Постанова № 9403282, 11.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-6571/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участю представників:

позивача – Буренко Т.В. (довіреність від 27.10.2008 № 7);

відповідача – Лисенко О.В. (довіреність від 21.01.2008 № 2298/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Кредитної спілки «Назустріч людям», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень – рішень

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Назустріч людям» (далі – КС «Назустріч людям», позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить повністю скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.04.2009 № 0000172304/0/8192 стосовно визначення суми зобов’язання по сплаті податку на прибуток фінансових установ у сумі 22961,84грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8433,84грн.; № 000065/1702/0 стосовно визначення суми зобов’язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 148657,68грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 297315,36грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач вважає висновки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є неправильними, необґрунтованими і такими, що порушують норми законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №№334/94), «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-IV), «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 №2908-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2908-ІІІ).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях від 10.12.2009 №28612/10-014. Зокрема зазначає, що у період з 2007 по 2009 роки членам кредитної спілки здійснювалось внесення пайових внесків до пайового капіталу кредитної спілки. При цьому, в порушення приписів Закону №889-IV, під час виплати членам кредитної спілки процентів, не нараховувався та не сплачувався податок з доходів фізичних осіб. Також, звернув увагу суду на те, що позивачем надавались кредити на умовах сплати відсотків за користування коштами. Крім стягнення плати (процентів) за користування коштами, позивач стягував комісію за надання кредиту. Оскільки комісія, на думку відповідача, є доходом, то позивачем неправомірно не включено до валового доходу суму доходів у вигляді комісії за надання кредитів. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.04.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 06.04.2009 № 53/22-18/35064969 (далі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів:

пп.9.2.3, пп.9.2.4 п.9.2 ст.9, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16, п.17.2 «а» ст.17, п.19.2 «а» ст.19 Закону №889-IV, а саме: не нараховувався та не сплачувався податок з доходів фізичних осіб з виплаченої у 2007 – 2008 роках членам кредитної спілки плати (процентів) на додаткові пайові внески на суму 148657,68грн.;

пп.4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.7.11.9, п.7.11 ст.7 Закону №334/94, а саме: не включення до валового доходу суму доходів у вигляді комісії за надання кредитів, чим занижено податок на прибуток від іншої діяльності у 2007 році – на 1460,00грн., у 2008 році – на 22691,62грн.

На підставі акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.04.2009 № 0000172304/0/8192, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 31125,68грн., у тому числі 22691,84грн. основного платежу та 8433,84грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000651702/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання із податку з доходів фізичних осіб у розмірі 445973,04грн., у тому числі 148657,68 грн. основного платежу та 297315,36грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження спірних податкових повідомлення-рішень, скарги позивача залишені без задоволення, а спірні рішення – без змін.

Вважаючи такі рішення неправомірними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону №2908-ІІІ, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Статтею 19 Закону №2908-ІІІ встановлено, що майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки).

Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту. Вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Згідно із ст.20 Закону №2908-ІІІ, капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань. Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка відповідно до свого статусу приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (ст.21 Закону №2908-ІІІ).

Пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до ч.3 ст.23 Закону №2908-ІІІ, у відповідності до якої, нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

Із змісту акту вбачається, що у перевіреному періоді здійснювалось внесення обов’язкових та додаткових пайових внесків до пайового капіталу кредитної спілки, яке здійснювалось готівковими коштами через касу спілки. Рішення чергових загальних зборів кредитної спілки (протокол від 01.03.2010 № 2) затверджений порядок розподілу доходу кредитної спілки (щомісячно у розмірі 10 % від чистого доходу – на формування резервного фонду, 28 % річних – на додаткові пайові внески, нерозподілений дохід за результатами року – на формування резервного фонду до досягнення ним нормативного значення, залишок – на додатковий дохід на додаткові пайові внески). Згідно із роздруківки бухгалтерського рахунку 6732 «Розрахунки з учасниками» протягом березня - грудня 2008 року позивачем нараховано 1311478,18грн. відсотків на додаткові пайові внески членів спілки. Загальна сума виплачених у 2007-2008 роках членам кредитної спілки плати (процентів) на додаткові пайові внески складає 991051,23грн.

Відповідно до пп.9.2.1 та пп.9.2.2 п.9.2 ст.9 Закону №889-IV, податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на користь доходів, визначених у п.7.2 ст.7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податків, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом п.7.2 ст.7 Закону №889-IV встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Аналізуючи зазначені норми суд вважає, що термін «вклад (внесок)» використовується в законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб як щодо вкладу/внеску на депозит кредитної спілки, так і до вкладу/внеску на пайові внески членів кредитної спілки.

Проте, відповідно до пп. 22.1.4 п.22.1 ст.22 Прикінцевих положень Закону № 889-IV (у редакції чинній на момент перевірки), пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 01.07.2004 №1958-ІV були внесені зміни до пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №889-IV, а саме пп. «в» після слів «неприбутковими організаціями» доповнено словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)». Але ці змини згідно із Законом №1958-ІV набувають чинності з 01.01.2005.

З 01.01.2005 оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитних спілок здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься у аб.4 п.7.2 ст.7 Закону №889-IV.

Із зазначених положень Закону №889-IV слідує наступне: до 01.01.2005 виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалися у зв’язку з тим, що кредитна спілка була на рівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 таку привілею виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень (п.7.2), що у правозастосуванні пов’язаний з п.9.2, який відповідно до пп.22.1.4 в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010; відповідно до пп.22.1.4 проценти на вклад до небанківської фінансової установи будуть оподатковуватися за ставкою 5 відсотків з 01.01.2010.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Проаналізувавши зміст зазначених норм, суд прийшов до висновку, що оскільки виплата процентів на пайові внески членами кредитних спілок не підлягали оподаткуванню до 01.01.2005, а оподаткування відповідно до п.7.2 Закону №889-IV здійснюватиметься за ставкою 5% лише з 01.01.2010, то відповідні виплати підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 Закону №889-IV а саме: з 2005-2006 – 13%; з 2007-2009 - 15%.

Статтею 1 Закону № 889-IV встановлено, що податковий агент — це юридична або фізична особа, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ст.8 Закону № 889-IV, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону, і перераховує його до бюджету.

Таким чином, оскільки кредитна спілка є податковим агентом, тому при нарахуванні та виплаті членам кредитної спілки доходів у вигляді процентів на депозит (вклад) та процентів на пайові та додаткові пайові внески її членів вона зобов'язана утримувати податок від сум такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою (5% з 01.01.2010 або 15% до 01.01.2010).

Статтею 20 Закону № 889-IV визначено відповідальність за порушення цього Закону. Так пп.20.3.2 передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахунок) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

З урахуванням викладеного і на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, позивачу було нараховано штрафну санкцію у подвійному розмірі від нарахованої суми податку з доходів фізичних осіб.

Аналізуючи вище викладені норми, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 № 0000651702/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 445973,04грн. є правомірним, а тому вимоги позивача у цій частині є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2009 №0000172304/0/8192, то суд вважає їх обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню виходячі із наступного.

У відповідності до ст. 130 Господарського кодексу України та до ст. 1 Закону №2908-ІІІ, кредитна спілка є неприбутковою організацією. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом №2908-ІІІ (ч. 2 ст.1 Закону №2908-ІІІ).

Згідно пп.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону №334/94 передбачено, зокрема, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у аб."в" пп.7.11.1 цього Закону (пенсійні фонди, кредитні спілки, створені у порядку, визначеному законом), отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.

Крім того, відповідно до пп.4.2.7 п.4.2 ст.4 Закону № 334/94, не включаються до складу валового доходу, зокрема, надходження до неприбуткових установ і організацій згідно з вимогами п.7.11 цього Закону.

Приписами ст.20 Закону №2908-ІІІ встановлено, що резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів. Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.

Так, згідно із пп.3.3.8 Положення про фінансові послуги КС «Назустріч людям», яке затверджене рішенням Спостережної ради спілки протоколом від 02.06.2008 №806021-СР (далі - Положення), при укладанні кредитного договору, згідно рішення загальних зборів від 01.03.2008, якщо це передбачено відповідною кредитною програмою, позичальник вносить цільовий внесок в резервний капітал у розмірі до 2 % від суми наданого кредиту.

Проте, із змісту акту вбачається, що під час перевірки відповідачем встановлено, що позивач отримував готівкові кошти в касу у вигляді комісії у розмірі 2 відсотків від суми наданого кредиту члену кредитної спілки, що передбачається Положенням. Отримувана комісія є незворотнім платежем.

Під час судового засідання відповідач зазначив, що суду надане Положення у якому п.3.3.8 викладений в іншій редакції, ніж у тій, що була досліджена під час перевірки, а саме, замість слів «цільовий внесок в резервний капітал» було зазначено «у вигляді комісії». Проте жодних доказів, які б підтверджували зазначені факти відповідач суду не надав, а тому його твердження із зазначеного питання є недоведеним та необґрунтованим.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що цільові внески, які сплачувались позичальниками під час укладання кредитних договорів, не є доходом позивача у розумінні приписів пп.4.2.7 п.4.2 ст.4 п.7.11 ст.7 Закону №334/94, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 № 0000172304/0/8192 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню в частині протиправного донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 31125,68грн. податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2009 № 0000172304/0/8192.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 № 0000172304/0/8192.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь Кредитної спілки «Назустріч людям» (код ЄДРПОУ 35064969) 1,70 грн. (одну грн.70коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09.04.2010.

Суддя                              (підпис)                    О.С. Янюк