Ухвала суду № 94030188, 06.01.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2247/19

Провадження по справі 2-з/305/1/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2021 р. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря Орос С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рахівського районного суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Української православної церкви (Православної церкви України) села Ділове Рахівського району Закарпатської області», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатська обласна державна адміністрація, державний реєстратор Управління національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації Лендєл Маріанна Василівна про визнання неповноважними загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Успенського храму с. Ділове Рахівського району Закарпатської області, проведених 17 лютого 2019 року, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів релігійної організації, оформлених Протоколом № 1 від 17 лютого 2019 року і зобов`язання третіх осіб вчинити певні дії.

ОСОБА_1 05.01.2021 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що рішенням Рахівського районного суду від 23 червня 2020 року у справі №305/2229/19 позовні вимоги Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Української православної церкви» задоволено повністю та зобов`язано ОСОБА_3 упродовж 1 (одного) тижня, з дня набрання законної сили рішенням суду, передати за актом приймання-передачі Парафіяльній раді Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Української православної церкви (православної церкви України)» (ідентифікаційний код 39337007), в особі її Голови Дячука Юрія Івановича, установчі, дозвільні, фінансово-господарські документи, основну круглу печатку, листування, рухоме та нерухоме майно, належне Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Української православної церкви села Ділове Рахівського району Закарпатської області. Дане рішення було залишене без змін Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року. Станом на 22.12.2020 року по даній справі відкрито касаційне провадження. Враховуючи, що дана справа пов`язана зі справою №305/2247/19, оскільки стосується відповідача по цій справі, а отже є достатні підстави, за вказаних обставин, для задоволення даної заяви, оскільки виконання рішення по справі 305/2229/19 може призвести до конфліктів всередині релігійної громади, зважаючи на те, скільки вірян висловились на підтримку відновлення релігійної організації "Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Успенського храму с.Ділове, Рахівського району Закарпатської області. У зв`язку з наведеним просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: будівлю церкви АДРЕСА_1 , земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,1378 га, кадастровий номер 2123682500:09:001:0021 та житловий будинок, розташований у АДРЕСА_2 . Також просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії щодо об`єктів нерухомого майна, зокрема, будівлі церкви АДРЕСА_1 , земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,1378 га, кадастровий номер 2123682500:09:001:0021 та житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 .

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Отже, розгляд вказаної заяви, судом проведено без участі осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд, приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено види забезпечення позову, якими є 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) заборона вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів; 9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем заявлено вимогу про визнання неповноважними загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Успенського храму с. Ділове Рахівського району Закарпатської області", проведених 17 лютого 2019 року, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів релігійної організації, оформлених Протоколом № 1 від 17 лютого 2019 року і зобов`язання відповідачів відновити реєстраційний стан релігійної організації «Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Успенського храму с. Ділове Рахівського району Закарпатської області" у тому вигляді, в якому вони існували до видання Розпорядження голови Закарпатської обласної адміністрації від 25 квітня 2019 року.

Однак, обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зокрема, будівлі церкви АДРЕСА_1 , земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,1378 га, кадастровий номер 2123682500:09:001:0021 та житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 суд не вважає співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вимога ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії щодо об`єктів нерухомого майна, зокрема, будівлі церкви АДРЕСА_1 , земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,1378 га, кадастровий номер 2123682500:09:001:0021 та житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 взагалі не містить ні конкретних дій, які, на думку заявника є такими, що можуть в подальшому зробити неможливим виконання рішення суду, ні осіб, які б могли такі дії вчиняти, не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3ст.151 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, беручи до уваги інтереси сторін у справі, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 .

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: В.Е.Ємчук