Рішення № 94020903, 06.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 січня 2021 р. м. Рівне №817/859/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Зозулі Д.П., суддів Гудими Н.С., Жуковської Л.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер Майнінг Компані" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер Майнінг Компані", доДержавної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна служба України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення дій,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбер Майнінг Компані" (далі – ТОВ "Амбер Майнінг Компані") звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра України) про визнання бездіяльності протиправною щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці "Труска Гребля" у Сарненському районі Рівненської області, зобов`язання вчинення дій щодо укладання угоди про умови користування надрами, та щодо видачі вищевказаного спеціального дозволу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року позов ТОВ "Амбер Майнінг Компані" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ "Амбер Майнінг Компані" від 04.03.2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці "Труска Гребля" у Сарненському районі Рівненської області. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Амбер Майнінг Компані" залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16 – без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л. від 16 квітня 2018 року у справі №817/859/16, адміністративне провадження №К/9901/25047/18, касаційну скаргу ТОВ "Амбер Майнінг Компані" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 року у справі № 817/859/16 за позовом ТОВ "Амбер Майнінг Компані" до Державної служби геології та надр України, треті особи: Рівненська обласна рада, Державна служба України з питань праці, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій – повернуто заявникові.

На адресу суду від ТОВ "Амбер Майнінг Компані" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом не визначено способу виконання судового рішення. У подальшому вказана заява була доповнена ТОВ "Амбер Майнінг Компані".

Ухвалою суду від 28.12.2020 заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №817/859/16 призначено до розгляду в судовому засіданні в приміщенні Рівненського окружного адміністративного суду на 04 січня 2021 року о 15:15 год.

В судове засідання призначене на 04.01.2021, учасники справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної служби України з питань праці подали клопотання про розгляд заяви без їх участі у письмовому провадженні. Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненської обласної ради, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 04.01.2021 розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 817/859/16 вирішено провести у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та доповнення до неї, матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

КАС України передбачено, що процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті.

Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

На думку суду, визначення способу виконання судового рішення необхідно у випадку, якщо, зокрема, законодавством не визначено механізму дій щодо реалізації такого права. Або якщо норми законодавства, які регулюють спірне питання, є суперечливими, незрозумілими, мають прогалини. В такому випадку рішення суду покликане захистити встановлене право можливістю його реалізації.

Судом, із змісту мотивувальної частини рішення суду встановлено, що відповідачем рішення у зазначений строк прийняте не було, а тому бездіяльність дозвільного органу щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви позивача від 04.03.2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр є протиправною.

В резолютивній частині рішення суду визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ "Амбер Майнінг Компані" від 04.03.2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці "Труска Гребля" у Сарненському районі Рівненської області.

З системного аналізу змісту постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16 суд дійшов висновку, що розглянувши справу суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання такого судового рішення.

Так, законодавством не визначено механізму дій щодо реалізації права відновленого постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16.

На переконання суду належним способом виконання судового рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є зобов`язання його вчинити певні дії.

Вказані висновки суду узгоджуються із змінами внесеними законодавцем до КАС України згідно Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, згідно якого відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України (у редакції з 15.12.2017) у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд погоджується з аргументами заявника, що частково задовольнивши позов ТОВ "Амбер Майнінг Компані", й визнавши протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ "Амбер Майнінг Компані" від 04.03.2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці "Труска Гребля" у Сарненському районі Рівненської області, суд, при цьому, не визначив способу виконання судового рішення. За таких обставин, заявник позбавлений можливості виконати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі №817/859/16.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року по справі № 640/19903/19 Верховний Суд вказує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі N 360/1193/17.

Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено понятті "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Так, суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальшу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 817/864/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 520/1235/19, від 10 грудня 2019 року у справах № 825/1297/16 та N 808/5619/14.

З урахуванням ч. 5 ст. 242 КАС України, суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вищезгадані висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При ухваленні цього додаткового рішення суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно з приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Разом з тим, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб – це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З`ясовуючи питання чи не призведе встановлення способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті та з метою ефективного захисту порушено права, суд дійшов висновку, що належним способом виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16 є зобов`язання Державної служби геології та надр України повторно розглянути заяву ТОВ "Амбер Майнінг Компані" від 04.03.2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці "Труска Гребля" у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

Таким чином, заяву ТОВ "Амбер Майнінг Компані" про ухвалення додаткового рішення у вказаній частині слід задовольнити.

Щодо заяви ТОВ "Амбер Майнінг Компані" про ухвалення додаткового рішення у частині зобов`язання Державної служби геології та надр України видати ТОВ «Амбер Майнінг Компані» дозвільні документи, що забезпечить можливість реалізації права на проведення робіт у відповідності до «принципу мовчазної згоди» згідно заяви від 04.03.2016 року, то суд зазначає наступне.

Так, судом, із змісту мотивувальної частини рішення суду встановлено, що задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видати спеціальний дозвіл є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, які виходять за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Разом з тим, не підлягали задоволенню і позовні вимоги про зобов`язання Держгеонадра України вчинити дії щодо укладання угоди з ТОВ "Амбер Майнінг Компані" про умови користування надрами, оскільки укладання такої угоди є наслідком видачі спеціального дозволу та, в силу вимог п.10 Порядку №615, є його невід`ємною частиною, а відтак, зазначені вимоги є передчасними.

В резолютивній частині рішення суду в задоволенні позову у цій частині позовних вимог відмовлено.

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання відповідача видати ТОВ «Амбер Майнінг Компані» дозвільні документи не є способом виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16, а її задоволення призведе до зміни первісного судового рішення та відповідно його резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у вказаній частини заяви, з огляду на що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у даній частині необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер Майнінг Компані" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер Майнінг Компані" (79014, вул. І. Рєпіна, 8, кв. 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 40311338) до Державної служби геології та надр України (03057, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 37536031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна рада (33013, майдан Просвіти, 1, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21085816), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна служба України з питань праці (01601, вул. Десятинна, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39472148) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення дій, - задовольнити частково.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер Майнінг Компані" від 04.03.2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці "Труска Гребля" у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 06 січня 2021 року.

Головуючий суддя Д.П. Зозуля

Судді: Н.С. Гудима

Л.А. Жуковська