Постанова № 9402812, 06.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року 11-30                               Справа № 2а-1023/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представників позивача Лазька В.Г., Федорченко А.В., представника відповідача Благодіра Р.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. № 0000032307/0/1324

ВСТАНОВИВ:

Від Вищого адміністративного суду України надійшла на новий розгляд справа за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. № 0000032307/0/1324.

Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій у цій справі Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04.02.2010 р. вказав, що судам слід було дослідити обставини, пов’язані з укладенням та виконанням цього договору, з’ясувати реальність його виконання на підставі встановлення, чи відбулася реальна зміна в активах, зобов’язаннях чи власному капіталі учасників зазначеного договору, виклавши у мотивувальній частині рішення зроблений на підставі цього висновок щодо нікчемності чи правомірності зазначеного правочину.

Згідно із ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В позовній заяві позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена невиїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Інтер – Груп» за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2004 р. За результатами перевірки складений Акт перевірки від 30.12.2005 р. за №227/23-07/30201981 (далі – Акт перевірки), в якому вказано, що Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004 р. у справі № 2-3702/04р. визнано недійсними з моменту державної реєстрації (з 27.02.2004 р.): установчі документи, свідоцтво про реєстрацію, реєстрацію як платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Інтер – Груп»; фінансово – господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені від імені Приватного підприємства «Інтер – Груп». У зв’язку з цим, згідно Акту перевірки, позивачем, нібито занижено суму податку на прибуток за 3 квартал 2004 р. на 4420 грн., за 4 квартал 2005 р. на 12060 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. № 0000032307/0/1324, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 16480 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 8240 грн. З винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач не згоден, оскільки: до валових витрат ним віднесені тільки витрати, які підтверджені відповідними документами; законодавством не передбачено право платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника. Скарги Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» в порядку адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області, Державною податковою адміністрацією України залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. № 0000032307/0/1324 – без змін.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач з позовом не згоден, вважає, що позивачем до валових витрат віднесені витрати, які не підтверджені відповідними документами, а саме витрати на придбання товару від Приватного підприємства «Інтер – Груп», оскільки Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004 р. у справі № 2-3702/04р. визнані недійсними з моменту державної реєстрації (з 27.02.2004 р.): установчі документи, свідоцтво про реєстрацію, реєстрацію як платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Інтер – Груп»; фінансово – господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені від імені Приватного підприємства «Інтер – Груп». Орджонікідзевського районним судом м. Запоріжжя при розгляді справи № 2-3702/04р. встановлено, що первинні документи, які відображають господарські операції ПП «Інтер – Груп» підписані невстановленою особою без законних підстав. У зв’язку з визнанням недійсними фінансово – господарських документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, вони не мають юридичної сили, не є первинними документами та не підтверджують валові витрати.

У судовому засіданні 06.04.2010 р. позивач і відповідач зазначили, що надали всі необхідні документи для вирішення судом спору по суті.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в грудні 2005 р. проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Інтер – Груп» за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2004 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 227/23-07/30201981 від 30.12.2005 р.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат за 3 квартал 2004 р. на суму 17666 грн. 52 коп., за 4 квартал 2004 р. на суму 48205 грн. 62 коп. внаслідок віднесення до складу загальної суми валових витрат витрат, пов’язаних з придбанням товару у Приватного підприємства «Інтер – Груп» згідно товарних накладних від 21.08.2004 р. № РН – 2108, від 28.09.2004 р. № РН – 2809 -1, від 27.10.2004 р. № РН – 2710, від 11.11.2004 р. № РН – 1112, від 18.11.2004 р. № РН – 1811, від 30.11.2004 р. № РН – 3011, від 13.12.2004 р. № РН – 1312, від 28.12.2004 р. № РН – 28121.

Як вказано в акті перевірки, з метою підтвердження законності віднесення Дочірнім підприємством «Пластик» ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» валових витрат у сумі 48205 грн. 62 коп. було отримано копію Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004 р. по справі № 2-3702/04р. про визнання недійсними з моменту державної реєстрації (з 27.02.2004 р.): установчих документів, свідоцтва про реєстрацію, реєстрації в якості платника податку на додану вартість (з 15.03.2004 р.) Приватного підприємства «Інтер – Груп»; фінансово – господарських документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, які складені від імені Приватного підприємства «Інтер – Груп». Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя при розгляді справи № 2-3702/04р. встановлено, що відповідно до статутних документів засновником Приватного підприємства «Інтер – Груп» є Волков М.Д.. Водночас, Волков М.Д. установчих документів не підписував, розрахункових документів в банках не відкривав, дозвіл на виготовлення печатки та штампу не брав, підписи на угодах та інших фінансових документах йому не належать, до діяльності Приватного підприємства «Інтер – Груп» він не має ні якого відношення.

На підставі Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004р. у справі № 2-3702/04р. Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в Акті перевірки зроблено висновок про те, що договір від 20.08.2004 р., товарні накладні від 21.08.2004 р. № РН – 2108, від 28.09.2004 р. № РН – 2809 -1, від 27.10.2004 р. № РН – 2710, від 11.11.2004 р. № РН – 1112, від 18.11.2004 р. № РН – 1811, від 30.11.2004 р. № РН – 3011, від 13.12.2004 р. № РН – 1312, від 28.12.2004 р. № РН – 28121, рахунки на оплату продукції, отриманої за вказаними накладними, а також податкові накладні, видані Приватним підприємством «Інтер – Груп» на підтвердження сплати податку на додану вартість з даних операцій виписані без достатніх підстав, не є первинними документами. Внаслідок цього вони не можуть документально підтверджувати здійснення господарської операції, перехід права власності на товарно – матеріальні цінності та бути підставою для бухгалтерського обліку, на підставі якої подається податкова звітність.

Внаслідок завищення валових витрат актом перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 4420 грн. за 3 квартал 2004 р. на суму 12060 грн. за 4 квартал 2004 р.

На підставі Акту перевірки № 227/23-07/30201981 від 30.12.2005 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення № 0000032307/0/1324 від 16.01.2006 р., яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 24 720 грн. 00 коп., у тому числі основний платіж – 16480 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції – 8240 грн. 00 коп.

У зв’язку з незгодою з винесеним відповідачем податковим повідомленням – рішенням № 0000032307/0/1324 від 16.01.2006 р. Дочірнім підприємством «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» подавались скарги в порядку адміністративного оскарження.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення – рішення, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято Рішення № 5280/25-27 від 14.02.2006 р. яким скарга залишена без розгляду, а податкове повідомлення - рішення № 0000032307/0/1324 від 16.01.2006 р. – без змін.

За наслідками розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області прийнято Рішення № 1398/10/25-020 від 25.04.2006 р. яким скарга залишена без розгляду, а податкове повідомлення - рішення № 0000032307/0/1324 від 16.01.2006 р. – без змін.

За наслідками розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією України прийнято Рішення № 7450/6/25-0215 від 07.07.2006 р. яким скарга залишена без розгляду, а податкове повідомлення - рішення № 0000032307/0/1324 від 16.01.2006 р. без змін.

Суд вважає, що угода що укладена з Приватним підприємством «Інтер – Груп» (договір від 20.08.2004 р. № 39) є реальною, виконана сторонами, та витрати на придбання продукції обґрунтовано віднесені до загального складу валових витрат, оскільки:

1.          Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Між Дочірнім підприємством «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» і Приватним підприємством «Інтер – Груп» укладений договір від 20.08.2004 р. № 39 на поставку продукції. Відповідно до умов договору Поставщик Приватне підприємство «Інтер – Груп» зобов’язується поставить продукцію відповідно до специфікації, яка додається до договору, а Дочірнє підприємство «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» зобов’язується сплатити вартість продукції.

