, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000004/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00103,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000003/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00102;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000004/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00103.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при вирішенні питань розмитнення належного Позивачу імпортованого товару, не погодившись із задекларованою ним митною вартістю за ціною договору, Відповідач визначив її самостійно у порядку та спосіб, які Позивач вважає протиправними. Оскільки Позивачем були надані Відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і не містять жодних розбіжностей та ознак підробок. Внаслідок викладеного, Позивач вимушений був подати нові митні декларації, зазначивши у них нову, визначену Митницею, митну вартість товарів, яка призвела до надмірної сплати ввізного мита та ПДВ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.11.2020 року на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року відповідачем у строк, встановлений судом, було надано відзив, в якому відповідач повідомив про те, що він позовні вимоги не визнав, і просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.11.2020 року від позивача до суду надійшли пояснення, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

09 липня 2018 року між Покупцем в особі керівника ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології" (далі по тексту - Позивач) та іноземною компанією AVKUN TRADING, LLC (далі по тексту - Постачальник) було укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18. За умовами даного Договору поставки, з урахуванням наявних у матеріалах справи додаткових угод №1 від 16.07.2018, №2 від 29.05.2019, №3 від 25.05.2020, Покупець замовив, а Постачальник, будучи торговим представником виробників електричної та освітлювальної фурнітури, за їх дорученням та від свого імені, поставив товар на умовах цього Договору (п.2.1 Договору). При цьому, сторони погодили, що поставка товару буде здійснюватись партіями, які узгоджуються з Покупцем на умовах CIР-Дніпро (Інкотермс 2010) (п.4.1 Договору). А назва товару, кількість і ціна зазначатимуться у рахунках на кожну партію товару відповідно (п.2.2 Договору). Загальна сума Договору складатиметься з суми усіх рахунків за цим Договором (п.3.1 Договору). Крім того, сторони погодили, що умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуватимуться у рахунках-фактурах на відповідну партію товару (п.4.2 Договору). А товар, який придбаватиме Покупець згідно з даним Договором передаватиметься на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору (п.3.5 Договору). Причому, ціна товару за цим Договором поставки буде сформована згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару, і в ціну товару включається також вартість тари та упаковки (п.3.8 Договору), а відповідний товар повинен мати належне маркування (п.5.1 Договору). Сторони визначили, що оплата товару Покупцем за Договором здійснюватиметься шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок за наступними, додатково погодженими ними, реквізитами (п.3.9 Договору) у валюті платежу, передбаченій п.3.3 Договору, а саме: Отримувач: PANASONIC LIFE SOLUTIONS ELEKTRIK SANAYI VE TICARET A.S. (Адреса: Abdurrahmangazi Mah. Ebubekir Cad. No:44, 34887 Sancaktepe-Istanbul, Turkey. Банк бенефіціара: GARANTI Branch: PENDIK TЭCARЭ (Branch code: 1669) Адреса: Orta Mahallesi Latife Hanэm Sokak No:6/A Pendik - Эstanbul, Turkey. SWIFT: TGBATRISXXX IBAN: TR830006200166900009007808 Подробиці: Account No: 9007808).

23.06.2020 року до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/629055 Позивачем заявлений товар: 1) електрична апаратура для комутації побутового призначення, не призначена для коаксіальних кабелів та друкованих схем, для напруги 220 В в асортименті, торговельна марка Lezard, Up., країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) електрична апаратура (механічна) для комутації електричних кіл для напруги не більш 1000 В в асортименті, торговельна марка Lezard, Lexman, Up., країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 3) проводи ізольовані для напруги не більш як 1000 В, що мають з`єднувальні пристрої: подовжувач в асортименті, торговельна марка Lezard, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), 5) електрична апаратура для комутації для коаксіальних кабелів для напруги 220 В: розетка, торговельна марка Lezard, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), а також 4) вироби будівельні з пластмас для постійного встановлення в будівлях: рамка в асортименті, торговельна марка Lezard, Up., країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

