Рішення № 94016591, 04.01.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3294/20

Номер провадження 2/585/245/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/3294/20, провадження № 2-о/585/245/21

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області,

розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні позовну заяву про визнання права на спадщину та встановлення факту проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Представник позивача: Мороз Леся Олексіївна , яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1010672 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000401.

Представник відповідача - Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області за законом - сільський голова Панченко П.

Стислий виклад позицій учасників справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмелівської сільської ради Роменського району про визнання права на спадщину та встановлення факту проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В обгрунтування позову представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить право на земельну частку (пай) розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у власності КСП «Прогрес». Вказане право належало йому згідно сертифіката про право на земельну частку (пай) серії СМ № 0151976, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28.02.1997 року за № 1052. Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцем за законом на все майно після смерті ОСОБА_3 стала ОСОБА_1 , яка своєчасно вступила в управління та володіння спадковим майном, так як протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця розпорядилась особистими речами померлого - у квітні 2001 року, та фактично прийняла спадщину. Інших спадкоємців, у тому числі неповнолітніх та непрацездатних, немає. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області не посвідчувався. На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований одиноко в АДРЕСА_1 . Спадкоємці за заповітом та за законом першої-третьої черги у померлого ОСОБА_3 відсутні. Разом з тим, ОСОБА_4 є спадкоємицею за законом 4 черги, як особа, яка фактично проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Оформити спадщину у нотаріальному порядку позивачка не може, оскільки не підтверджується факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Тому необхідно встановити факт проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Також у позивача виникають труднощі у переоформленні спадкових прав, оскільки сертифікат про право на земельну частку (пай) серії СМ № 0151976, виписаний 28.02.1997 року Роменською райдержадміністрацією на ім`я ОСОБА_3 , та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1052, було втрачено, про що свідчить оголошення в газеті «Тандем» № 32 від 05.08.2020 року. Уточнений розмір земельної частки складає 3,47 умовних кадастрових гектар. Державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_3 не виготовлявся та за життя не отримано. В Україні юрисдикційну функцію щодо оформлення спадкових прав виконує нотаріат. Але на даний час суб`єктивне право на успадкування земельних ділянок померлого перебуває у невизнаному стані, оскільки правовстановлюючий документ втрачено, що не дозволяє нотаріально оформити спадкові права. Зважаючи на те, що нотаріат в даному випадку здійснює правоохоронну функцію, а суд - правозахисну, то суд має задовольнити позовні вимоги щодо визнання за позивачем права на земельну частку (пай). Тому просить: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) в землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», розміром 3,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії № 0151976, виданого 28.02.1997 року Роменською РДА Сумської області та зареєстрованого 28.02.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1052.; встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом останніх п`яти років до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 включно, за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

21 грудня 2020 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання (а.с.18).

Позивач та її представник у підготовче засідання не з`явилися. Представник позивача Мороз Л. О. надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити (а.с.26).

Представник відповідача Хмелівської сільської ради Роменського району у судове засідання не з`явився. Сільський голова надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, позов визнають повністю (а.с.28).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно актового запису про смерть № 55 від 07 жовтня 2000 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сміле Роменського району Сумської області (а.с.24).

Відповідно до довідки Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області № 1183 від 27.10.2020 року, гр. ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Відсутність заборони на все майно гр. ОСОБА_3 перевірено. Спадкоємицею на майно після смерті гр. ОСОБА_3 являється гр. ОСОБА_1 , яка своєчасно вступила в управління та володіння спадковим майном, так, як на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця розпорядилася особистими речами померлого у квітні 2001 року . Інших спадкоємців в тому числі неповнолітніх та непрацездатних па території Смілівської сільської ради немає. Заповіт від імені гр. ОСОБА_3 виконавчим комітетом Смілівської сільської ради не посвідчувався. На день смерті гр. ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований в АДРЕСА_1 , одиноко (а.с.8).

Згідно довідки Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області № 1129 від 29.09.2020 року ОСОБА_1 , 1941 року народження, протягом останніх п`яти років до дня смерті свого вітчима гр. ОСОБА_3 , 1916 року народження,(помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ), проживала , але не була зареєстрована разом з ним в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (а.с.9).

Відповідно до довідки відділу у Роменському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 2135 від 13.10.2020 року технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної частик (паю) на ім`я ОСОБА_3 на території Смілівської сільської ради Роменського району за межами населеного пункту не розроблялася. Грошова оцінка одиниці площі ріллі (1,0 га) по Сумській області становить 26793,00 грн.

Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0151976, який виписаний 28 лютого 1997 року Роменською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_3 , та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1052, належить право на земельну частку (най) в землях, які перебувають у власності КСП «Прогрес».

Уточнений розмір земельної частки складає 3.47 умовних кадастрових гектар. Відповідно до оголошення в газеті «Тандем» № 32 від 05 серпня 2002 року вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0151976 вважається втраченим.

Згідно копії газети «Тандем» № 32 від 05 серпня 2020 року втрачений сертифікат на земельну частку (пай) серії СМ № 0151976 на території Смілянської сільської ради (КСП «Прогрес»), виданий рішенням Роменської РДА 27.02.1997 року за № 50 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1052 від 28.02.1997 року на ім`я ОСОБА_3 , вважати недійсним (а.с.11).

Державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_3 не виготовлявся та за життя не отримано (а.с.10).

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та місця відкриття спадщини.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе постановити рішення у підготовчому провадженні.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що респондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» 11 грудня 2003 року,громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно Указу Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельний пай може передаватись у спадок.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Не внесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Виходячи з положень ст. 5 ЗК України (в ред. від 18.12.1990 р.) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Відповідно Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» для набуття права на земельну частку (пай) необхідно, щоб особа була членом КСП та була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, і КСП одержало зазначений вище акт.

Особам, внесеним до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, видаються сертифікати на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка, і провадиться їх реєстрація районною державною адміністрацією.

Земельний сертифікат це документ, який засвідчує право особи на земельну частку та містить відомості про її вартість і розмір в умовних кадастрових гектарах. Сертифікати видає районна державна адміністрація.

Відповідно до п. п. 16-17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України 2001 року громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України від 05.06.2003 року № 899-VI «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з підстав є успадкування прав на майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Мотиви суду

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що відсутність документів, що підтверджують факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заважає ОСОБА_1 реалізувати свій законний інтерес, спрямований на оформлення спадщини, що являється підставою для задоволення даного позову.

Крім того, на підставі досліджених документів, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає встановленою обставину, що ОСОБА_1 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Встановлення даного факту створює позивачу умови для здійснення особистого майнового права - отримання спадщини.

Крім того, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) в землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», розміром 3,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії № 0151976, виданого 28.02.1997 року Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та зареєстрованого 28.02.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1052.

При цьому суд також бере до уваги, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимога щодо їх стягнення з відповідача позивачем не висувалася.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст. ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , представник позивача - Мороз Леся Олексіївна , до Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, про визнання права на спадщину та встановлення факту проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) в землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», розміром 3,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії № 0151976, виданого 28.02.1997 року Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та зареєстрованого 28.02.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1052.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом останніх п`яти років до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .

Представник позивача: Мороз Леся Олексіївна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області, місцезнаходження: 42034, Україна, Сумська область, Роменський район, с. Хмелів, вул. Роменська, 38, код ЄДРПОУ 04389035.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова