ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2010 року <Текст >Справа № 2а-980/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,
за участі:
представника позивача Олійника І.В. (довіреність від 04.01.2010 № 5/12)
відповідача не зявився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулось до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 2687,68 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилається на Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон № 1058) та зазначає, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України та, в порушення приписів Закону № 1058, має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2687,68 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із підстав, викладених у позовній заяві та просить задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.03.2010 № 10194022 та від 22.03.2010 № 10274174, які повернулися на адресу суду із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі відповідача.
Дослідивши і оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до Закону № 1058 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно із розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 відповідач самостійно визначив суму страхових внесків у розмірі 2688,20 грн., що підлягала перерахуванню до Пенсійного фонду України.
Указана сума відповідачем сплачена частково у розмірі 00,52 грн.
У звязку з несплатою відповідачем наявної заборгованості із страхових внесків УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийняті вимоги від 03.06.2009 № 3238, від 04.09.2009 № 3238, від 06.11.2009 № 3238, які отримувалися особисто відповідачем (повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.03.2009 № 5881934, від 15.09.2009 № 646476, від 27.11.2009 № 6920720). Проте існуюча заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена.
Зважаючи на несплату у відповідачем існуючої заборгованості, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно із Законом № 1058, органи Пенсійного фонду України наділені правом звернення до суду з позовом про стягненням заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені.
У відповідності до ст. 1 Закону № 1058, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 5 Закону № 1058 порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками визначається виключно цим Законом.
Відповідно до ст. 14 та ст. 15 Закону № 1058, страхувальниками та, відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян,- профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський, податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також; незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати (п. 6 ст. 19 Закону № 1058).
У відповідності до п. 6 ст.20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Тобто, всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх у встановлені строки в повному обсязі, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058). Оскільки відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків, яка підлягала сплаті до Пенсійного фонду України та не сплачено у встановлений законодавством строк, стягнення такої заборгованості здійснюється у судовому порядку. У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 2687,68 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят сім грн. 68 коп) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (р/р 25601301001080, МФО 313957, ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України, ЄДРПОУ 20508396). Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 14.04.2010.
Суддя (підпис) О.С.Янюк
Судове рішення № 9403376, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 06.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-980/10/0870. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: