Ухвала суду № 94004850, 28.12.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2032/17-к

Провадження № - 1-кп/201/130/2020

УХВАЛА

28 грудня 2020 м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 42016040010000162 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Киричок О.С.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник Куліков Г.І.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Шпакова О.С.

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їх службового становища, вчиненого за попередньою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Під час досудового розслідування, 08.08.2016 в перід з 13.10 до 13.59 було допитано свідка ОСОБА_3 , про що складено протокол допиту, який було досліджено в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту.

Обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, посилаючись на те що, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42016040010000162 від 22.07.2016 було розглянуто клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення його від посади (справа № 201/797/17) та клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 201/17859/16к), до яких стороною обвинувачення було долучено протокол допиту свідка ОСОБА_3 , від 08.08.2018, проведений з 09.10 по 10.00 годин. Однак в матеріалах кримінального провадження вказаний протокол допиту відсутній, проте міститься аналогічний протокол із зазначенням іншого часу, а саме у період часу з 13.10 до 13.59 годин, а тому виникає необхідність перевірки факту підробки стороною обвинувачення протоколу допиту свідка, наявного в матеріалах кримінального провадження, шляхом призначення судово-почеркознавчої експертизи з поставленням питання: чи виконані всі підписи від імені свідка ОСОБА_3 в протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2016 з 13-10 по 13-59 годин однією особою.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти призначення експертизи, посилаючись на те, що протокол допиту не є доказом у кримінальному провадженні.

Інші учасники судового засідання підтримали клопотання, та просили задовільнити його.

Суд, заслухавши учасників, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого та призначення експертизи з постановкою перед експертами питання, запропонованого обвинуваченим з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, а згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

В матеріалах кримінального провадження № 42016040010000162 наявний протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2016, проведеного у проміжок часу з 13-10 по 13-59 годин. Також під час судового засідання було досліджено копію аналогічного протоколу допиту свідка ОСОБА_3 проведеного у проміжок часу з 09.10 по 10.00 годин, який міститься в матеріалах клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_2 від посади (справа № 201/797/17) та клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 201/17859/16к).

Враховуючи вищевикладені обставини встановленні під час судового розгляду, з метою з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідністю проведення судову-почеркознавчої експертизи для вирішення питання поставленого обвинуваченим ОСОБА_2 у своєму клопотанні.

Для виконання експертизи, суд вважає за необхідне направити на адресу експертної установи оригінал протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2016, проведеного у проміжок часу з 13.10 по 13.59 годин.

Що стосується посилання сторони обвинувачення, що протокол допиту не являється доказом суд приймає до уваги, однак звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на визначені положення кримінального процесуального законодавства варто відзначити, що діючий КПК України визначає двоступеневу процедуру формування доказів - досудову та судову.

Отже, враховуючи той факт, що така процесуальна дія як допит свідка та надання ним тих чи інших показань під час досудового розслідування потягнула за собою ряд інших процесуальних дій, які залежали безпосередньо від наданих ним обставин у своїх показах, суд приходить до висновку, що така обставина як перевірка факту підробки стороною обвинувачення протоколу допиту свідка, наявного саме в матеріалах кримінального провадження має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення, з метою зіставлення їх у взаємозв`язку з іншими доказами отриманні після такого допиту під час інших процесуальній дій, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України.

Недотримання засади безпосередності призведе до порушення інших засад кримінального провадження, зокрема, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист тощо.

Керуючись ст. 242, 332 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України призначити судову-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання:

-чи виконані всі підписи від імені свідка ОСОБА_3 в протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2016 з 13-10 по 13-59 годин однією особою?

Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність передбачену ст. 384, 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та за завідомо неправдивий висновок експерта.

На дослідження надати експерту оригінал протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2016, проведеного у проміжок часу з 13.10 по 13.59 годин.

Повний текст ухвали буде проголошено 30.12.2020 р. о 14-00 год.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко