
Справа № 141/257/19
Провадження № 2-о/141/6/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2021 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Климчука С.В.
при секретарі судового засідання Маліцькому В.М.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №141/257/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оратівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
В С Т А Н О В И В:
20.03.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Оратівського районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції.
Заява мотивована тим, що мати заявниці ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованій території України. Після її смерті відділом запису актів цивільного стану Балаклавського району міста Севастополя Управління ЗАЦС міста Севастополя, видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 12.11.2018 року, проте вказане свідоцтво є нікчемним і не створює правових наслідків.
Для отримання у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» порядку свідоцтва про смерть матері та подальшого вирішення питання прийняття спадщини заявниця просить суд встановити факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Сологубівка Оратівського району Вінницької області, Україна, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Україна.
Ухвалою суду від 30.12.2020 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання на 05.01.2021 року.
Ухвалою суду від 05.01.2021 року за клопотанням заявника залучено до участі у справі № 141/257/19 замість Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції його правонаступника - Оратівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд заяви без її участі, заяву підтримує повністю та просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи – Оратівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином. Натомість, 05.01.2021 року подано заяву про розгляд справи без участі представника Оратівського районного відділу ДРАЦС ЦЗ МРУ МЮ (м. Хмельницький), вирішення заявленої вимоги покладено на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 12.11.2018 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь Російської Федерації.
Згідно із довідкою про смерть № С-00240, виданою 12.11.2018 року Відділом запису актів цивільного стану Балаклавського району міста Севастополя Управління ЗАЦС міста Севастополя, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Російська Федерація.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджують, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та захоронена в с. Верхньосадове м. Севастополь.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_5 записані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уклали шлюб 14.01.1977 року. Прізвище дружини після укладення шлюбу змінено на ОСОБА_8 .
Відповідно до заповіту від 26.04.2001 року ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось, і все, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла в рівних долях своїм дітям: ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .
ОСОБА_1 19.03.2019 року звернулась до приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Дронової В.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 .
ОСОБА_9 відповідно до заяви від 19.03.2019 року, поданій приватному нотаріусу Оратівського районного нотаріального округу Дроновій В.О., від прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 відмовляється.
Відповідно до відмови у проведенні державної реєстрації № 2189/20.12-38 від 29.12.2020 року, виданій Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у проведенні державної реєстрації смерті на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації.
Згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи надані заявником ОСОБА_1 докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, та чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidouv. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozerv. TheRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто, є окупованою)» (Mozerv. TheRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 надані належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту смерті, зокрема свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 12.11.2018 року, довідку про смерть № С-00240, встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація його права на оформлення спадкового майна і іншого порядку його встановлення немає.
На підставі ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до вимог частини 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 89, 247, 315-319 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оратівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Сологубівка Оратівського району Вінницької області, Україна, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Заінтересована особа – Оратівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), (місце знаходження: вул. Героїв Майдану, 78, смт. Оратів Вінницької області, 22600, код ЄДРПОУ 20088304).
Суддя С.В. Климчук
Судове рішення № 94028979, Оратівський районний суд Вінницької області було прийнято 05.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 141/257/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: