Рішення № 94016343, 05.01.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3162/20

Провадження № 2/591/470/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення страхового відшкодування -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та остаточно уточнивши свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.02.2019 року близько 20.00 год. на пр. М. Лушпи в м. Суми водій автомобіля «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській обласній клінічній лікарні. Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 . Враховуючи наслідки ДТП, позивачу була спричинена моральна шкода. Спричинена моральна шкода проявилася у перенесених через втрату батька сильних душевних стражданнях та переживаннях. У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України у водія автомобіля «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , не залежно від наявності чи відсутності в його діях вини, наступила цивільно-правова відповідальність за спричинену шкоду та виник обов`язок по відшкодуванню спричиненої позивачу шкоди. На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована у відповідача за спричинену шкоду майну, життю та/або здоров`ю третіх осіб, відповідно до полісу №АМ/9675558, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди. У відповідності до Інформації про коло осіб першої лінії споріднення по відношенні до загиблого, на момент смерті ОСОБА_3 до кола осіб першої лінії споріднення входив лише його син ОСОБА_1 . У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 року розмір мінімальної заробітної плати на момент настання ДТП становив 4173 грн.. Зважаючи на коло осіб, яким належить право на одержання компенсації від відповідача моральної шкоди, належна до виплати позивачу частка по відшкодуванню моральної шкоди становить 1/1 розміру страхового відшкодування, що в грошовому еквіваленті становить: 12 : 1/1 х 4173 грн. = 50 076 грн.. Розмір належного позивачу страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою, який підлягає стягненню з відповідача становить 50076 грн.. Також, зазначає, що ним було понесено витрати на поховання загиблого батька ОСОБА_3 на загальну суму 6546,36 грн.. Крім цього, між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Автопоміч" було укладено договір про надання правової допомоги №0186-ц від 13.05.2020 року. Вартість наданих послуг становить 4000 грн.. Посилаючись на викладене, просить стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою у розмірі 50076 грн., суму страхового відшкодування на поховання у розмірі 6546 грн. 36 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн..

Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито спрощене провадження по справі, судове засідання призначено на 15.07.2020 року. 26.06.2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. 15.07.2020 року судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції на 09.11.2020 року. 09.11.2020 року судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 05.01.2021 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стефківський В.І. в письмовій заяві позов підтримав в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі.

Відповідач ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про день та час слухання справи повідомлена належним чином, представник у судове засідання не з`явився. В письмовому відзиві поданому до суду вважають позовні вимоги необґрунтованими, просять відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що 18.02.2019 року близько 20.00 год. на пр. М.Лушпи у м. Суми водій автомобіля «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській обласній клінічній лікарні, що підтверджується копією витягу з ЄРДР №12019200440000515 від 19.02.2019 року (а.с.6), копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.7), копією лікарського свідоцтва про смерть №125 від 20.02.2019 року (а.с.8).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 (а.с.10).

Між ОСОБА_2 та НАСК «ОРАНТА» 02.01.2019 року було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ/9675558) зі строком дії на один рік, забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 (а.с.45).

Таким чином, на момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована у відповідача за спричинену шкоду майну, життю та/або здоров`ю третіх осіб, відповідно до полісу №АМ/9675558, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди.

Правовідносини між сторонами врегульовані нормами ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до роз`яснень п. 2 Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючі позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вказаний Закон України регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону України, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На момент смерті ОСОБА_3 до кола осіб першої лінії споріднення входив лише його син ОСОБА_1 .

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 року розмір мінімальної заробітної плати на момент настання ДТП становив 4173 грн..

Зважаючи на коло осіб, яким належить право на одержання компенсації від відповідача моральної шкоди, належна до виплати позивачу частка по відшкодуванню моральної шкоди становить 1/1 розміру страхового відшкодування, що в грошовому еквіваленті становить: 12 : 1/1 х 4 173,00 грн. = 50 076 грн..

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ч. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Позивач поніс витрати на поховання загиблого батька ОСОБА_3 на загальну суму 6546 грн. 36 коп., що підтверджується фіскальними чеками та договорами на організацію поховання (а.с.55-58).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині страхового відшкодування, пов`язаного з заподіяною моральною шкодою та витратами на поховання задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До матеріалів справи приєднано Договір про надання професійної правової допомоги №0186-ц від 13.05.2020 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Автопоміч" (а.с. 24-25), детальний розрахунок робіт (наданих послуг) від 25.05.2020 року (а.с.26), виконаних для надання правничої (правової) допомоги адвокатом на виконання договору про надання правової допомоги.

Вартість однієї години роботи адвоката відповідно до узгодженого сторонами Додатку № 1 до Договору становить 1 000 грн..

За змістом Детального розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої допомоги вбачається, що адвокатське об`єднання "Автопоміч" надавало позивачу правову допомогу, що узгоджується із обов`язками, визначеними Договором про надання правової допомоги, пов`язану з: наданням консультацій та правового аналізу наявних у Клієйта доказів (документів); опрацюванням законодавчої бази, що регулює відносини між позивачем та відповідачем; формування правової позиції по веденню справи та вибір стратегії; аналізом судової практики; написанням, підготовкою, копіюванням та надсиланням позовної заяви з додатками в суд.

Загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги Замовнику становить 4 години 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг, при вартості однієї нормогодини в розмірі 1 000 грн., становить 4 000 грн..

Суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 17-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою у розмірі 50076 грн., суму страхового відшкодування, пов`язаного із витратами на поховання у розмірі 6546 грн. 36 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 17-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО