Ухвала суду № 94019864, 05.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/21118/20

категорія 112010203

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

становив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до не нарахування та невиплату за період з 01.10.2010 по 31.10.2018 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 05.08.2011 у справі №2-а-11519/11, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови КМУ №159;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови КМУ №159 нарахувати та виплату за період із 01.10.2010 по 31.10.2018 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплата пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 05.08.2011 у справі №2-а-11519/11.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску за період із жовтня 2018 року по березень 2020 року.

Відділом документального забезпечення суду 21.12.2020 зареєстровано заява позивача щодо усунення недоліків позовної заяви. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, а також на те, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 09.11.2020.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду 05.01.2021 та підтверджує отримання позивачем17.12.2020 ухвали суду від 07.12.2020.

Надаючи оцінку викладеним у заяві аргументам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, суд відмічає наступне.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала невиплата йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 05.08.2011 у справі №2-а-11519/11.

Статтею 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (в тому числі й пенсії), нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається та не заперечується позивачем, що сума нарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 05.08.2011 у справі №2-а-11519/11 пенсії в була виплачена у жовтні 2018 року, однак, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вищезазначеної пенсії виплачена не була.

Разом з тим, суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, суд вважає, що саме з моменту виплати ОСОБА_1 пенсії позивач міг дізнатися (мав реальну можливість дізнатися, вчиняти активні дії для встановлення складових отриманої виплати) про порушення своїх прав Головним управлянням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача з жовтня 2018 року, тобто моменту після виплати пенсії та закінчився у квітні 2019 року, після спливу шестимісячного строку, з дня, коли позивач мав реальну можливість дізнатись про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.

Водночас, з вказаним адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся у грудні 2020 року, що свідчить про пропуск позивачем, встановленого ст. 122 КАС України, строку на звернення до суду.

Разом з тим суд відмічає, що той факт, що із заявою про виплату компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 05.08.2011 у справі №2-а-11519/11 позивач звернувся до відповідача у листопаді 2020 року не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Окрім того, обґрунтовуючи строки звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.

Суд відмічає, що Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 вказує: " З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом."

Однак, у вказаних рішеннях не досліджувалось питання застосування строків звернення до суду з позовною заявою про виплату сум компенсації за втрату частини доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати пенсії, а лише вказує на незастосування строків подачі позовної заяви з вимогами, що пов`язані з виплатою сум пенсії за минулий час.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд відмічає, що будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду з іншої дати ніж з жовтня 2018 року та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали, а ні заява про поновлення пропущеного строку - не містять.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України)

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, а на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення нею не наведено жодних поважних причин його пропуску та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Лавренчук