22.06.2020 року до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/628992 Позивачем заявлений товар: 1) електрична апаратура для комутації побутового призначення, не призначена для коаксіальних кабелів та друкованих схем, для напруги 220 В в асортименті, торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) електрична апаратура для комутації для коаксіальних кабелів для напруги 220 В: розетка ТВ, торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), 3) електрична апаратура (механічна) для комутації електричних кіл для напруги не більш 1000 В в асортименті: вимикач, димер, перемикач прохідний, бакелітовий вимикач для бра, торговельна марка Viko, країна виробництва Туреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 5) проводи ізольовані для напруги не більш як 1000 В, що мають з`єднувальні пристрої: подовжувач в асортименті, торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), а також 4) вироби будівельні з пластмас для постійного встановлення в будівлях в асортименті: рамка, кабельний вивід, торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

За наведеними митними оформленнями Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною договору.

В підтвердження митної вартості товару і всіх її складових Позивач надав митному органу документи згідно з переліком, наведеним у графі 44 кожної відповідної електронної митної декларації, а саме:

- до декларації №UA100120/2020/629055 від 23.06.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №1421, рахунок-проформу (Proforma invoice) №160620-2 від 16.06.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №160620-2 від 16.06.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А№720317 від 17.06.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №160620-2 від 16.06.2020, книжку МДП - CАRNET TIR XЕ.82954090 від 17.06.2020 року, платіжне доручення в іноземній валюті №252 від 18.06.2020, що стосується товару, видаткову накладну № РН-0000527 від 04.12.2019, податкову накладну №4 від 14.12.2019 разом з квитанцією № 1 про прийняття документу), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-1362 від 22.06.2020 року, страховий поліс - INSURANCE POLICY №97022010000161 від 18.06.2020 року, лист б/н від 23.06.2020 про надання декларантом додаткових документів, лист б/н від 24.06.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19,

- до декларації №UA100120/2020/628992 від 22.06.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №1418, рахунок-проформу (Proforma invoice) №170620-1 від 17.06.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №170620-1 від 17.06.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А№720319 від 17.06.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №170620-1 від 17.06.2020, книжку МДП - CАRNET TIR XК.82954092 від 17.06.2020 року, платіжне доручення в іноземній валюті №252 від 18.06.2020, що стосується товару, видаткову накладну № РН-0000154 від 01.04.2020, податкову накладну №2 від 01.04.2020 разом з квитанцією № 1 про прийняття документу), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-1363 від 22.06.2020 року, страховий поліс - INSURANCE POLICY №97022010000162 від 17.06.2020 року, з наступним поданням заяви від 24.09.2020 б/н про коригування даних гр.44 електронної митної декларації по коду документу 3530 «страховий поліс» внаслідок виправлення технічної помилки у даті документу, та отриманим від Відповідача аркушем коригування від 24.09.2020 на подану заяву та внесення відповідних коригувань, лист б/н від 22.06.2020 про надання декларантом додаткових документів, лист №23/06-02 від 23.06.2020 про наявність визнаних Відповідачем аналогічних поставок за одним і тим самим зовнішньоекономічним договором, лист б/н від 23.06.2020 про надання декларантом всіх документів, лист б/н від 25.06.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих декларантом до кожної відповідної електронної митної декларації, митний орган дійшов висновків, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари, а саме:

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000003/2 від 25.06.2020 року: 1) платіжне доручення №252 від 18.06.2020 та містить суму передоплати 42 620,00 USD але рахунок №160620-2 від 16.06.2020 містить суму 58 603,09 USD; 2) інформація на який базується експертний висновок № ГО-1362 від 22.06.2020 року не враховує виробника товару;

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000004/2: 1) платіжне доручення №252 від 18.06.2020 та містить суму передоплати 42 620,00 USD але рахунок №170620-1від 17.06.2020 містить суму 50574,03 USD; 2) інформація на який базується експертний висновок № ГО-1363 від 22.06.2020 року не враховує виробника товару.

З огляду на встановлені обставини, відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 25.06.2020 р. до обох митних оформлень позивач повідомив відповідача про неможливість надання інших документів. Того ж дня, 25.06.2020 р. відповідач прийняв оскаржувані в межах даної справи рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000003/2 (з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00102) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000004/2 (з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00103), якими відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв`язку з неподанням декларантом документів, що підтверджують митну вартість товарів (графа 33 кожного оскаржуваного рішення).