Позивач на підставі договору від 20.08.2004 р. № 39 і товарних накладних від 21.08.2004 р. № РН – 2108, від 28.09.2004 р. № РН – 2809 -1, від 27.10.2004 р. № РН – 2710, від 11.11.2004 р. № РН – 1112, від 18.11.2004 р. № РН – 1811, від 30.11.2004 р. № РН – 3011, від 13.12.2004 р. № РН – 1312, від 28.12.2004 р. № РН – 28121 отримав від Приватного підприємства «Інтер – Груп» металопродукцію і труби.

Продукція на підставі рахунків від 23.09.2004 р. № СФ-2309; від 27.10.2004 р. № СФ-3108-1; від 25.11.2004 р. № СФ-2513; від 28.12.2004 р. № СФ-28121 оплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2004 р. № 533, від 28.09.2004 р. № 602, від 27.10.2004 р. № 669, від 11.11.2004 р. № 716, від 19.11.2004 р. № 740, від 25.11.2004 р. № 771, від 10.12.2004 р. № 825, від 05.01.2005 р. № 1.

На передану продукцію Приватним підприємством «Інтер – Груп» видані податкові накладні від 21.08.2004 р. № 2108, від 28.09.2004 р. № 2809 -2, від 27.10.2004 р. № 2710, від 11.11.2004 р. № 1112, від 18.11.2004 р. № 1811, від 30.11.2004 р. № 3011, від 13.12.2004 р. № 1312, від 28.12.2004 р. № 28121.

Таким чином, угода виконана сторонами у повному обсязі.

Вартість отриманої продукції віднесена до загального складу валових витрат підприємства.

Вартість отриманої продукції віднесена до складу валових витрат у відповідний період.

2.          Отримана від Приватного підприємства «Інтер – Груп» продукція Дочірнім підприємством «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» використана при виконанні робіт за договорами підряду, укладеними з КП «Запорізький титано – магнієвий комбінат» від 28.01.2004 р. № 7/53, від 05.02.2004 р. № 10/54, від 03.09.2004 р. № 42/256 та за договором підряду від 03.11.2004 р. № 51, укладеним з Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області.

Договори підряду виконані, про що свідчать товарні накладні від 06.08.2004 р. № 126; від 24.09.2004 р. № 149; від 24.09.2004 р. № 148; від 18.08.2004 р. № ПО-н010-120; від 27.08.2004 р. № 131; від 31.08.2004 р. № 132; від 28.09.2004 р. № 150; від 27.10.2004 р. № 179; від 27.10.2004 р. № 172; від 27.10.2004 р. № 173; від 25.11.2004 р. № 204; від 26.11.2004 р. № 214; від 26.11.2004 р. № 208; від 25.11.2004 р. № 203; від 26.11.2004 р. № 209; від 23.12.2004 р. № 232; від 23.12.2004 р. № 233; від 22.12.2004 р. № 231; від 30.12.2004 р. № 253 на отримання замовниками виготовленої продукції.

Відповідно до Додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.10 та 07 декларації на прибуток підприємства за 3 квартал 2004 р. залишок запасів на початок звітного періоду складах складав 125,3 тис. грн., на кінець звітного періоду 130, 5 тис. грн.

Відповідно до Додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.10 та 07 декларації на прибуток підприємства за 2004 рік залишок запасів на початок звітного періоду складах складав 125,3 тис. грн., на кінець звітного періоду 127, 0 тис. грн.

Тобто, за друге півріччя 2004 року відбувся спочатку приріст, потім убуток балансової вартості запасів (товарно – матеріальних цінностей), що свідчить про те, що відбулася реальна зміна в активах і в зобов’язаннях Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж».

3.          Посилання відповідача на те, що рахунки на оплату продукції і податкові накладні Приватним підприємством «Інтер – Груп» виписані без достатніх підстав і не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення господарської операції, перехід права власності на товарно – матеріальні цінності та бути підставою для бухгалтерського обліку, на підставі якої подається податкова звітність, у зв’язку з визнанням Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004 р. у справі № 2-3702/04 р. недійсними з моменту державної реєстрації (з 27.02.2004 р.): установчих документів, свідоцтва про реєстрацію, реєстрації в якості платника податку на додану вартість (з 15.03.2004 р.) Приватного підприємства «Інтер – Груп»; фінансово – господарських документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, які складені від імені Приватного підприємства «Інтер – Груп» – не може бути прийнято до уваги, виходячи з наступного.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеної суми валових витрат у зв'язку з визнанням протягом наступних податкових періодів недійсними статуту, свідоцтва платника ПДВ чи фінансове - господарських документів контрагентів платника податку.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-3702/04р. прийнято 08.11.2004 р. та набрало законної сили 09.12.2004 р., тобто майже всі операції з придбання продукції у Приватного підприємства «Інтер – Груп» здійснені до набрання рішенням законної сили.

Матеріали справи свідчать про те, що у позивача є в наявності всі накладні, заповнені належним чином у відповідності до чинного законодавства, отримана продукція оплачена.

Згідно з п.п. 4.2.2. (б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Таким чином, у випадку наявності порушень чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності з боку Приватного підприємства «Інтер – Груп», відповідний орган державної податкової служби мав право провести перевірку саме цього суб’єкта господарювання та визначити його зобов’язання зі сплати податку, а не змінювати податкове зобов’язання покупця.

Діючим законодавством не встановлена відповідальність платника податку за невідображення господарської операції в податковому і бухгалтерському обліку його контрагентів, а також не передбачений обов'язок здійснювати перевірку своїх контрагентів з питання дійсності їх реєстрації, виконання зобов’язань зі сплати податків.

4.          Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.11.2006 р. у справі №11/618/06-АП за позовом Дочірнього підприємства «Пластик» ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. № 0000022307/0/1323 (про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість по операціях з придбання продукції від Приватного підприємства «Інтер – Груп» на підставі договору №39 від 20.08.2004 р. і по яким відповідачем скориговано валові витрати) визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2009 р. Постанова Господарського суду Запорізької області від 10.11.2006 р. у справі № 11/618/06-АП залишена в сілі

Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України підтверджена правомірність врахування витрат на придбання продукції від Приватного підприємства «Інтер – Груп» в складі валових витрат.

5.          Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.04.2007 р. у справі №23/200/07-АП задоволено позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмантаж» та Приватного підприємства «Інтер-Груп» в частині визнання недійсним договору №39 від 20.08.2004 р., а в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмантаж» у дохід держави металопродукцій і труб, отриманих цим підприємством на підставі договору №39 від 20.08.2004 р. – відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2007 р. постанова Господарького суду Запорізької області від 20.04.2007 р. у справі №23/200/07-АП залишена без змін.

Розглядаючи справу №23/200/07-АП суди встановили, що за договором №39 від 20.08.2004 р. Дочірнє підприємство «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмантаж» не має дебіторської заборгованості перед Приватним підприємством «Інтер-Груп». Угода виконана сторонами у повному обсязі, що ними не заперечується.

Також, судами було встановлено, що стягнення з добросовісного набувача, яким є Дочірнє підприємство «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмантаж» у дохід держави металопродукцій і труб, отриманих цим підприємством на підставі договору №39 від 20.08.2004 р., буде причиненням йому матеріальних збитків, що не буде сприяти захисту його конституційних прав, оскільки з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, діяло тільки Приватне підприємство «Інтер-Груп».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Дочірнім підприємством «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. № 0000032307/0/1324 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України; п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 4.2.2. (б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 16.01.2006 р. №0000032307/0/1324, винесене Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відносно Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж».

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Пластик» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя           /підпис/           О.О.Прасов

Постанова виготовлена у повному обсязі 09.04.2010 р.

Постанова не набула чинності.

Суддя                                                                       О.О. Прасов