Рішення № 94031989, 06.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/7366/20

Провадження № 2/947/212/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків Олени Василівни,

секретаря судового засідання - Завальнюк Катерини Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Міжнародної наукової спільноти у особі Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "УНІВЕРСИТЕТ" та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ), треті особи: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (адреса: 65039, м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-Б), Київський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (адреса:65101,м.Одеса,вул.Інглезі,5)про доповнення другим власним ім`ям неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

01.04.2020 року Міжнародна наукова спільнота у особі Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять судовим рішенням установити доповнення другим власним ім`ям синів ОСОБА_6 на ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 125-128, 134, 135 СК України.

Ухвалою від 06.04.2020 року позовну заяву було повернуто позивачеві.

24.04.2020 року від сторони позивача надійшла апеляційна скарга на ухвалу від 06.04.2020 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.10.2020 року ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06.04.2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою від 24.11.2020 року провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що вона вважає за необхідним доповнити другим власним ім`ям синів ОСОБА_6 на ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 зазначає, що відповідач ОСОБА_4 погоджується з доповненням другим власним ім`ям дітей.

При цьому сторони намагаються вирішити дане питання в судовому порядку майже три роки, але судами виставляються перешкоди майнового та лінгвістичного цензу.

Так рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/3840/18 визнано батьківство ОСОБА_4 , але вимога щодо доповнення другим власним ім`ям на ОСОБА_7 та ОСОБА_2 була залишення без задоволення. Хоча відповідач визнав батьківство за умовою, що дітям буде присвоєно друге власне ім`я.

Таким чином, спір про доповнення власних імен дітей в судовому порядку на сьогоднішній день не вирішено, а тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

08.12.2020 року Міжнародною науковою спільнотою у особі Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до суду було подано заяву, відповідно до якої позивач просить позов про доповнення власним ім`ям ОСОБА_8 двох синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити в повному обсязі.

14.12.2020 року від Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) до суду надійшов лист, в якому повідомлено, що в архіві Відділу міститься актовий запис про народження №4158 від 20.06.2017 року на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та роз`яснено, що з метою внесення змін до актового запису про народження № 4158 від 20.06.2017 року, складеного на гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання ОСОБА_1 або вирішувати питання щодо внесення змін до актового запису у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_4 правом на надання відзиву не скористався, будь-яких заяв та клопотань до суду не надав.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2012 року по червень 2017 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_9 . У графі відомості про батька, в свідоцтві про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_1 , виданим повторно 12.06.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, батько був зазначений зі слів матері - ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_11 . У графі відомості про батька, в свідоцтві про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_2 , виданим повторно 20.06.2017 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси), батько був зазначений ОСОБА_4 .

З 17.06.2017 року по теперішній час ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому Приморським районним у місті Одесі відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області шлюбі з ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 17.06.2017 року Приморським районним у місті Одесі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Сторони проживають разом, ведуть сумісне господарство, відповідач відносно дітей виконує батьківські обов`язки.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.09.2018 року по цивільній справі № 520/3840/18, позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Київського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання батьківства було задоволено частково.

Визнано ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця міста Євпаторія Автономної Республіки Крим, паспорт № НОМЕР_4 виданий 15.09.2017 року, код органу, що видав 5112) батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (актовий запис про народження №191 складений 21.02.2014 року, місце державної реєстрації - Євпаторійський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції України в Автономній Республіці Крим).

Вказане рішення є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції змін до актового запису № 191 від 21.02.2014 року, а саме: змінити по батькові дитини з ОСОБА_14 на ОСОБА_15 , в графі відомості про батька зазначити ОСОБА_4 , громадянина України, уродженця міста Євпаторія Автономної Республіки Крим, паспорт № НОМЕР_4 виданий 15.09.2017 року, код органу, що видав 5112, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_16 на ОСОБА_17 .

В задоволені позовних вимог про зміну імен синів на ОСОБА_18 було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05.06.2019 року вказане рішення залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанції при винесені рішень по даній справі посилаються на те, що вимоги про зміну прізвища, імені синів ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на ОСОБА_19 - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , задоволенню не підлягають, оскільки позивач не зверталася до органів РАГС з відповідною заявою про зміну імені та прізвища, відомостей щодо відмови органом РАГС останній у зміні імені та прізвищ дітей до суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, апеляційний суд у своїй постанові від 05.06.2019 року зазначив що судове рішення першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-яких нових доказів або доводів, які не були надані при розгляді справи № 520/3840/18, на обґрунтування своєї правової позиції при поданні 01.04.2020 року нового позову до суду позивачем подано не було.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Суд зазначає, що спірні правовідносини є сімейними та регламентуються положеннями ст.ст. 125-128, 134, 135, 146 СК України.

Частиною 1 ст. 146 СК України передбачено, що ім`я дитини визначається за згодою батьків.

Положеннями частини 3 ст. 146 СК України роз`яснено, що спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом

Відповідно до ч.1ст. 2ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 1.1.Правил внесення змін до актових записів цивільного стану. Іх поновлення та анулюваннязатверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі – ОСОБА_22 ), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Як зазначено в п. 2.10. цих Правил, заяви про виправлення власного імені дитини у зв`язку з тим, що вона фактично має власне ім`я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше до досягнення нею 14-річного віку. Спір між батьками щодо виправлення (зміни) прізвища або власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом.

Згідно із п. 2.12 цих Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до п. 2.16.10 Правил, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про зміну прізвища або власного імені малолітній дитині, якщо дитина має власне ім`я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини, вносяться зміни в актовий запис про народження.

У рішенні від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 3111/04) Європейський суд з прав людининаголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 28 ЦК України встановлено, що ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають, зокрема народження фізичної особи та її походження.

При визначенні прізвища, імені та по батькові дитини є ряд важливих правових моментів.

Стаття 7 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року визнає за дитиною право на ім`я.

Заяви про виправлення власного імені дитини у зв`язку з тим, що вона фактично має власне ім`я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану до досягнення нею чотирнадцятирічного віку.

Враховуючі висновки викладені в Рішенні Київського районного суду м. Одеси від 10.09.2018 року та в Постанові Одеського апеляційного суду від 05.06.2019 року цивільна справа № 520/3840/18, положення Правил внесення змін до актових записів цивільного стану. Іх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, а також лист Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) від 14.12.2020 року, суд приходить до висновку, що з метою вирішення питання щодо доповнення другим власним ім`ям дітей позивачу, користуючись вимогами чинного законодавства, спочатку необхідно було звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за її місцем проживання.

При цьому суд зазначає, що для вирішення вказаного спору в судовому порядку, необхідна наявність спору між сторонами, або незгода одного від батьків з доповненням другим власним ім`ям дітей, або відмова органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису.

З матеріалів справи вбачається, що спір стосовно вказаного питання між сторонами відсутній, докази звернення батьків до органів реєстрації актів цивільного стану з відповідною заявою щодо внесення змін до актового запису стосовно доповнення другим власним ім`я дітей в матеріалах справи відсутні, докази відмови органів реєстрації актів цивільного стану щодо внесення відповідних змін до актового запису також відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З моменту винесення рішень судів першої та апеляційної інстанції по справі №520/3840/18 жодного нового доказу на обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем суду надано не було. Позов вмотивований лише власним бажанням ОСОБА_1 доповнити другим власним ім`ям дітей на ОСОБА_7 та ОСОБА_21 , без зазначення будь-яких законних підстав відповідності даних вимог нормам та приписам національного та міжнародного права.

Таким чином, відсутні порушення прав та законних інтересів позивача в частині права батьків на звернення до відповідної установи реєстрації актів громадянського стану та зміни імені дітей у відповідності до вимог Сімейного Кодексу України, при відсутності між батьками спору щодо імен.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на те, що під час розгляду цивільної справи за № 520/3840/18 ОСОБА_4 погодився з позовом про встановлення батьківства виключно за умови присвоєння його дітям його прізвища та другого імені, суд зазначає наступне.

Загальними підставами виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Таким чином, відповідач є біологічним батьком ОСОБА_11 та ОСОБА_9 незалежно від наявності або відсутності у дітей другого власного ім`я. А тому вимоги про встановлення батьківства та про доповнення другого власного ім`я дітей не є похідними та залежними одна від однієї.

Тобто факт визнання відповідачем себе батьком ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не породжує правових наслідків для присвоєння другого власного імені останньому.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього ЦПК України та СК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За таких обставин, з урахуванням наявних рішень судів першої та апеляційної інстанції по зазначеним позовним вимогам, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі відмови з задоволенні позову витрати на сплату судового збору залишаються за позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач є інвалідом ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 206, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 125-128, 134, 135, 146, 149 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Міжнародної наукової спільноти у особі Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "УНІВЕРСИТЕТ" та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ), треті особи: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (адреса: 65039, м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-Б), Київський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (адреса: 65101, м.Одеса, вул. Інглезі, 5) про доповнення другим власним ім`ям неповнолітніх, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Васильків О. В.