За наслідками здійсненої Відповідачем перевірки правильності визначення митної вартості товару з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у ЄАІС, у зв`язку з чим 25.06.2020 ним були прийняті рішення №UA100120/2020/000003/2 та №UA100120/2020/000004/2, згідно з якими проведено коригування митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості та сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2020/00102 та №UA100120/2020/00103 відповідно.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З аналізу поданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товару вбачається, що платіжне доручення в іноземній валюті від 18.06.2020 № 252 підтверджує, що підприємством було проведено оплату в розмірі 42620 USD відповідно до контракту від 09.07.2018 №09.07.18, проте сума в інвойсі №160620-2 від 16.06.2020 становить 58 603,09 USD, а сума в інвойсі №170620-1від 17.06.2020 становить 50574,03 USD, що митний орган визнав як розбіжності у документах, податних до митного оформлення товару.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.3.5 Договору № 09.07.18 від 09.07.2018 товар, який поставлено покупцеві згідно з Договором передається на реалізацію на територію України з кінцевим строком оплати до кінця дії договору дійсного Договору. Даний догвір діє до 31 грудня 2023 року (п.11.1 Договору).

Таким чином, Договором не визначено спеціальні умови оплати за товар, а саме, щодо необхідності здійснення попередньої оплати за кожну партію товару, що поставляється. Крім того, суд зазначає, що умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть лягти в основу висновків митного органу під час процедур митного контролю щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Щодо висновків митного про інформацію, на якій базується експертний висновок № ГО-1362 від 22.06.2020 року що не враховує виробника товару, та

експертний висновок № ГО-1363 від 22.06.2020 року що також не враховує виробника товару, суд зазначає наступне.

Надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП від 22.06.2020 року №ГО-1362 та від 22.06.2020 року №ГО-1363 складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу. Повний текст Умов користування розміщений за електронною адресою: https://rule.alibaba.com/rule/detail/2041.htm?spm=a2700.details.footer.38.25913cd3UjiOQa

Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджено, що надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів. Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною у кожному з інвойсів до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 року №5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У кожному з висновків експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Верховним судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року по справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах даної справи підтверджує задекларовану митну вартість.

З наведеного вбачається, що всі документи, які декларант надав відповідачу, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари. Так, ціна товарів та їх загальна вартість підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), співпадає з ціною, зазначеною підприємством - постачальником у своїх комерційних пропозиціях, підтверджується фактом часткової оплати за товар валютних коштів за Договором, підтвердженим платіжним дорученням в іноземній валюті. Висновки експерта Дніпропетровської ТПП підтверджують ринкову вартість поставленого товару на рівні цін, зазначених у супровідних документах.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, суд зазначає, що, в даному випадку, їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, на думку суду, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також, відповідач не довів суду обов`язкову наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч.3 ст.53, ч.6 ст.54, ч.1 ст.55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст.58 цього Кодексу.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. В графі 33 кожного оскаржуваного рішення зазначено лише номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за Договором встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, відповідно до якої розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, кожне спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати кожне з них обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд вважає, що надані Позивачем документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим відповідні рішення митного органу про визначення митної вартості товару з картками відмови не можуть вважатися обґрунтованими і правомірними.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA100120/2020/000003/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00102, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000004/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00103, які, за встановлених обставин, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 15419,30 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2241 від 23.09.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 15419,30 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000003/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00102, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000004/2 від 25.06.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00103 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000003/2 від 25.06.2020 року разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00102.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000004/2 від 25.06.2020 року разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів №№UA100120/2020/00103.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Інженерні Світлотехнічні Технології» (код за ЄДРПОУ 41648343, адреса: провулок Коновальця Євгена, буд.13 оф.35, м. Дніпро, 49000) судовий збір у розмірі 15 419,30 (П`ятнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 30 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код за ЄДРПОУ 43337359, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8-А, Солом`янський район, м.Київ, 03124).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник